Рішення № 30016998, 22.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/6181-2012 22.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України до третя особа про Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська кровельна компанія» стягнення 7 153 гривень 88 копійок

Представники:

Від позивача: Приліпко О.Д. (представник за довіреністю № 15-2/23-620)

Від відповідача: Кушакевич А.І. (керівник ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»)

Від третьої особи: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Автобаза Управління справами Апарату Верховної Ради України (надалі також -«Позивач») звернулася до Господарського суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(надалі також -«Відповідач», «ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс») про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 7 153 гривні 88 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 серпня 2011 року Рудич М.М. керуючи автомобілем «Форд», державний реєстраційний номер АА 2871 СО, в м. Києві не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер АА 0003 КА, що належить Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України.

Автобазою Управління справами Апарату Верховної Ради України було проведено ремонт автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер АА 0003 КА, який згідно наряду-замовлення від 18 серпня 2012 року № 156 склав 6 865 гривень 56 копійок.

Також, відповідно статті 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», представник Позивача просить стягнути пеню в розмірі 288 гривень 32 копійки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/6181-2012, розгляд справи призначено на 31 травня 2012 року.

29 травня 2012 року відділом діловодства суду від представника Позивача отримано, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, довідку про наявність відкритих рахунків від 24 травня 2012 року № 04-45/618, довідку з ЄДРПОУ, Заяву від 29 травня 2012 року № 15-2/28-282 про відсутність у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

В судове засідання 31 травня 2012 року представники Відповідача та Третьої особи не з'явилися, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового розгляду був повідомлені належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників Відповідача та Третьої особи, Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 22 червня 2012 року.

22 червня 2012 року в судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

В судовому засіданні керівник Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(«Позивача») визнав повністю позов Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України.

Представник Третьої особи в судове засідання 22 червня 2012 року не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалу суду про порушення провадження у даній справі отримана Третьою особою, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено Ухвалою від 14 травня 2012 року, що свідчить про достатність часу підготовки до судового розгляду справи, подання суду пояснень щодо позову, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22 червня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані представником Позивача документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2011 року Рудич М.М. керуючи автомобілем «Форд», державний реєстраційний номер АА 2871 СО, який належить ТОВ «Українська кровельна компанія», в місті Києві, рухаючись по вулиці Б. Хмельницького не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер АА 0003 КА, що належить Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України.

Відповідно до Довідки Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Шевченківського району міста Києва, автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер АА 0003 КА, було отримано механічні пошкодження переднього лівого крила, передньої лівої фари, переднього бампера зліва.

Як вбачається з Постанови Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 3-8833/11 від 14 листопада 2011 року, водій Рудич М.М. своїми діями порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України та здійснив ДТП.

Вищезазначеною Постановою Шевченківського районного суду міста Києва, Рудича Миколу Миколайовича визнанно винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Згідно з нарядом-замовленням від 18 серпня 2011 року № 156, вартість матеріального збитку, завданого Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України в результаті ДТП, яка сталася 17 серпня 2011 року складає 6 865 гривень 56 копійок.

Цивільно-правова відповідальність Рудич М.М. на момент настання страхової події була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5128810.

Як зазначено в позовній заяві та не спростовано представником Відповідача, Заяву на виплату страхового відшкодування Відповідач отримав 9 грудня 2011 року за реєстраційним № 4683. Термін який надавався Відповідачу для виплати страхового відшкодування закінчився 9 січня 20121 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 6 865 гривень 56 копійок.

Також, Позивач зазначає, що відповідно до статті 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 288 гривень 32 копійки, оскільки Відповідач прострочив виплату страхового відшкодування Позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Форд», державний реєстраційний номер АА 2871 СО встановлена у судовому порядку Постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 3-8833/11 від 14 листопада 2011 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно статті 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Суд зазначає, що станом на час розгляду спору Відповідачем коштів не сплачено, доказів зворотного Суду не надано.

Отже, з урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та досліджених в ході судового розгляду обставин справи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України матеріальну шкоду, яка була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 7 153 гривні 88 копійок (6 865 гривень 56 копійок сума матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП + 288 гривень 32 копійки пеня внаслідок прострочення виплати страхового відшкодування Позивачу).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 13 Є) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (01133, . Київ, вул.. Щорса, 24, ЄДРПОУ 05907124) 7 153 (сім тисяч сто п'ятдесят три) гривні 88 копійок.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 13 Є) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення Суду на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (01133, . Київ, вул.. Щорса, 24, ЄДРПОУ 05907124) 1 609 гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 червня 2012 року.