Рішення № 30017047, 01.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/6327-2012 01.08.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до третя особи Військово-медичного управління Служби безпеки України ОСОБА_1провідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 11 900 гривень 12 копійок Представники:

від Позивача: Макєєв В.М. (представник за довіреністю)

від Відповідача: Самотохін О.О. (представник за довіреністю)

Третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(надалі також -«Позивач», «НАСК «ОРАНТА») звернулося до Господарського суд міста Києва з позовом до Служби безпеки України (Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 червня 2012 року у справі № 5011-74/6327-2012 замінено первісного Відповідача «Служба безпеки України»на «Військово-медичного управління Служби безпеки України», надалі також -«Відповідач», «ВМУ СБУ») та третьої особи Державного казначейства України про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 11 900 гривень 12 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу № 419571 від 6 травня 2008 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки водій транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, є працівником Військово-медичного управління Служби безпеки України, а транспортний засіб «Volkswagen»знаходиться на балансі ВМУ СБУ, тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України на Відповідача, як на особу, працівником якої було завдано шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/6327-2012, розгляд справи призначено на 1 червня 2012 року.

Представник Позивача в судовому засіданні 1 червня 2012 року надав суду усні пояснення по суті спору. Представники Відповідача та Державного казначейства України в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки до суду не повідомили.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та Державного казначейства України, Ухвалою Господарського суду міста Києві від 1 червня 2012 розгляд справи відкладено на 27 червня 2012 року.

5 червня 2012 року відділом діловодства суду отримано від представника Позивача Клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності. Позивач зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 2814 від 23 лютого 2009 року на суму 11 900 гривень 12 копійок, яке підтверджує страхове відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 419571 від 6 травня 2008 року, тобто Позивач повинен був подати позовну заяву до 23 лютого 2012 року. На підтвердження поважних причин пропущення позовної давності, Позивачем до Клопотання додано Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», яка зареєстрована відділом діловодства Господарського суду міста Києва 2 лютого 2012 року, Ухвали Господарського суду міста Києва про повернення позовної заяви від 15 березня 2012 року та 10 квітня 2012 року.

Вивчивши Клопотання представника Позивача від 5 червня 2012 року та додані до нього матеріали, Суд прийшов до висновку, що причини пропуску Позивачем строків позовної давності є поважними.

Також, 5 червня 2012 року відділом діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Заяву-підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

25 червня 2012 року відділом діловодства суду отримано від представника Відповідача, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Заперечення на позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В Запереченні на позовну Заяву представник Відповідача зазначає, що відповідно до пункту 10 страхового акту від 9 лютого 2009 року № СТО-08-13226/1, підставою для визначення розміру збитку зазначено Дослідження № 13226-НОМЕР_1-08 10/1. Однак, у якості доказів до позовної заяви додано Дослідження № 13226-НОМЕР_1-08 10/1-ДОД. Також, представник Відповідача посилається на те, що у абзаці третьому пункту 1 Дослідження зазначено, що огляд пошкодженого автомобіля проводив аварійний комісар Заяць А.О. в присутності лише власника ОСОБА_6 без виклику представника іншої сторони. Крім того, Позивачем не додано додатків до Дослідження протокол (акт) огляду транспортного засобу, калькуляцію відновлювального ремонту, фото фіксацію пошкоджень, що не дає змоги об'єктивно оцінити матеріали справи. В Запереченні позовну заяву також зазначено, що Позивачем було порушено строк позовної давності, адже відповідного до платіжного доручення від 23 лютого 2009 року № 2814 строку позовної давності починає свій перебіг саме з 23 лютого 2009 року та закінчується 23 лютого 2012 року.

Також, 25 червня 2012 року представником Відповідача до Господарського суду міста Києва будо подано Клопотання 1 про заміну неналежного Відповідача та Клопотання 2 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову водія транспортного засобу ОСОБА_1

В Клопотанні 1 від 25 червня 2012 року зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді водія Військово-медичного управління Служби безпеки України. Автотранспортний засіб «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_2 перебуває на балансі Військово-медичного управління Служби безпеки України.

Військово-медичного управління Служби безпеки України відповідно до пункту 1.3 Положення про Військово-медичного управління Служби безпеки України, затвердженого наказом СБУ від 12 липня 2006 року № 467/ДСК та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 797467, є юридичною особою. Таким чином, в Клопотанні 1 представник Відповідача просив Суд замінити неналежного Відповідача «Служба безпеки України» на «Військово-медичного управління Служби безпеки України».

В Клопотанні 2 від 25 червня 2012 року представник Відповідача просив Суд залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову водія транспортного засобу ОСОБА_1, оскільки він є водієм транспортного засобу «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_2.

27 червня 2012 року відділом діловодства суду від представника Позивача отримано Клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії дослідження № 13226-НОМЕР_1-08.10/1-ДОД від 8 жовтня 2008 року, копію Калькуляції від 07 жовтня 2008 року, копію Заяви про страхову виплату.

В судовому засіданні 27 червня 2012 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача підтримав заявлені Клопотання про заміну неналежного Відповідача та залучення третьої особи.

