Рішення № 30021682, 18.03.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.03.2013

227/772/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське», третя особа: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське», третя особа: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в м. Добропілля та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень.

Свій позов мотивує тим, що починаючи з 05 серпня 1982 року він почав працювати у якості прохідника з повним робочим днем у шахті, на підземних підприємствах міста Добропілля, що входили до складу ДП «Добропіллівугілля». Останнім часом, починаючи з 2006 року по 20 лютого 2013 року останній працював на шахті «Добропільська» прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Зазначене підприємство входить до складу виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДТЕК Добропіллявугілля. Загальний стаж позивача складає 35 років 3 місяці 11 днів, стаж за професією прохідника 23 роки 6 місяців 21 день. Внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці, які склались на шахті «Добропільська», що було пов'язано з недосконалістю механізації трудомістких процесів на робочому місці позивача, він був вимушений піднімати та переміщати вручну елементи метало-арочного кріплення по гірничим виробкам на значні відстані, зазнаючи при цьому важкого фізичного напруження на свій організм, внаслідок чого отримав професійне захворювання «хронічну вертеброгенну попереково-крижову радікулопатію з вираженим больовим, м'язово-тонічним синдромами, вираженим корінцевим, аміотрофічним синдромами зліва, зі статико-динамічними порушеннями функції хребта та ходи».

Позивач вважає, що має право передбачене Конституцією України, статтями 6, 13, 21 Закону України Про охорону праці - на належні, безпечні і здорові умови праці, ст. 237-1 КЗпП України, на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичних, моральних стражданнях внаслідок професійного захворювання. Позивач зазначає, що порушені його особисті немайнові права, як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з професійним захворюванням цілком порушена нормальна його життєдіяльність. Внаслідок отриманої хвороби він втратив здоровя, постійно відчуває біль у грудях, напади задухи та кашлю, запаморочення, головний біль. Часто перебуває на лікуванні в різних лікувальних закладах, що призвело до втрати нормальних життєвих умов і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 30 000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав вимоги викладені у позові.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги адвоката, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача з відповідача 30 000 грн.

Представник відповідача ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, позов не визнала. Просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада 1995 р., яким затверджено Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності, згідно якого обовязок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повязаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 50 %, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в м. Добропілля, ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач починаючи з 05 серпня 1982 року почав працювати у якості прохідника з повним робочим днем у шахті, на підземних підприємствах міста Добропілля, що входили до складу ДП «Добропіллівугілля». Останнім часом, починаючи з 2006 року по 20 лютого 2013 року ОСОБА_1 працював на шахті «Добропільська» прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Зазначене підприємство входить до складу виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДТЕК Добропіллявугілля. Загальний стаж позивача складає 35 років 3 місяці 11 днів, стаж за професією прохідника 23 роки 6 місяців 21 день. Внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці, які склались на шахті «Добропільська», що було пов'язано з недосконалістю механізації трудомістких процесів на робочому місці позивача, він був вимушений піднімати та переміщати вручну елементи метало-арочного кріплення по гірничим виробкам на значні відстані, зазнаючи при цьому важкого фізичного напруження на свій організм, внаслідок чого отримав професійне захворювання «хронічну вертеброгенну попереково-крижову радікулопатію з вираженим больовим, м'язово-тонічним синдромами, вираженим корінцевим, аміотрофічним синдромами зліва, зі статико-динамічними порушеннями функції хребта та ходи». 20 лютого 2013 року звільнений згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я (а.с.4-5).

За час роботи на підприємстві позивач захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 № 2 від 01 лютого 2013 року: хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія з вираженим больовим, м'язово-тонічним синдромами, вираженим корінцевим, аміотрофічним синдромами зліва, зі статико-динамічними порушеннями функції хребта та ходи (а.с.6-7).

Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК від 19 лютого 2013 року, серії 10 ААБ № 412510, позивачеві встановлено 50 % первинно внаслідок професійного захворювання втрати професійної працездатності, третя група інвалідності, безстроково (а.с.16).

ОСОБА_1 неодноразово проходив стаціонарне лікування у різних медичних закладах з приводу професійного захворювання (а.с.8-15, 17-23).

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання П-4 № 2 від 01 лютого 2013 року, в якому встановлений факт роботи ОСОБА_1 у шкідливих підземних умовах на товариствІ з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське», а також вина підприємства у шкоді, що була спричинена здоровю робітника. З акту розслідування хронічного професійного захворювання вбачається, що професійне захворювання виникло внаслідок: недосконалість технології знепилюючих заходів, неефективність заходів боротьби з пилом, недотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбаченого проектом комплексного знепилювання шахти та окремих ділянок. Не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання. Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача.

Пошкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя - потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для часткового задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 17 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 114,70 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 173, 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське», третя особа: відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я на виробництві,- задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське»: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ВС 831290 виданий 16 лютого 2001 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я на виробництві - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське»: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 18 березня 2013 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

18.03.2013