Рішення № 30012777, 27.02.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

27.02.2013

справа №2704/8911/12

провадження 2/2704/3607/12

категорія №

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Лемешко А.С.,

при секретарі - Сергєєвій О.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності, вселення та встановлення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача про визнання права власності, вселення та визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивували тим, що спірна трикімнатна квартира, була придбана позивачкою та відповідачем під час шлюбу, тому є спільною сумісною власністю подружжя, однак відповідач чинить їй та їх сину ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою. Позивачі просять виділити ОСОБА_4 в користування житлову кімнату, площею 17,2 кв.м.; виділити ОСОБА_5 в користування житлову кімнату, площею 17,0 кв.м.; виділити ОСОБА_3 у користування житлову кімнату, площею 16,7 кв.м. Залишити в загальному користуванні сторонам кухню, ванну, туалет, коридори і вхід в квартиру.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1, усунути перешкоди в користуванні шляхом вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спірну квартиру та визначити порядок користування квартирою, відповідно до варіанту, викладеному у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про повторне відкладення розгляду справи, проте неможливість з'явитися до суду ніяк не мотивував, в зв'язку з чим суд не може визнати причину неявки відповідача поважною.

У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, враховуючи думку позивача, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивачів, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 05.02.1983 року по 12 травня 2011 року. За час шлюбу за договором купівлі-продажу від 03.10.1998 р. сторонами була придбана квартира АДРЕСА_2 18.12.1998 р. вказана квартира була обміняна сторонами на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором міни, посвідченим ОСОБА_7, приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу. На сьогоднішній час в квартирі зареєстрований їх син - позивач ОСОБА_8.

Згідно технічного плану, квартира АДРЕСА_1 складається з трьох ізольованих житлових кімнат, площею 17,2 кв.м., 17,0 кв.м. та 16,7 кв.м., кухні площею 8,2 кв.м., ванної кімнати, площею 2,4 кв.м., санвузла площею 1,2

кв.м., коридору площею 7,5 та 2,9 кв.м. Загальна площа квартири складає 73,1 кв.м., житлова 50,9 кв.м.

Згідно зі ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.2 ст.372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, яке знаходитися в спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено що спірна квартира придбана подружжям ОСОБА_2 під час шлюбу, тому позивачка має право власності на 1/2 частку квартири.

В силу ст.383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Позивачка ОСОБА_2, як співвласник квартири має право використовувати її для власного проживання.

Відповідно до пояснень представника позивачів, спірна квартира є єдиним житлом сина власників спірної квартири ОСОБА_9, зареєстрованого за даною адресою.

В силу ст.156 Житлового кодексу України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним в належному йому будинку (квартирі), користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Таким чином, ОСОБА_10, має право користуватися спірною квартирою нарівні з його батьками, власниками спірного житла.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Доводи представника позивачів про те, що відповідач перешкоджає позивачам в користуванні спірною квартирою, підтверджуються поясненнями опитаних свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які в судовому засіданні підтвердили, що відповідач неодноразово, перебуваючи в нетверезому стані, виганяв позивачів з дому, а в серпні 2010 р. змінив замки на двері та із застосуванням сили не впускає їх до житла, тому позивачка з сином змушені винаймати житло, у той час як відповідач здає спірну квартиру стороннім людям.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач дійсно перешкоджає позивачам в користуванні житловим приміщенням, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При визначенні порядку користування спірною квартирою, враховуючи, що позивачі є особи різнополі, а також, що відповідач спірною квартирою не користується, суд приходить до висновку про можливість виділення у користування позивачів двох жилих кімнат площею 17,2 та 17,0 кв.м., надавши відповідачу в користування житлову кімнату площею 16,7 кв.м., залишивши у спільному користуванні сторін наступні приміщення: коридор, кухню, ванну кімнату, санвузол.

В силу приписів ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір в сумі 1501,10 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 156 ЖК України, ст.ст. 60,61,70 СК України, ст.ст. 358,391 ЦК України, ст.ст. 10,30,57,58,60,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 Змінити частку ОСОБА_4 з цілої на 1/2 частки вказаної квартири.

Усунути перешкоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_4 надати ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ключ від вхідної двері квартири АДРЕСА_1

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_5 житлову кімнату, площею 17,0 кв.м.; ОСОБА_3 - житлову кімнату, площею 16,7 кв.м., ОСОБА_4 - житлову кімнату, площею 17,2 кв.м.

Залишити в загальному користуванні сторін наступні приміщення: кухню, ванну кімнату, санвузол (туалет), коридори.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1501,10 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий - суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя А.С. Лемешко