Представник Державного казначейства України в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 червня 2012 року замінено Відповідача «Служба безпеки України»на «Військово-медичного управління Служби безпеки України», залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову водія транспортного засобу ОСОБА_1, відкладено розгляд справи на 13 липня 2012 року.

3 липня 2012 року відділом діловодства суду отримано від представника Позивача Клопотання про припинення провадження в частині позовних вимог до Державного казначейства України.

Ознайомившись з заявленим Клопотанням представника Позивача, Суд вирішив розглянути дане Клопотання під час винесення Рішення по даній справі.

Відділом діловодства суду 4 липня 2012 року отримано від представника Відповідача Клопотання 3 про доручення до матеріалів справи Довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 26 червня 2012 року № 11-04/119-3391.

9 липня 2012 року відділом діловодства суду отримано від представника Відповідача Довідку № 280 від 5 липня 2012 року щодо перебування на посаді водія 1 класу ВМУ ОСОБА_1, Довідку про наявність на балансі ВМУ СБУ автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, копію Трудової книжки ОСОБА_1

Відділом діловодства суду 9 липня 2012 року отримано від представника Позивача Лист від 04 лютого 2009 року № 06/1348, Протокол (акт) огляду транспортного засобу.

В судовому засіданні 13 липня 2012 року представники сторін надали суду усні пояснення по суті спору. Представник Позивача надав Дослідження № 13226-НОМЕР_1-07.10-6 від 7 жовтня 2008 року та Заяву про продовження строку розгляду справи.

ОСОБА_1 та представник Державного казначейства України в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки до суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 липня 2012 року продовжено строк розгляду спору на 15 діб, розгляд справи відкладено на 1 серпня 2012 року.

В судовому засіданні 1 серпня 2012 року було оголошено Ухвалу про припинення провадження в частині позовних вимог до Державного казначейства України.

Представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в Відзиві на позовну заяву.

ОСОБА_1 в судове засідання 01 серпня 2012 року не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом на Розписці про відкладення розгляду справи від 13 липня 2012 року.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 1 серпня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані представниками документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

6 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»та ОСОБА_6 укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 419571, предметом якого є страхування транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

29 вересня 2008 року на вулиці Артема в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_9, транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6.

Згідно з Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 8234911, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок недодержання дистанції водієм транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2008 року у справі № 3-45409/08 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68 гривень 00 копійок.

Відповідно до Дослідження № 13226-НОМЕР_1-08.10/1-ДОД від 8 жовтня 2008 року, складеного ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», матеріальний збиток, завданий власникові «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 12 165 гривень 12 копійок.

На підставі Страхового акту № СТО-08-13226/1 від 9 лютого 2009 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 11 900 гривень 12 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 2814 від 23 лютого 2009 року.

Як вбачається з Довідки Військово-медичного Управління Служби безпеки України № 280 від 5 липня 2012 року, ОСОБА_1 працює у ВМУ СБУ з 27 жовтня 1981 року по час розгляду справи. Також, вищезазначене підтверджується копією Трудової книжки ОСОБА_1

Відповідно до Довідки Військово-медичного Управління Служби безпеки України, автомобіль «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться на балансі ВМУ СБУ 3 2006 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як працедавець водія, яким скоєно дорожньо-транспортну пригоду, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 11 900 гривень 12 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору добровільного страхування транспортного засобу № 419571 та на підставі Дослідження № 13226-НОМЕР_1-08.10/1-ДОД від 8 жовтня 2008 року було відшкодовано на користь страхувальника 11 900 гривень 12 копійок.

Таким чином, до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суд не погоджується з по посиланнями представника Відповідача на те, що Дослідження № 13226-НОМЕР_1-08.10/1-ДОД, копія якого міститься в матеріалах справи, та Дослідження № 13226-НОМЕР_1-08.10/1, яке вказане в пункті 10 Страхового акту № СТО-08-13226/1 від 9 лютого 2009 є різними з огляду на наступне.

Як вбачається з Розрахунку страхового відшкодування від 9 лютого 2009 року, який є додатком до Страхового акту № СТО-08-13226/1 від 9 лютого 2009, при розрахунку суми страхового відшкодування страховик використовує такі ж самі дані, які вказані і в Дослідженні № 13226-НОМЕР_1-08.10/1-ДОД від 8 жовтня 2008 року, а саме :дані щодо транспортного засобу та розмір матеріального збитку, який становить 12 165 гривень 12 копійок, на підставі якого і було визначено суму відшкодування.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2008 року у справі № 3-45409/08.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Також, Суд звертає увагу, що Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та досліджених в ході судового розгляду обставин справи, Військово-медичне управління Служби безпеки України, як працедавець водія, яким скоєно ДТП, зобов'язано відшкодувати Відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»матеріальну шкоду, яка була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 11 900 гривень 12 копійок.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військово-медичного управління Служби безпеки України (01021, м. Київ, вул. Липська,11 код ЄДРПОУ 20000002) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) 11 900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень 12 копійок

3. Стягнути з Військово-медичного управління Служби безпеки України (01021, м. Київ, вул. Липська,11 код ЄДРПОУ 20000002) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) 1 610 гривень 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення 03 серпня 2012 року