Постанова № 30021229, 15.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2013 року Справа № 812/1886/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000071600,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000011600, №0000021600, №0000031600, №0000041600, №0000051600, №0000061600, №0000071600 від 29.01.2013 та розрахунку штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Чернявської Т.І. від 19 лютого 2013 року в попередньому судовому засіданні закрито провадження в частині позовних вимог Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби щодо визнання протиправним та скасування розрахунку штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Чернявської Т.І. від 19 лютого 2013 року позовні вимоги Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000011600, №0000021600, №0000031600, №0000041600, №0000051600, №0000061600, №0000071600 від 29.01.2013 в попередньому судовому засіданні роз'єднанні в самостійні провадження.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Островської О.П. від 21 лютого 2013 року прийнято до провадження справу за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000071600.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000071600 обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 року по 30.11.2012 року, згідно якого встановлені порушення п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, однак позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм законодавства. Відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов'язань, оскільки за зазначений в акті перевірки період ДП «Донбасантрацит» неодноразово зверталося до суду з клопотанням надати розстрочку сплати податків.

Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29 січня 2013 року № 0000071600 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі. Також в свої поясненнях зазначив, що сплату, зазначеного в акті перевірки податкового зобов'язання за даними розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету за 4 квартал 2009 року, було розстрочено згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 строком на десять років з липня 2010 року по червень 2020 року шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 2017,20 грн. Також сплата зазначеного податкового боргу була розстрочена рішенням № 2/24-2010 від 29.06.2010 року строком на десять років з липня 2010 року по червень 2020 року. Крім того, за період з 01.07.2010 року по 01.03.2013 року підприємством в рахунок погашення податкового зобов'язання за даними розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету за 4 квартал 2009 року, сплачено 152285,11 грн. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2012 року позов не визнав, позиція відповідача викладена в запереченні проти позову, поданому представником відповідача, де зазначив, що враховуючи той факт, що ДП «Донбасантрацит» не заперечує факт несплати податкового зобов'язання та виникнення податкового боргу, відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та застосовано штрафні санкції у розмірах , передбачених ст.126 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності та платника податків, має статус юридичної особи, зареєстрований як платник податків.

З 10.01.2013 року по 14.01.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 року по 30.11.2012 року, про що складено акт №5/16-0/32445546 від 14.01.2013 року (а.с.5-16).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету за 4 квартал 2009 року, протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Так, в акті перевірки зазначено, що грошове зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету за 4 квартал 2009 року, самостійно визначене платником податку згідно відповідного розрахунку від 09.02.2010 року № 37222 на суму 242063,91 грн. з граничним терміном сплати 19.02.2010 року сплачено було наступним чином:

- 03.12.2010 року сплачено 12812,15 грн., кількість днів затримки -287;

- 08.11.2010 року сплачено 2541,51 грн., кількість днів затримки -262;

- 01.11.2010 року сплачено 15923,79 грн., кількість днів затримки -255;

- 11.10.2010 року сплачено 1359,19 грн., кількість днів затримки -234;

- 07.10.2010 року сплачено 415,30 грн., кількість днів затримки -230;

- 05.10.2010 року сплачено 2158,49 грн., кількість днів затримки -228;

- 30.09.2010 року сплачено 8593,13 грн., кількість днів затримки -223;

- 22.09.2010 року сплачено 6262,43 грн., кількість днів затримки -215;

- 16.09.2010 року сплачено 2374,33 грн., кількість днів затримки -209;

- 21.08.2010 року сплачено 13797,36 грн., кількість днів затримки -183;

- 30.07.2010 року сплачено 6320,77 грн., кількість днів затримки -161;

- 20.07.2010 року сплачено 17612,22 грн., кількість днів затримки -151;

- 08.07.2010 року сплачено 14117,99 грн., кількість днів затримки -139;

- 30.06.2010 року сплачено 27276,93 грн., кількість днів затримки -131, а всього на загальну суму 131565,59 грн.

29.01.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки №5/16-0/32445546 від 14.01.2013 року прийнято повідомлення - рішення форми «Ш» №0000071600 (а.с.22), яким за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з надходження податків та зборів (обов'язкових платежів), які справлялися до 1 січня 2011 року, але не визначені Податковим кодексом (крім податків та зборів, які надходили до місцевих бюджетів), включаючи розстрочені та відстрочені суми грошових зобов'язань, визначеного п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 Податкового Кодексу України, за затримку на 131,139,151, 161, 183, 209, 215, 223, 228, 230, 234, 255, 262,287 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 131565,59 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 26313,14 грн.

Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Справа розглядається у межах виниклого спору та заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем рішення-повідомлення не відповідає вимогам закону.

При цьому, враховуючи спірний період, суд вважає необхідним при вирішенні спору керуватися Податковим Кодексом України, Законом України «Про систему оподаткування» та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяли до 1 січня 2011 року.

Згідно пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до п.3 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу України, в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

Із 06 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України, а заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань визначено статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

З цієї норми Кодексу випливає, що для її застосування обов'язковим є встановлення боргу, який був погашений та строку затримки у його сплаті.

Крім того, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведених норм Закону є факт несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Для застосування таких штрафних (фінансових) санкцій за зазначені порушення згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України слід визначити погашену суму боргу, а потім, у залежності від кількості днів затримки, розрахувати відповідний відсоток, від погашеної суми боргу. Тому вказана штрафна (фінансова) санкція застосовується виключно після погашення суми боргу або його частини.

Закон України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, відносив до загальнодержавних.

Об'єкт оподаткування, а також механізм справляння збору за геологорозвідувальні роботи визначалися Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, а також постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, і його справляння».

Зокрема, розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

Таким чином, граничним терміном сплати збору за геологорозвідувальні роботи ДП «Донбасантрацит» за 4 квартал 2009 року, враховуючи подання ним 09.02.2010 року відповідного розрахунку до податкового орнану, було 19.02.2010 року, про що зазначено податковим органом у акті №5/16-0/32445546 від 14.01.2013 року.

При цьому Податковий кодекс України встановлює різний відлік строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, в залежності від того, самостійно визначив платник податків собі грошове зобов'язання, чи таке було визначене йому податковим органом.

Так, відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (зокрема за результатами податкових перевірок), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

А відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у разі самостійного визначення грошового зобов'язання платником податків, він зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, граничні строки подання декларації передбачені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Що стосується податку на прибуток, то в силу вимог пункту 152.9 статті 159 цього Кодексу, звітним (податковим) періодом є календарний квартал.

Крім того, Податковим кодексом України встановлено і окремі випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку.

Так, ст. 100 ПК України передбачено можливість розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 100.1 даної статті розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті 129 цього Кодексу.

В силу вимог п. 100.2 статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів у межах одного бюджетного року, відповідно до пункту 100.8 вказаної статті, приймається керівником контролюючого органу (його заступником). Згідно з пунктом 100.6. вказаної статті, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2. пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726, строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

При цьому відповідно до пункту 3.9 цього Порядку, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Судом встановлено, що ДПІ в м. Красний Луч було прийнято рішення № 2/24-2010 від 29.06.2010 року про розстрочення податкового боргу ДП «Донбасантрацит» по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2009 року в загальній сумі 242063,91 грн. на термін з липня 2010 року по червень 2020 року з щомісячною сплатою 2017,20 грн. (а.с.120-121). Зазначеним рішенням загальна сума заборгованості розстрочена та визначено суми, які підлягають сплаті позивачем щомісячно протягом вказаного періоду.

Одночасно з цим, зазначений податковий борг також було розстрочено згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 строком на десять років з липня 2010 року по червень 2020 року шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 2017,20 грн.(а.с.134-135).

Як зазначено в частині 1 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а у вказаному рішенні відповідача та постанові суду прямо визначені нові строки сплати податкового боргу, то штрафні санкції могли бути нараховані лише у випадку порушення платником податків таких нових строків.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби дотримання ДП «Донбасантрацит» граничних строків сплати податкового боргу по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2009 року в загальній сумі 242063,91 грн., визначених в вищезазначених рішенні податкового органу та постанові суду про розстрочення сплати цієї заборгованості, не перевірялось. Штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкового боргу, визначені ст.126 ПК України, податковим органом в даному випадку були нараховані виходячи з загальних граничних строків сплати, без врахування вищезазначених особливостей, передбачених ст.100 ПК України.

Крім того, згідно з вищезаначенними рішенням податкового органу та постановою суду про розстрочення податкового боргу за період дії розстрочення вказаного податкого боргу з липня 2010 року по листопад 2012 року ДП «Донбасантрацит» повинно було сплатити 58498,80 грн., а відповідно до акту перевірки ним була сплачена на погашення цього податкового боргу значно більша сума, а саме 131565,59 грн. Зазначена обставина не була врахована ані під час проведення перевірки, ані під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкового боргу, визначених ст.126 ПК України.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 29 січня 2013 року № 0000071600, у той же час позивачем повністю доведено обґрунтованість позовних вимог. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги роз`єднання позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність вирішення питання про судові витрати у справі № 812/1431/13-а.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 15.03.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.03.2013, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000071600 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби форми «Ш» від 29 січня 2013 року №0000071600 про накладення штрафу на ДП «Донбасантрацит» у розмірі 26313 грн. 14 коп. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з надходження податків та зборів (обов'язкових платежів), які справлялися до 1 січня 2011 року, але не визначені Податковим кодексом (крім податків та зборів, які надходили до місцевих бюджетів), включаючи розстрочені та відстрочені суми грошових зобов'язань.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 19 березня 2013 року.

Суддя О.П. Островська