Ухвала суду № 30006363, 05.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2013 р. м. Київ К/9991/49094/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Клюге Л. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр» на постанову та постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 рокуу справі№ 2-а-10714/09/0470за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр»до за участюКриворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Прокуратури Дніпропетровської області проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2-а-10714/09/0470 позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 175 500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 175 500,00 грн. та в цій частині скасувати. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено. Апеляційну скаргу ТОВ «Екватор-Центр»залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2а-10714/09/0470 в частині задоволених вимог скасовано та повністю відмовлено в задоволені позову. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року у справі № 2а-10714/09/0470 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 11, ч. ч. 6, 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. ст. 69, 71, 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби наділені функціями здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі постанови слідчого прокуратури Центрально-міського району м. Кривого Рогу від 24.04.2009 року про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екватор-Центр»у відповідності до ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України та відповідно до наказу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу від 05.06.2009 року № 489 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екватор-Центр»проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Екватор-Центр»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2006 року по 31.03.2009 року.

05.06.2009 року на виконання зазначеної постанови слідчого підприємством надано до податкового органу лист № 14 з проханням провести перевірку в приміщені податкової інспекції з огляду на відсутність приміщення для проведення перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України постанови слідчого винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Постанова слідчого про проведення позапланової виїзної перевірки товариством не оскаржувалась.

Судами встановлено, що наказом про проведення виїзної позапланової перевірки та направленням на перевірку ознайомлена відповідальна особа ТОВ «Екватор-Центру»- бухгалтер, яка підписала вказане направлення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для визнання дій податкового органу протиправними.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.07.2009 року № 1836/230/31223304, яким встановлені порушення, зокрема, пп. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок яких занижено податок на прибуток у сумі 1 862 065,00 грн.; пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок яких занижено податок на додану вартість у сумі 1 486 609 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Екватор-Центр»неправомірно віднесені до складу валових витрат 702 000,00 грн., пов'язаних з наданням інформаційно-консультаційних та юридичних послуг.

В IV кварталі 2008 року ТОВ «Екватор-Центр»віднесено до складу валових витрат витрати по отриманню інформаційних послуг від Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_6 за договором про надання консультаційно-інформаційних послуг № 4/12 від 09.12.2008 року.

В І кварталі 2009 року ТОВ «Екватор-центр» віднесено до складу валових витрат витрати по отриманню юридичних послуг за договором від 28.01.2009 року від Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_7

на загальну суму 363 185,00 грн.

З посиланням на пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 175 500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 175 500,00 грн., оскільки встановив, що матеріалами справи не підтверджено реальність господарських операцій по виконанню вищевказаних договорів та їх пов'язаність з основною господарською діяльністю підприємства.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відмовляючи в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в іншій частині та № 0001022301/0 від 07.08.2009 року, суд першої інстанцій з посиланням на ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України погодився з висновком податкового органу про те, що обставини встановлені ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 року (справа № 11а-10161/2009р.), якою ОСОБА_8 визнано винним в скоєнні злочинів та звільнено від покарання на підставі Закону України «Про амністію», свідчать про безпідставність віднесення до валових витрат, пов'язаних з виконанням догорів, укладених позивачем та ТОВ «Технополюс плюс», ТОВ «Бард», ТОВ «Технопрак».

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 року (справа № 11а-10161/2009р.) прийнята за результатом розгляду кримінальної справи.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначено неправомірність віднесення до валових витрат по контрагентам ТОВ «Технополюс плюс», ТОВ «Бард», ТОВ «Технопрак», а в ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 року йдеться про ТОВ «Технополюс плюс», ТОВ «Бард», ТОВ «Техдок».

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається встановлені судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

Оскаржена постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки залишаючи в цій частині постанову місцевого адміністративного суду в силі, суд апеляційної інстанції не зазначив відповідні мотиви та норми законодавства.

Вказані порушення відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень в частині відмови в позові про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001022301/0 від 07.08.2009 року та від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафних (фінансовими) санкцій 1 686 565,00 грн. грн. з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати наведене вище, застосувати до спірних відносин відповідні норми матеріального права і вирішити спір відповідно до законодавства.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Центр»задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2-а-10714/09/0470 скасувати в частині відмови в позові про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022301/0 від 07.08.2009 року та податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0001012301/0 в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та за штрафних (фінансовими) санкцій 1 686 565,00 грн. грн.

В цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2-а-10714/09/0470 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак