Постанова № 30009139, 11.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2013 року Справа № 812/1697/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

при секретарі: Іванович К.В.,

за участю сторін:

представників позивача Бублєйнікова О.Л., Міщенка М.В.,

представника відповідач 1 Савкіної О.С.,

представника відповідача 2 не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 20.02.2012 Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - Позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - Відповідач-1) подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за січень 2012 р. у розмірі 170 027 357 грн.

20.03.2012 Позивачем до Відповідача - 1 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за лютий 2012 року у розмірі 114 731 492 грн.

Станом на день подання позову сума бюджетного відшкодування за січень-лютий 2012 року на рахунок Позивача не надійшла, залишок заборгованості становить 284 758 849 грн.

20.01.2012 р. та 20.02.2012 р. Відповідачу були направлені заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 170 027 357 грн. у січні та 114 731 492 грн. у лютому 2012 р. на розрахунковий рахунок підприємства.

З 15.08.2012 по 23.08.2012 р. Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Позивача, за результатами якої складено Акт № 91/23-102/32292929 від 05.09.2012 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» » з питань достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2012 року та лютий 2012 року.»

Перевіркою підтверджено відображене Позивачем у декларації за січень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ частково у сумі 169 530 291 грн., а за лютий 2012 в повному обсязі, або 114 731 492 грн. про що і зазначено у Акті перевірки. Станом на день подання цього позову відсутній судовий спір з приводу розміру належного до відшкодування податку щодо лютого 2012 року.

Що ж до січня 2012 року, то Позивач зазначає, що зменшення суми відшкодування з 170027357 грн. до 169530291 грн., або на 497066 грн. оскаржене до Луганського окружного адміністративного суду в окремому позові і не є предметом стягнення за цим позовом.

Отже загальна сума заявленого до відшкодування ПДВ за січень та лютий 2012 року у судовому порядку буде складати 284 261 783 грн.

Пунктом 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, починаючи з 17.09.2012 р., виникла заборгованість бюджету перед Позивачем з відшкодування податку на додану вартість., тобто за період з 17.09.2012 по 13.02.2013 (або 149 днів), складає (284 261 783 *7,5*1,2:365)*149 = 10 423 591,68 грн.

За таких обставин позивач просив визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» ПДВ по деклараціям за січень-лютий 2012 року у розмірі 284261783 грн. та не нарахування пені за несвоєчасне повернення бюджетної заборгованості у розмірі 10423591,68 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетну заборгованість у розмірі 284261783,00 грн.; зобов'язати СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн., за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування.

Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали у повному обсязі та зазначили, що оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника податку порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2009 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом закритого акціонерного товариства «Авангард» до державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, яка є правонаступником Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинейня дій. Зокрема, у зазначеній постанові Верховий Суд України вказав, що рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС у судовому засіданні заперечував проти позову в частині визнання бездіяльності податкового органу щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» ПДВ по деклараціям за січень-лютий 2012 року у розмірі 284261783 грн. та не нарахування пені за несвоєчасне повернення бюджетної заборгованості у розмірі 10423591,68 грн. протиправними, оскільки є судова позиція ВАС України про закриття провадження у справі з таких позовних вимог.

Щодо стягнення суми бюджетної заборгованості за січень-лютий 2012 рік у розмірі 284261783,00 грн. представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС не заперечував, що дана сума бюджетного відшкодування була підтверджена під час перевірки. Під час перевірки було встановлено порушення п.200.4 ст.200 ПК України завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на суму 497066,00 грн., на винесене податкове повідомлення-рішення, яке оскаржене позивачем у судовому порядку. Представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС вважає, що оскільки позивач розпочав процедуру оскарження, з урахуванням вимог п.200.15 ст.200 ПК України у відповідача не було підстав для надіслання висновку до органів казначейської служби про відшкодування сум ПДВ за січень-лютий 2012 рік.

Щодо стягнення пені відповідач СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС зазначив, що нарахування пені залежить від подання податковим органом висновку про відшкодування сум ПДВ, але оскільки судового рішення щодо скасування податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року не отримано, не має підстав для нарахування пені. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не передбачені видатки на сплату пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

За таких підстав представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ГУ ДКС України в Луганській області у судове засіданні не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких послався про неможливість відшкодування суми ПДВ, оскільки податковим органом такий висновок не надавався.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС України, врахувавши заперечення другого відповідача - ГУ ДКС України в Луганській області, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Згідно з п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 року, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п.п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалися сторонами наступні обставини.

16 лютого 2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» подала уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року (а.с.58-62), якою були уточнений показник за грудень 2011 року з 163908405 грн. на 170027357 грн.

20 лютого 2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» подала декларацію з ПДВ за січень 2012 року (а.с.63-65), яка була прийнята, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.66). В рядку 23 зазначеної декларації позивачем було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 170027357 грн. Разом з податковою декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4) у розмірі 170027357 грн. (а.с.42, 43).

20 березня 2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» подала декларацію з ПДВ за лютий 2012 року (а.с.67-69), яка була прийнята, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.70). В рядку 23 зазначеної декларації позивачем було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 114731492 грн. Разом з податковою декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4) у розмірі 114731492 грн. (а.с.48, 49).

У період з 15.08.2012 по 23.08.2012 СПДІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську ДПС України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень-лютий 2012 року, за наслідками якої було складено акт від 05.09.2012 №91/23-102/32292929 (а.с.16-41).

За висновками проведеної перевірки не встановлено порушень при відображенні ПРАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» у декларації за січень 2012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 114731492 грн.; на порушення абз. «а» п.200.4 ст.200 ПК України позивачем завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на суму 497066 грн.; перевіркою підтверджено відображене ПРАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетне відшкодування за січень 2012 року у сумі 169530291 грн. та за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 114731492 грн.; на порушення п.187.1 ст.187 ПК України та п.3.3 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 №1492 в результаті чого ПРАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» занижено обсяг експортних операцій за січень 2012 року на суму 2912914 грн.

Відповідач не заперечував проти підтвердження перевіркою правильності відображене ПРАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетне відшкодування за січень 2012 року у сумі 169530291 грн. та за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 114731492 грн.

Відповідно з ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до п.4 Порядку оформлення результатів докуметальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманнням якого покдадено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичних осіб, затвердженого наказом ДПА України 24.12.2010 №1003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2011 за №70/18808, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Оскільки сторонами не заперечувалися обставини щодо правомірності заявлення бюджетного відшкодування (в частині грошового розміру) за січень 2012 року у сумі 169530291 грн. та за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 114731492 грн., та матеріалами перевірки не виявлено порушень з боку позивача заявлення даної суми, крім того саме на податковий орган покладено обов'язок контролю правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку, та суд не може підміняти собою орган до повноважень та компетенції якого відноситься обов'язок контролю з питань податкового законодавства, а у суду не виникають сумніви щодо достовірності цих обставин, обставини щодо правомірності заявлення бюджетного відшкодування (в частині грошового розміру) не підлягає доказуванню.

Спірне питання полягає в своєчасності надання податковим органом висновку до органів державної казначейської служби щодо відшкодування заявленої суми ПДВ, яка була підтверджена під час перевірки.

Оскільки за результатами перевірки було підтверджено правильність відображення ПРАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетне відшкодування за січень 2012 року у сумі 169530291 грн. та за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 114731492 грн., на підставі п.200.12 ст.200 ПК України у відповідача - СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську ДПС, виникло зобов'язання у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Посилання відповідача на п.200.15 ст.200 ПК України є незмістовним з наступних підстав.

Пункт 200.12 ст.200 ПК України встановлює, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Дана норма регулює питання порядку зупинення та поновлення процедури відшкодування органами Державного казначейства України в частині оскаржуваної суми.

Як встановлено у судовому засіданні ані позивачем, ані відповідачем не оскаржувалась сума ПДВ, заявлена до відшкодування за січень 2012 року у сумі 169530291 грн. та за лютий 2012 року у сумі 114731492 грн., в тому у відповідача - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС не було законних підстав для не надання висновку до органів Державного казначейства України на неоспорювану суму, а тому бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» ПДВ по деклараціям за січень-лютий 2012 року у розмірі 284261783 грн. є протиправною, а сума підлягає стягненню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби в частині не нарахування пені за несвоєчасне повернення бюджетної заборгованості у розмірі 10423591,68 грн. та зобов'язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн., за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування, суд виходить з наступного.

З метою посилення відповідальності органів ДПС за своєчасне відшкодування ПДВ з Державного бюджету поновлено норму щодо нарахування пені на суму простроченої заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ.

Так п.200.23 ст.200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту даної норми вбачається, що пеня на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість нараховується саме у день погашення такої заборгованості.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Підпунктом 8 пункту 1 статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що принципом бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України до видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Статтею 87 Бюджетного кодексу України визначено види видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, серед яких також відсутні видатки на повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Посилання відповідача на те, що законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не передбачені видатки на сплату пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, а тому неможливість їх сплати, є незмістовним, оскільки законом України про Державний бюджет не можуть бути передбачені кошти на повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування, оскільки вони не відносяться до видатків з бюджету.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок №845).

Згідно з п. 2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до п.16 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України та Порядку №845, вбачається, що пеня, нарахована на заборгованість державного бюджету з відшкодування ПДВ, списується органами Казначейства за судовими рішеннями у безспірному порядку.

Позивачем здійснено розрахунок пені враховуючи те, що облікова ставка НБУ з 18.09.2012 по 13.02.2013 становила 7,5%, пеня за заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у сумі 284261783,00 грн. по розрахункам склала 10423591,68 грн., а саме:

за період з 18.09.2012 по 31.12.2012

7,5% х 120% = 9,0% : 366 днів = 0,0246 % х 105 днів х 284261783,00 грн. = 7339546,04 грн.

за період з 01.01.2013 по 13.02.2013

7,5% х 120% = 9,0% : 365 днів = 0,0246 % х 44 дня х 284261783,00 грн. = 3084045,65 грн.

Суд зазначає, що розрахунок пені за заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість відповідає вимогам п. 200.23 ст. 23 Податкового кодексу України.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Луганську, не було своєчасно надано висновок про відшкодування суми ПДВ за деклараціями за січень-лютий 2012 року у сумі 284261783 грн., яка була підтверджена під час перевірки, та не відшкодована на початок розгляду справи, така сума вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, та на день прийняття судового рішення є підстави для нарахування пені на така суму бюджетної заборгованості, відповідно до вимог п. 200.23 ст.200 ПК України.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов'язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн., за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування є законними та обґрунтованими.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено та підтверджено належними доказами правомірність заявлення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджетну України на користь ПРАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетної заборгованості у сумі 284261783 грн., яка заявлена за січень-лютий 2012 року, та наявність підстав для нарахування пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування, позов ПРАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування Приватному акціонерному товариству "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" податку на додану вартість за деклараціями за січень-лютий 2012 року у розмірі 284261783,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (п/р 26007001301071 у АТ "ОТП-Банк", м.Київ, МФО 300528) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 284261783,00 грн. (двісті вісімдесят чотири мільйони двісті шістдесят тисяч сімсот вісімдесят три грн. 00 коп.).

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн. (десять мільйонів чотириста двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто одна грн. 68 коп.), за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова