Рішення № 30010103, 06.02.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/328/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 г. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Бескровної О.Л.

при секретарі - Стрижак О.О.

за участю позивача -ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Дорожкіної С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення№37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про розірвання договору банківського (депозитного) вкладу та повернення вкладу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення№37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика» про розірвання договору банківського (депозитного) вкладу та повернення вкладу. В обгрунтування позову зазначивши, що 22.11.2012 року між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу №МК10521. На підставі п.1.2 зазначеного договору він вніс на свій депозитний рахунок №НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 40000 доларів США, що в еквіваленті складає 319720 грн. У відповідності до п.1.1 та 7.1 договору термін зберігання вкладу - до 23.03.2013 року. 04.12.2012 року йому стало відомо, що Банк зупиняє деякі операції. Відповідно до п.3.1.7 договору Банк зобов'язаний повернути вклад за першою вимогою вкладника. Тому, 07.12.2012 року, згідно з п.3.3.4 договору, за два робочих дня до дати отримання вкладу, він звернувся в Банк з заявою про розірвання договору та повернення банківського вкладу в строк 12.12.2012 року. Але, 12.12.2012 року вклад йому повернутий не був у зв'язку з відсутністю грошей у відповідача. Просив суд розірвати договір банківського вкладу №МК10521 від 22.11.2012 року укладений між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» в особі відділення №37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика»; стягнути на його користь банківський (депозитний) вклад у розмірі 319720 грн., що в еквіваленті складає 40000 доларів США; стягнути на його користь 3% річних за кожний день користування його грошима, що складає 26,28 грн. за кожний день - з 12.12.2012 року по день ухвалення рішення по справі.

У судовому засіданні позивач підтримав обгрунтування своїх позовних вимог. У зв'язку з тим, що 200000 грн. Банком йому було повернуто, то уточнивши позовні вимоги, просив суд розірвати договір банківського вкладу №МК10521 від 22.11.2012 року укладений між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» в особі відділення №37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика»; стягнути на його користь банківський (депозитний) вклад у розмірі 119720 грн.,; стягнути на його користь 3% річних за кожний день користування його грошима, що складає 26,28 грн. за кожний день - з 12.12.2012 року по 20.12.2012 року.

Представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги та їх обгрунтування підтримав у повному обсягу, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача за дорученням - Дорожкіна С.С. у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала частково. Пояснила суду, що 22.11.2012 року між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_1 був укладений договір банківського строкового вкладу «Море відсотків» №МК10521 % в кінці терміну, виплата через касу банку, згідно умов якого вкладник передав, а Банк прийняв від вкладника 40000 доларів США, строком зберігання до 23.03.2013 року на умовах та в порядку, визначених цим договором. 07.12.2012 року Банком була отримана заява від вкладника з проханням дострокового розірвання договору та видачею 12.12.2012 року вкладу у розмірі 40000 доларів США, а також 11% річних за фактичне перебування вкладу на рахунку. До відносин Банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовується положення про договір банківського рахунка ( глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Відповідно до положень облікової політики банку проценти нараховуються в останній робочий день місяця. За період 22.11.2012 року по 30.11.2012 року позивачу були нараховані проценти на суму 96,17 доларів США. Відповідно до заяви про дострокове розірвання договору ОСОБА_1 було здійснено перерахунок процентів по ставці 0,1% замість 11% за період з 22.11.2012 року по 11.12.2012 року. Позивач має право на суму нарахованих процентів в розмірі 2,08 доларів США. Загальна сума вкладу з нарахованими процентами, яку необхідно повернути ОСОБА_1 складає - 40002,08 доларів США. У відповідь на звернення позивача його вклад шляхом безготівкового перерахування банківського строкового вкладу перерахован на вклад на вимогу.20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного Банку України №548, керуючись п.2 ч.5 ст.12 та ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ПАТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчею дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 року прийнято Рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21.12.2012 року по 20.03.2013 року. Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Крім того, в період тимчасової адміністрації в Банку вкладник зможе отримати свої кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ТАП «Банк «Таврика» з ринку, але не більше 200000 грн. 22.01.2013 року ОСОБА_1 була повернута частина його вкладу у розмірі 200000 грн., залишок складає 119720 грн., який повернути Банк не має можливості. Вона не заперечує проти розірвання договір банківського вкладу №МК10521 від 22.11.2012 року укладеному між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» в особі відділення №37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика»; стягнення на користь позивача 3% річних, що складає 26,28 грн. за кожний день - з 12.12.2012 року по 20.12.2012 року.

Судом до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог був залучений Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У судове засідання представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за дорученням - Білоус Ю.О. не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. У своїх письмових поясненнях по справі зазначив, що відповідно до ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. На сьогоднішній день щодо Банку не прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії. На період дії тимчасової адміністрації у Банку ст.36 ч.5 п.2 Закону встановлена заборона щодо примусового стягнення коштів та майна Банку.

Суд, вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

22.11.2012 року між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_1 був укладений договір банківського строкового вкладу «Море відсотків» №МК10521 % в кінці терміну, виплата через касу банку, згідно умов якого вкладник передав, а Банк прийняв від вкладника 40000 доларів США, строком зберігання до 23.03.2013 року на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з п.3.1.7 договору Банк зобов'язується повернути вклад на першу вимогу вкладника відповідно до умов п.2.6 та з урахуванням п.п.2.7,3.3.4.

П.3.3.4 зазначеного договору передбачає, що при достроковому розірванні договору з метою повернення вкладу, вкладник письмово повідомляє Банк не пізніше ніж за два робочих дні до дати отримання коштів.

Ч.2 ст.1060 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ч.1 ст.1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь - який час.

Встановлено та не оспорюється відповідачем, що 07.12.2012 року Банком була отримана заява від вкладника з проханням дострокового розірвання договору та видачею 12.12.2012 року вкладу у розмірі 40000 доларів США, а також 11% річних за фактичне перебування вкладу на рахунку.

За період 22.11.2012 року по 30.11.2012 року позивачу були нараховані проценти на суму 96,17 доларів США. Відповідно до заяви про дострокове розірвання договору ОСОБА_1 було здійснено перерахунок процентів по ставці 0,1% замість 11% за період з 22.11.2012 року по 11.12.2012 року. Сума нарахованих процентів склала 2,08 доларів США. Зазначена сума процентів позивачем не оспорюється. Загальна сума вкладу з нарахованими процентами склала - 40002,08 доларів США.

Не заперечувалась в судовому засіданні представником відповідача та обставина, що вимоги позивача щодо розірвання договору банківського вкладу залишено банком поза увагою.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку щодо задоволення вимоги позивача щодо розірвання договору банківського вкладу №МК10521 від 22.11.2012 року укладеному між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» в особі відділення №37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_1, з 12 грудня 2012 року.

20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного Банку України №548, керуючись п.2 ч.5 ст.12 та ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ПАТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчею дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 року прийнято Рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика».

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21.12.2012 року по 20.03.2013 року.

Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки ( штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів…..

Ч.6 ст.36 зазначеного Закону передбачає, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті (задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку), не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, тобто не більше 200000 грн.

22.01.2013 року ОСОБА_1 була повернута частина його вкладу у розмірі 200000 грн., залишок складає 119720 грн.

Відповідно до ст.39 Закону протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. За рішенням виконавчої дирекції Фонду цей строк може бути продовжений до 30 днів.План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів:

1) ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом;

2) ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку;

3) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;

4) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;

5) продаж неплатоспроможного банку інвестору.

У разі прийняття рішення про ліквідацію Банку, суми вкладів, що перевищують 200000 грн., задовольняються у порядку черговості, визначеної ст.52 Закону, тобто 4 черга.

На день ухвалення рішення по справі щодо ПАТ «Банк «Таврика» не прийнято рішення про відкликання банківської ліценії та не визначені заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення на його користь з ПАТ «Банк «Таврика» 119720 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 12.12.2012 року по 20.12.2012 року ( день запровадження тимчасової адміністрації) у розмірі 236,50 грн. (319720 :100% х 3%=26,28 грн. х 9 =236,50 грн.).

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На підставі ст.ст.525, 526, 611, 625,633, 1058-1061, 1066, 1075 ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись ст.ст.10,11,209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Таврика» в особі відділення№37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ,про розірвання договору банківського (депозитного) вкладу та повернення вкладу - задовольнити частково.

Розірвати договір банківського вкладу №МК10521 від 22.11.2012 року укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» в особі відділення №37 м.Донецька ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_1, з 12 грудня 2012 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» МФО300788, ЄДРПОУ 19454139, на користь ОСОБА_1 3% річних за період з 12.12.2012 року по 20.12.2012 року у сумі 236,50 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» МФО300788, ЄДРПОУ 19454139, на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: