Рішення № 30017081, 14.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 року Справа № 913/117/13-г

Провадження № 29/913/117/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Вугілля Донецького басейну»,

м. Луганськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автострой», м. Свердловськ Луганської області,

про стягнення 28 574 грн. 64 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Шмигленко В.О., представник за довіреністю

№ 3 від 29.12.2012;

Левченко Є.О., представник за довіреністю № 5

від 23.01.2013;

від відповідача: Яковенко С.І., представник за довіреністю б/н

від 01.02.2013;

за участю

ДП «Донецька залізниця»: Федорова О.А., юрисконсульт юридичного

сектору Луганської дирекції залізничних

перевезень, довіреність № 71-01/70

від 16.01.2013.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 09.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вугілля Донецького басейну» (далі - ТОВ «Вугілля Донецького басейну», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автострой» (далі - ТОВ «Автострой», відповідача у справі) грошових коштів в сумі 28 574 грн. 64 коп.

Позивач з посиланням на норми статей 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач відмовляється повернути грошові кошти в сумі 28 574 грн. 64 коп., які ним безпідставно набуті.

Доповнюючи свої позовні вимоги позивач надав письмові пояснення від 07.02.2013, в яких, зокрема, повідомив, що між ним та відповідачем у справі відсутні договірні відносини та домовленості щодо сплати коштів за будь - які послуги, включаючи компенсації його витрат, пов'язаних з простоєм залізничних вагонів, тому відповідач безпідставно ухиляється від повернення грошових коштів у сумі 28 574 грн. 64 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автострой» (далі - ТОВ «Автострой») відповідач у справі, надав відзив на позов від 08.02.2013 № 278, в якому заперечує проти позову з мотивів незаконності вимог позивача, їх необґрунтованості та вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки сума 28 574 грн. 64 коп. не є безпідставно набутою відповідачем, а є отриманою на підставі договору № 25/09 від 25.09.2012, як відшкодування шкоди у зв'язку з оплатою вартості залізничного тарифу з наступних підстав.

Відповідач вважає, що сторони за позовом узгодили та підписали договір № 25/09 від 05.09.2012 та специфікацію № 1 до нього на поставку вугільної продукції.

Крім того, позивач надав відповідачу окремий лист № 65 від 25.09.2012 розпорядження, відповідно до якого було визначено: дату відправки, а саме: вересень - жовтень 2012 року, зазначено марку вугілля - AM (13-40) мм у кількості 621,0 тони (9 вагонів) на умовах постачання FCA Должанська, код станції 500908 (зовнішньоекономічний контракт № 10/11-2011-У від 10.11.2011, умови постачання DAF ст. Чоп (експ.ЧД)).

Умови оплати партії вугілля та залізничного тарифу визначені у специфікації № 1.

08.10.2012 позивач на підставі рахунку - фактури № СФ - 0000094 від 02.10.2012 сплатив відповідачу залізничний тариф у сумі 69 271,00 грн., яку відповідач у свою чергу перерахував на рахунок відправника вугільної продукції - ТОВ «Угольная ярмарка» на поставку першої партії вагонів у кількості 5 штук.

Оскільки позивач не здійснив передоплату вартості вугілля в сумі 327 750 грн. 00 коп., як встановлено умовами специфікації № 1 від 25.09.2012, відвантаження вугілля не відбулося. П'ять вагонів за замовленням позивача простояли порожніми до 15.10.2012.

Заявлена позивачем до стягнення сума 28 574 грн. 64 коп. утримана залізницею за користування вагонами.

На вимогу суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Угольная ярмарка» надало письмові пояснення, в яких зазначило, що згідно договору № 512/37 від 17.05.2010, 20.10.2011 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та договору № 5/148 від 13.05.2010 про подачу та забирання вагонів (копії залучені до матеріалів справи) ТОВ «Угольная ярмарка» є вантажовідправником по станції Должанська, код станції 500908.

26.09.2012 від ТОВ «Автострой», відповідача у справі, надійшла заява б/н на організацію перевезення залізничним транспортом вугільної продукції марки АМ (13-40) мм у кількості 621 тон (9 вагонів) у вересні - жовтні 2012 року на станцію Чоп, на умовах поставки FCA Должанська, код станції 500908, до якої були додано заявку ТОВ «Вугілля Донецького басейну», позивача у справі, № 65 від 25.09.2012 та специфікацію № 1 до договору № 25/09 від 25.09.2012.

Між ТОВ «Угольная ярмарка» та ТОВ «Автострой», відповідачем у справі, укладено договір на надання послуг № 280302 від 18.03.2012 (копія залучена до матеріалів справи).

Для узгодження планів перевезень від станції Должанська (код 500908) до станції прикордонного переходу Чоп (код 380600) необхідно отримати підтвердження залізниці отримувача.

02.10.2012 на електронну пошту ТОВ «Угольная ярмарка» від ТОВ «Вугілля Донецького басейну», позивача у справі, а саме від Єлизавети Левченко у 13-57 надійшов лист, в якому у вкладеному файлі була телеграма № 142 від 01.10.2012, відповідно до якої Словацька залізниця надає згоду на отримання на адресу фірми TRANSPED s.r.o. у жовтні 2012 року 9 полувагонів від вантажовідправника ТОВ «Угольная ярмарка» із збільшення норм передачі прийому з 02.10.2012. В день отримання телеграми, на підставі здійснених розрахунків з ДП «Донецька залізниця», усно було повідомлено ТОВ «Автострой», що розмір залізничного тарифу по тех.ПД на 9 полувагонів складає 149 527 грн.62 коп.

08.10.2012 на підставі рахунка-фактури №СФ - 0000094 від 02.10.2012 позивач сплатив відповідачу за залізничний тариф суму 69 271,00 грн., замість 149 527,62 грн., тобто не за 9 вагонів, як обумовлено договором поставки та специфікацією, а тільки за 5 вагонів.

Відповідач в свою чергу перерахував отримані кошти у розмірі 69 271,00 грн. на рахунок ТОВ «Угольная ярмарка» відповідно до розділу 3 договору № 280302 на надання послуг від 28.03.2012 (згідно виписки з банку від 08.10.2012), а ТОВ «Угольная ярмарка» перерахувала дані кошти на рахунок ДП «Донецької залізниці» у відповідності до пункту 2.4 договору № 512/37 від 20.10.2011.

Згідно пам'ятки про подачу вагонів № 1079, що залучена до матеріалів справи, 5 вагонів були подані 06.10.2012 на вантажну площадку ТОВ «Угольная ярмарка».

15.10.2012 після повідомлення ТОВ «Автострой», що ТОВ «Вугілля Донецького басейну» не перерахувало грошові кошти за товар та по тех.ПД залізничний тариф за 4 вагони, що залишилися не оплаченими, ТОВ «Угольная ярмарка» змушено було повернути ДП «Донецька залізниця» 5 вагонів.

За час знаходження вагонів на вантажній площадці з 06.10.2012 по 15.10.2012 ДП «Донецька залізниця» списала грошові кошти в сумі 28 574 грн. 64 коп. за подачу, простій (користування) вагонами, що підтверджується виписками з рахунків та відомостей № 06100121 від 09.10.2012, № 15100122 від 18.10.2012, № 15100123 від 18.10.2012, копії яких залучені до матеріалів справи.

Державне підприємство «Донецька залізниця» на вимогу суду надала письмові пояснення від 14.03.2013 та документи на підтвердження доводів, які залучені до матеріалів справи, в яких повідомила, що спірні вагони №№ 66694357, 60917423, 65299505, 60864063, 66038753 були подані залізницею (станція Должанська) під навантаження клієнту ТОВ «Угольная ярмарка» 06.10.2012 о 5 год. 30 хвил. Тривалий час вагони простоювали на під'їзній колії клієнта.

Вагони знаходилися у користуванні відправника 218 год. 30 хвил. кожний, плата за користування вагонів та додаткові збори були списані з рахунку клієнта - ТОВ «Угольная ярмарка».

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням наданих сторонами та витребуваних доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами за позовом підписано договір № 25/09 від 25.09.2012 та специфікація № 1 до цього договору в електронній формі (а.с.47-52).

Згідно пункту 1.1 цього договору Постачальник, відповідач у справі, зобов'язався поставити у встановлений термін у власність Покупця, позивача у справі, вугільну продукцію (далі - вугілля), а Покупець зобов'язався прийняти вугілля та сплатити за нього грошові кошти на умовах викладених у даному договорі.

Марка, сорт, кількість, якість, строки поставки вугілля, що поставляється, визначаються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна однієї тони вугілля та базові показники якості зазначаються у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно пункту 3.1 договору Постачальник поставляє вугілля залізничним транспортом навалом у відкритих напіввагонах з люками, що відкриваються, на умовах вказаних у специфікаціях. Найменування станції призначення для поставки конкретної партії вугілля вказується в специфікації (листі - заявці покупця).

Пунктом 3.7 договору встановлено, що відправником вугілля, що поставляється, або його одержувачем, може бути підприємство, яке не є стороною за даним договором.

Пунктами 4.2, 4.3 договору визначено, що Покупець зобов'язується зробити оплату вартості партії вугілля, протягом 5-ти банківських днів з дати вказаної у графі 56 «Календарний штемпель станції відправлення» електронної залізничної накладної. Оплата вартості залізничного тарифу здійснюється Покупцем при отриманні оригіналів документів зазначених у п.5.2 цього договору, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 12 договору.

У специфікації можуть бути передбаченні інші умови оплати вугілля та залізничного тарифу.

У пункті 11.9 договору сторони встановили, що вони визнають юридичну чинність значимість договору, підписаного з використанням факсимільного зв'язку, так само як і всіх пов'язаних з ним документів, підписаних аналогічним образом, з наступним обміном оригіналами протягом 30 календарних днів з дати підписання договору.

Сторони підписали специфікацію № 1, сума узгодженої поставки складає 589 950 грн. 00 коп. разом з ПДВ.

Пункт 4 Специфікації № 1 визначає умови оплати партії вугілля та залізничного тарифу - 100% передоплата вартості залізничного тарифу і 327 750,00 грн. з ПДВ - передоплата вартості Товару, 262 200,00 грн. з ПДВ з відстрочкою платежу на протязі п'яти банківських дня з дати вказаної у графі 46 «Календарный штемпель станции отправления» залізничної накладної.

Умови поставки були визначені у пункті 6 Специфікації № 1, як : FCA Довжанська, Донецької залізниці, код станції 500908.

Строк поставки визначено: вересень - жовтень 2012 року, також визначені показними якості вугілля - марка AM (13-40) мм (а.с.52).

25.09.2012 позивач направив відповідачу лист № 65, в якому просив відповідача відвантажити згідно договору № 25/09 від 25.09.2012 вугілля у вересні - жовтні 2012 року марки АМ (13-40) мм у кількості 621,0 тони (9 вагонів) на умовах постачання FCA Должанська, код станції 500908 (зовнішньоекономічний контракт № 10/11-2011-У від 10.11.2011, умови постачання DAF ст. Чоп (експ.ЧД)) та визначено інструкцію заповнення залізничних накладних (а.с.53).

Відповідачем виставлено позивачу рахунок - фактуру № СФ - 0000094 від 02.10.2012 на оплату залізничного тарифу, тех.ПД на 9 вагонів вагою 621 тон на загальну суму 149 527 грн. 62 коп.

08.10.2012 на підставі рахунка - фактури №СФ - 0000094 від 02.10.2012 позивач частково сплатив відповідачу вартість залізничного тарифу в сумі 69 271 грн. 00 коп., замість 149 527 грн. 62 коп., тобто не за 9 вагонів як обумовлено договором № 25/09 від 25.09.2012 та специфікацією № 1 до нього, а тільки за 5 вагонів (а.с.7).

Відповідач в свою чергу перерахував отримані кошти у розмірі 69 271 грн. 00 коп. на рахунок ТОВ «Угольная ярмарка», відправнику вугільної продукції, відповідно до розділу 3 договору № 280302 на надання послуг від 28.03.2012 (згідно виписки з банку від 08.10.2012), а ТОВ «Угольная ярмарка» перерахувала дані кошти на рахунок ДП «Донецької залізниці» у відповідності до пункту 2.4 договору № 512/37 від 20.10.2011 (а.с.60-62).

Вагони у кількості 5 штук були подані ДП «Донецька залізниця» на вантажну площадку ТОВ «Угольная ярмарка» 06.10.2012, що підтверджується пам'яткою про подачу вагонів № 1079, де простояли порожніми до 15.10.2012.

Відвантаження вугілля не відбулося, позивач листом від 15.10.2012 № 68 просив відповідача повернути грошові кошти у сумі 69 271 грн. 00 коп., що перераховані на підставі рахунку - фактури № СФ - 0000094 від 02.10.2012 (а.с.68).

В свою чергу відповідач 21.10.2012 пред'явив вимогу № 36 ТОВ «Угольная ярмарка» про повернення коштів у розмірі 69 271 грн. 00 коп.

ТОВ «Угольная ярмарка» листом № 137/1 від 19.10.2012 повідомила, що поверненню підлягають кошти у сумі 40 696 грн. 36 коп., оскільки 28 574 грн 64 коп. утримано залізницею за користування вагонами, що підтверджується залізничними відомостями від 08.10.2012 та 18.10.2012 (а.с.78).

30.10.2012 ТОВ «Угольная ярмарка» платіжним дорученням № 432 повернула ТОВ «Автострой», відповідачу у справі, грошові кошти у розмірі 40 696 грн. 36 коп., а останній в свою чергу перерахував дану суму на рахунок позивача у справі згідно платіжного доручення № 331 від 30.10.2012 (а.с.72,73).

12.11.2012 позивач направив відповідачу претензію № 74 від 09.11.2012, якою вимагав повернути грошові кошти в сумі 28 874 грн. 64 коп., яку відповідач не повернув, що і стало причиною виникнення даного спору (а.с.11,12).

Позивач вважає, що договір № 25/09 від 25.09.2012 є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо ціни вугільної продукції та не обмінялися оригіналами договорів, як встановлено пунктом 11.9 цього договору, а отже, перераховані позивачем грошові кошти в заявленій сумі 28 574 грн. 64 коп. відповідач отримав безпідставно та повинен повернути позивачу відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Доповнюючи обґрунтування позовних вимог позивач надав копію листа № 67 від 25.10.2012, в якому йдеться про те, що він відзиває лист № 65 від 25.09.2012.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та зазначених вище.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Матеріали справи свідчать, що сторони у справі підписали договір № 25/09 від 25.09.2012 та специфікацію № 1 до нього в електронній формі.

За приписом абзацу другого частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватись виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Умовами договору № 25/09 від 25.09.2012 та специфікацією № 1 до нього сторони визначили та дійшли згоди щодо предмету договору та прийняли його до виконання.

Після отримання від позивача документів (листа - заявки № 65 від 25.09.2012, специфікації № 1 від 25.09.2012 та договору поставки № 25/09 від 25.09.2012) відповідач погодився з зазначеними документами позивача та подав заявку ТОВ «Угольная ярмарка», відправнику вугільної продукції, на подачу на залізничну площадку 9 експортних вагонів, до якої додав заявку позивача № 65 від 25.09.2012 та специфікацію № 1 до договору № 25/09 від 25.09.2012.

На електронну адресу ТОВ «Угольная ярмарка» 01.10.2012 від позивача надійшло підтвердження № 142 від 01.10.2012, відповідно до якого залізнична дорога Словацької республіки від відправника ТОВ «Угольная ярмарка» на адресу фірми TRANSPED s.r.o. (згідно специфікації) прийме у жовтні 2012 року починаючи з 02.10.2012 вугілля антрацит у кількості 9 вагонів вагою 621 тон.

На підставі зроблених підрахунків ДП «Донецька залізниця» та ТОВ «Угольная ярмарка» відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру № СФ - 0000094 від 02.10.2012 на залізничний тариф та умови по відправці, навантаженню, тех.ПД на 9 вагонів вагою 621 тон на загальну суму 149 527 грн. 62 коп.

Позивач зі свого боку почав виконувати умови договору поставки № 25/09 від 25.09.2012, а саме 08.10.2012 за рахунком - фактурою № СФ - 0000094 від 02.10.2012 перерахував 69 271 грн. 00 коп., що складає вартість залізничного тарифу по відправці 5 вагонів вугільної продукції. Залізничні вагони №№ 66694357, 60917423, 65299505, 60864063, 66038753, які були подані ДП «Донецька залізниця» на залізничну площадку ТОВ «Угольная ярмарка», які простояли порожніми з 06.10.2012 до 15.10.2012, оскільки вугільна продукція так і не була відвантажена.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що на момент здійснення передоплати залізничного тарифу сторони досягли згоди щодо істотних умов договору поставки № 25/09 від 25.09.2012 з урахуванням специфікації № 1 до цього договору, тому заявлена позивачем сума 28 574 грн. 64 коп. була отримана відповідачем на виконання умов цього договору.

Доводи позивача про не досягнення згоди з усіх істотних умов договору поставки, а саме щодо ціни предмету поставки, є юридично непереконливими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач погодився з умовами договору № 25/09 від 25.09.2012 в редакції позивача та узгодив специфікацію № 1 до цього договору в електронній формі.

Також не переконливими є і доводи позивача, що ним листом № 67 від 05.10.2012, у зв'язку з неузгодженістю умов договору поставки № 25/09 від 25.09.2012, відізвано лист - заявку № 65 від 05.09.2012, оскільки після дати цього листа позивач 08.10.2012 здійснив передплату вартості залізничного тарифу в сумі 69 271 грн. 00 коп. згідно рахунку - фактури відповідача № СФ - 0000094 від 02.10.2012.

Крім того, суду не надано доказів направлення цього листа відповідачу у справі.

Позовна вимога про повернення коштів обґрунтована статтею 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Проте, матеріалами справи доведено, що перерахування коштів позивачем в заявленій сумі відбулося на виконання умов договору, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. слід покласти на нього.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 19.03.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко