Вирок № 30010433, 20.02.2013, Старобільський районний суд Луганської області

20.02.2013

Справа № 1-кп/431/28

2013 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Воронкіна О.А.,

за участю: секретаря Савкової Т.Є.,

прокурора Носаль Т.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ново-Омельково Старобільського району Луганської області, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

На початку червня 2012 року, у ранковий час ОСОБА_1 знаходячись біля підвалу будинку АДРЕСА_1 де за каналізаційною трубою знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилися два газетних згортка з речовиною рослинного походження. Маючи намір на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 вищевказаний наркотичний засіб з місця виявлення переніс до себе за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де поклав його в шафу, розташовану на кухні, з метою подальшого зберігання без мети збуту.

14.06.2012 року о 13 годині 20 хвилин працівники міліції, в ході проведення особистого огляду ОСОБА_1, проведеного біля будинку АДРЕСА_1 в лівій кишені його кофти, виявили та вилучили речовину, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабісом (маріхуаною), загальною масою в перерахунку на суху речовину 16,3 грама, яке ОСОБА_1 незаконно зберігав, без мети збуту для особистого вживання.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 1 ст. 309 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

31 січня 2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, яка була надана суду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у виді двох років обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. 2 - не виїжджати за межі України на постійне місце мешкання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, п.3 - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, роботи або навчання, п.4 - періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального кодексу України щодо узгодженого виду покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди, виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та обвинуваченим 31 січня 2013 року, відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. У зв'язку з цим, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 січня 2013 року між прокурором Носаль Тетяною Олександрівною та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. 2 - не виїжджати за межі України на постійне місце мешкання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, п.3 - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, роботи або навчання, п.4 - періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 1569/9 від 25 червня 2012 року в сумі 352грн. 80 коп., (одержувач: УК у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Речовинні докази: каннабіс, вага якого, в перерахунку на суху речовину, складає 16,3 гр., якій знаходяться на зберіганні в камері схову Старобільського РВ УМВС, знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Воронкін