Постанова № 30019063, 07.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 року № 2а-10884/12/1370

09 год. 57 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Цинайко Н.І.

від позивача - Ганущин Р.В.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 грн., -

в с т а н о в и в :

Прокурор Сихівського району м. Львова звернувся до суду в інтересах держави в особі: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 (далі - ФО-П ОСОБА_3) з вимогою стягнути штрафні санкції в розмірі 1 700,00 грн., застосовані за порушення законодавства про рекламу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що заступником начальника відділу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, розглянувши подання Департаменту економічної політики Львівської міської ради про порушення Закону України «Про рекламу», виявлено факт порушення ФО-П ОСОБА_3 вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме самовільне встановлення зовнішньої реклами на тротуарі за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 67 без погодження з органами місцевого самоврядування. ФО-П ОСОБА_3 не подано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, чим порушено п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу». Запрошення, які інспекція надіслала на адреси відповідача з проханням з'явитись та з'ясувати виявлені факти порушень законодавства залишились поза увагою відповідача. Тому справу про порушення законодавства про рекламу було розглянуто без участі ФО-П ОСОБА_3 і прийнято стосовно неї рішення № 0035 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1 700 грн., копію якого надіслано відповідачу для виконання. Оскільки таке рішення відповідач не оскаржив, але у встановлені законом строки не виконав, прокурор звернувся з позовом до суду.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, повідомили, що штраф підприємець не сплатив, рішення про його накладення не оскаржував. В судовому засіданні 07 березня 2013 року представником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області додатково зазначено про описку в позовній заяві стосовно зазначення фізичної та юридичної адреси відповідача, тому просить стягнути з відповідача - ФО-П ОСОБА_3 (фізична адреса: 79013, АДРЕСА_1; юридична адреса: 79022, АДРЕСА_2, код ЗКПО НОМЕР_1) до бюджету 1 700 грн. штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Відповідач у судове засідання повторно (вчетверте) не з'явилася, хоча про місце, дату та час судового розгляду справи вважається повідомлена належним чином, оскільки поштові конверти, які було направлено на її юридичну адресу (79022, АДРЕСА_2), так і на її фізичну адресу (79013, АДРЕСА_1) повернулися до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Судом також направлено повістку на адресу, зазначену в рішенні № 0035 від 18.04.2012 року, а саме: 79013, АДРЕСА_3, яка також повернулася до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Заперечень проти позову чи клопотань процесуального характеру до суду не надходило. За таких обставин суд на підставі ст.ст. 71, 128 КАС України ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясував зміст позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідив наявні у справі письмові докази, оцінив їх в сукупності, та вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України «Про рекламу». Відповідно до ст. 16 цього Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Згідно зі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають, зокрема, право накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Відповідно до п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 названого вище Положення).

Відповідно до Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206 територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції). Інспекції підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів.

27 березня 2012 року Інспекцією у справах захисту прав споживачів у Львівській області винесено протокол № 0052, що в порушення вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» ФО-П ОСОБА_3 (фізична адреса: 79013, АДРЕСА_1; юридична адреса: 79022, АДРЕСА_2) прийнято рішення про самовільне встановлення зовнішньої реклами на тротуарі за адресою: АДРЕСА_1 без погодження з органами місцевого самоврядування, про що управління поінформував Департамент економічної політики Львівської міської ради поданням від 02.03.2012 року № 23/Р-7-518.

Інспекцією у справах захисту прав споживачів у Львівській області 27 березня 2012 року були надіслані відповідачу листи № 0444 на фізичну та юридичну адреси, з проханням у відповідності до ст. ст. 26, 27 Закону України «Про рекламу» надати інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копії рахунків, платіжних доручень), пояснення по факту розміщення зовнішньої реклами з долученням підтверджуючих документів у строк до 06 квітня 2012 року.

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 27 березня 2012 року № 0052 щодо порушення вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФО-П ОСОБА_3

На запрошення позивача прибути на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу ФО-П ОСОБА_3 не з'явилась, причин неявки не повідомила і пояснень з приводу розміщення реклами також не надала.

18 квітня 2012 року Інспекція у справах захисту прав споживачів у Львівській області прийняла рішення № 0035 про накладення на ФО-П ОСОБА_3 штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700 грн. Підставою для прийняття такого рішення, відповідно до протоколу про порушення законодавства про рекламу від 27.03.2012 року, було те, що в порушення вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» ФО-П ОСОБА_3 (фізична адреса: 79013, АДРЕСА_1; юридична адреса: 79022, АДРЕСА_2) прийнято рішення про самовільне встановлення зовнішньої реклами на тротуарі за адресою: АДРЕСА_1 без погодження з органами місцевого самоврядування. В порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» не подано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовлення реклами.

На підтвердження того, що відповідача було запрошено з'явитись на розгляд справи про правопорушення, а також на підтвердження того, що їй було надіслано копію рішення № 0035 від 18.04.2012 року позивач долучив копії реєстрів відправленої поштової кореспонденції.

Таким чином, факт порушення законодавства про рекламу встановлений у передбаченому законом порядку і підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. ФО-П ОСОБА_3 не оскаржувала рішення від 18.04.2012 року про накладення штрафу в сумі 1700 грн., однак і штрафу станом на дату судового розгляду справи не сплатила.

Суд зазначає, що предметом доказування у даній адміністративній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафу у судовому порядку: 1) наявність рішення про накладення штрафу; 2) факт набрання ним чинності (не оскарження в судовому чи адміністративному порядку у встановлені законом строки); 3) встановлення факту сплати штрафу у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому питання правомірності застосування до відповідача штрафу не входить до предмету доказування, оскільки рішення про його накладення не є предметом спору в справі про стягнення штрафу. Отже, суд у межах розгляду даної адміністративної справи не здійснює правовий аналіз рішення відповідача № 0035 від 18.04.2012 року.

Отже, позовні вимоги прокурора Сихівського району м. Львова, заявлені в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (фізична адреса: 79013, АДРЕСА_1; юридична адреса: 79022, АДРЕСА_2, код ЗКПО НОМЕР_1) до бюджету (одержувач: Державний бюджет м. Львова ЗКПО 23949066, банк одержувач ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 31110106700002, код платежу 21081100) штраф в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

3. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 12 березня 2013 року.

Суддя Тертичний В.Г.