Постанова № 30009213, 18.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 р. Справа №805/2199/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год.30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Авдіївський

завод металевих конструкцій»

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової

інспекції Донецької області Державної податкової

служби

Головного управління Державної казначейської

служби України у Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльності,

зобов'язання вчинити певні дії та повернення

надмірно перерахованої суми з податку на

прибуток у сумі 5000000,00 гривень

за участю:

представника позивача: Сурника С.М., за дов. від 01лютого 2013 року,

від відповідача1: Чирикіної Н.В., за дов. від 05 березня 2013року, Приходько Т.А., за дов. від 05 березня 2013року,

від відповідача2: не з'явились

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» звернулося до суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (надалі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та повернення надмірно перерахованої суми з податку на прибуток у сумі 5000000,00 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував порушенням податковою інспекцією вимог статті 43 Податкового кодексу України в частині не повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток. Зауважував на тому, що 01 лютого 2013 року між ним та відповідачем було проведено звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2013 року, про що складено відповідний акт звірки, з якого вбачається від'ємне сальдо з податку на прибуток станом на 01 лютого 2013 року в сумі 6478202,36 гривень. При цьому сума 415602,36 гривень виникла в результаті переплати податку на прибуток у 2012 році.

27 грудня 2012 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6515869,96 гривень, тобто, суми, яка виникла на кінець 2012 року з урахуванням платежів від 26 червня 2012 року - 6062600,00 гривень та переплати податку на прибуток у 2012 році в розмірі 453269,96 гривень.

Однак, листом від 08 січня 2013 року відповідач 1 відмовив у поверненні надмірно сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6515869,96 гривень, оскільки вважає, що ця сума перерахована позивачем в рахунок сплати податку на прибуток майбутнього звітного періоду та в особовому рахунку позивача обліковується як авансовий внесок в рахунок платежів з податку на прибуток підприємств.

16 січня 2013 року позивач звернувся з листом щодо зарахування у якості авансового внеску з податку на прибуток в сумі 157676,00 гривень за січень 2013 року за рахунок переплати.

Однак, відповідач 1 листом від 16 січня 2013 року знову відмовив позивачеві у зарахуванні вищевказаної суми в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року за рахунок переплати, посилаючись на Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПС України від 21 грудня 2012 року № 1171, відповідно до якої, при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях оплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.

З зазначених підстав позивач вважає відмову відповідача 1 у поверненні надмірно сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та ненадання відповідного висновку відповідачу 2 неправомірною та такою, що порушує його законні права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача 1 проти задоволення позову заперечували, надали письмові заперечення від 05 березня 2013 року. В обґрунтування незгоди із заявленими публічним акціонерним товариством «Авдіївський завод металевих конструкцій» вимогами відповідачем 1 було визначено, що 6515869,96 гривень не можна вважати надмірно сплаченою сумою з податку на прибуток підприємств. Вважає дану суму авансовим внеском з податку на прибуток майбутнього звітного періоду та обліковує її як авансовий внесок з податку на прибуток в особовому рахунку позивача, посилаючись при цьому на вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представники відповідача 1 надали пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просили суд відмовити в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області через канцелярію суду надало клопотання від 27 лютого 2013 року, в якому, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби України» просить замінити Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на іншого відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області, не обгрунтовуючи при цьому необхідності такої заміни. Також просив розглянути справу без представника Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

Представники сторін заперечували проти заміни відповідача 2 на територіальний орган Державної казначейської служби України, оскільки податок на прибуток є загальнодержавним податком та сплачується саме до Державного бюджету України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 00130636 з 22 червня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.19-20), довідкою органів статистики (а.с.21-22) та статутом позивача у новій редакції (а.с.24-53).

Позивач перебуває на податковому обліку у Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, що не заперечується сторонами і не є спірною обставиною.

Позивач зареєстрований платником податку на прибуток, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податку на прибуток підприємств, що також не є спірною обставиною у справі (а.с. 73-80).

01 лютого 2013 року між позивачем та відповідачем 1 було проведену звірення розрахунків з бюджетом, про що складено акт звірки (а.с.8). Даним актом встановлено, що станом на 01 січня 2013 року у позивача значиться від'ємне сальдо з податку на прибуток в сумі 6478202,36 гривень. При цьому, як зазначає позивач, сума 415602,36 гривень виникла в результаті переплати податку на прибуток у 2012 році.

Крім того, представники податкового органу пояснили, що у червні 2012 року позивач отримав суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6062600,00 гривень за лютий, березень, квітень 2012 року, яка була зарахована в рахунок переплати з податку на прибуток за другий квартал 2012 року за листом позивача № 460 від 15 червня 2012 року (а.с.69). Тобто, вказаний лист позивача податківці вважають гарантійним листом, який визначає сплату податкових зобов'язань з певного податку за певний період.

Сторонами також не заперечується, що Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» не має податкового боргу. Вказане також підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача з податку на прибуток за 2012 та 2013 роки (а.с. 73-80). Протягом всього 2012 року та станом на січень 2013 року у позивача обліковується переплата з податку на прибуток у розмірі 6515869,96 гривень, яка утворилася протягом 2012 року (а.с.73).

Двічі позивач звертався до податкового органу з проханням повернути суму переплати з податку на прибуток.

Так, 27 грудня 2012 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6515869,96 гривень, суми, яка виникла на кінець 2012 року з урахуванням платежів від 26 червня 2012 року - 6062600,00 гривень та переплати податку на прибуток у 2012 році в розмірі 453269,96 гривень (а.с.9).

Листом від 08 січня 2013 року відповідач 1 відмовив у поверненні надмірно сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6515869,96 гривень, вважаючи суму, перераховану позивачем в рахунок сплати податку на прибуток майбутнього звітного періоду, та яка в особовому рахунку позивача обліковується відповідачем 1 як авансовий внесок в рахунок платежів з податку на прибуток підприємств (а.с. 10).

16 січня 2013 року позивач знов звернувся з листом № 560 щодо зарахування у якості авансового внеску з податку на прибуток в сумі 157676,00 гривень за січень 2013 року за рахунок переплати (а.с.12).

Однак, відповідач 1 листом від 16 січня 2013 року відмовив позивачеві у зарахуванні вищевказаної суми в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року за рахунок переплати, посилаючись на Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПС України від 21 грудня 2012 року № 1171, відповідно до якої, при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях оплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються (а.с.13).

Між тим, відповідно до наданих позивачем декларацій з податку на прибуток підприємства, останнім, протягом 2012 року задекларовано:

за І квартал - 351203 грн. (уточнено - 208966 грн.);

за ІІ квартал - 1096781 грн.;

за ІІІ квартал - 606963 грн.;

за VІ квартал - 519516 грн.

З наведеного аналізу сплати підприємством податку на прибуток за 2012 рік не можна зробити висновок про обов'язковість внесення авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року в розмірі суми переплати, наявної в особовому рахунку позивача, а саме: 6515869,96 гривень, оскільки авансовий внесок повинен складати 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Крім того, у зв'язку із відмовою податкового органу перерахувати авансові внески з податку на прибуток за рахунок сум переплати з названого податку, позивачем самостійно за власні кошті сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 157676,00 гривень за січень 2013 року та в аналогічному розмірі за лютий 2013 року, про що свідчать платіжні доручення від 18 січня 2013 року № 3997 та від 19 лютого 2013 року № 4174.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбаченні статтею 43 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Так, пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми права, переплата сум податкових зобов'язань платника податку в особовому рахунку означає помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язань такого платника.

При цьому, у листі від 08 січня 2013 року відповідач 1 посилається на пункт 57.1 статті 57 ПК України.

Так, зокрема, відповідно до вказаної норми права, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Пункт 57.1 статті 57 ПК України доповнено наведеними абзацами згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05 липня 2012 року № 5083-VI. Згідно Прикінцевих положень Закону України № 5083-VI зміни до пункту 57.1 статті 57 ПК України набирають чинності з 1 січня 2013 року, а отже, не стосуються переплати, яка виникла у червні 2012 року, та яку платник податку просив повернути ще в 2012 році.

З зазначених підстав суд не приймає до уваги посилання відповідача на наказ ДПС України від 21.12.2012 року № 1171, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, в якій, зокрема, роз'яснено, що податкові декларації за звітний рік подаються у терміни, передбачені для подання річної звітності - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Крім цього, ДПС зазначила, що якщо платник податку на прибуток подавав податкові декларації з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців звітного року, то річну податкову декларацію за такий рік подає протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Вказаний наказ не зареєстрований Міністерством юстиції України, а отже, не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та не підлягає застосуванню при розгляді даної справи відповідно до статті 9 КАС України, яка встановлює правила застосування принципу законності.

Суд зазначає, що норми права - це підстава прийняття рішення для реалізації якої необхідно навести обставини, що обумовлюють її застосування. Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21 грудня 2010 року № 974/1597/499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1386/18681, затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Цей Порядок регламентує взаємовідносини органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до вимог абз. 1 пункту 7 Порядку орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Позивач звернувся із заявою до податкового органу, однак останній безпідставно відмовив позивачеві, як у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, так і у зарахуванні в рахунок авансових внесків з податку на прибуток.

Зазначене доводить безпідставність бездіяльності податкового органу в частині не повернення сум переплати з податку на прибуток, як способу реалізації владних управлінських функцій, які прийняті з порушенням пунктів 1-3 частини 3 статті 2 КАС України.

Щодо клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області від 27 лютого 2013 року, в якому відповідач 2, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби України» просить замінити Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на іншого відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області, суд вважає його нічим не обгрунтованим. З зазначених підстав клопотання не підлягає задоволенню, а сторона заміні на іншого відповідача.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та повернення надмірно перерахованої суми з податку на прибуток у сумі 5000000,00 гривень.

З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та повернення надмірно перерахованої суми з податку на прибуток у сумі 5000000,00 гривень - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, яка полягає у невиконанні податковим органом обов'язку щодо підготовки у встановлений законодавством строк висновку про повернення публічному акціонерному товариству «Авдіївський завод металевих конструкцій» надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та подання зазначеного висновку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Донецькій області.

Повернути публічному акціонерному товариству «Авдіївський завод металевих конструкцій» з Державного бюджету України надміру сплачене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5000000 (п'ять мільйонів) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» (86063, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Маяковського, 94, код ЄДР 00130636) судові витрати з судового збору у розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) гривень 41 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 18 березня 2013 року в присутності представників позивача, відповідача 1.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.