Справа № 1715/21676/12
2/1715/4445/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Музичук Н.Ю.
при секретарі Швець А.Л.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання припиненим договору поруки,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання припиненим договору поруки.
В позовній заяві вказувала, що 04 липня 2008 року між нею та Рівненським відділенням ВАТ «Сведбанк» укладено договір поруки № 1701/0708/77-009-Р-1.
Відповідно до п. 1 вказаного договору поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту за Кредитним договором № 1701/0708/77-009 від 04 липня 2008 року в сумі 39 000 доларів США, строком до 03 липня 2027 року, з процентною ставкою 13 % річних за їх користування.
Згідно п. 1.1 договору поруки сторони не мають права в односторонньому порядку відмовитись від прийнятих на себе зобов'язань за цим договором або змінити його умови. Сторони домовились, що будь - які зміни до основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, погоджуються між позичальником і банком самостійно без повідомлення поручителя про такі зміни.
11 Липня 2011 року АТ «Сведбанк» в порушення умов п. 1 та п. 1.1 договору поруки підвищив процентну ставку, встановлену в п. 1.3 Кредитного договору з 13 % на 14 % річних, що підтверджується листом - повідомленням від 13.07.2011 року № 4829 про збільшення відсоткової ставки, направленим на ім'я позичальника - ОСОБА_4.
Згідно повідомлення банку підвищення відсоткової ставки виникло у зв'язку із невиконанням позичальником зобов'язань, передбачених п. 5.7 Кредитного договору № 1701/0708/77-009 від 04 липня 2008 року, однак п. 5.7 в Кредитному договорі № 1701/0708/77-009 взагалі відсутній. Підвищення відсоткової ставки до 14 % відбулось згідно листа банку, в якому банк посилається на п. 8.4.1 Кредитного договору, який також в Кредитному договорі № 1701/0708/77-009 відсутній.
Збільшення відсоткової ставки до 14 % призвело до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2, як поручителя за договором поруки, а тому таке збільшення повинно було відповідно до п. 11 договору поруки бути погодженим з ОСОБА_2 Однак банк про підвищення відсоткової ставки по договору поруки поручителя ОСОБА_2 не повідомив.
Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з порушенням відповідачем п. 1 та п. 11 Договору Поруки, позивач просить визнати припиненим договір поруки № 1701/0708/77-009-Р-1 від 04 липня 2008 року.
Письмового заперечення відповідача на позовну заяву суду не надано.
Представник позивача ОСОБА_1 та позивач повністю підтримали позовні вимоги в суді, які підтверджуються документами та письмовими доказами. Додатково пояснила, що підвищення процентної ставки було здійснено банком без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Про це позивачу стало відомо випадково при виявленні по місцю проживання повідомлення відповідача на ім.»я позичальника /боржника/, з яким вони перебувають в розірваному шлюбі, в грудні 2012 року. Оскільки діями відповідача порушені умови договору чим відповідно порушені інтереси позивача, просять позовні вимоги задовольнити.
Відповідач будучи своєчасно повідомленим про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про вручення 25.12.2012 року поштового відправлення, в судове засідання явку представника не забезпечив, причину неявки представника до суду не повідомив, що вважається неявкою відповідача в судове засідання без поважних на те причин. Підстави для відкладення розгляду справи не встановлені. У відповідності до положень ст.ст. 224 - 228 ЦПК України, за згодою позивача та його представника, суд ухвалив можливим заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, без участі відповідача з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, пояснення сторони позивача в судовому засіданні, надані суду письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 липня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» в особі директора Рівненського відділення - керуючого Рівненським регіональним департаментом ВАТ «Сведбанк» укладено договір поруки № 1701/0708/77-009-Р-1.
Відповідно до п. 1 вказаного договору поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту за кредитним договором № 1701/0708/77-009 від 04 липня 2008 року в сумі 39 000 доларів США, строком до 03 липня 2027 року, з процентною ставкою 13 % річних за їх користування.
Згідно п. 1.1 договору поруки сторони не мають права в односторонньому порядку відмовитись від прийнятих на себе зобов'язань за цим договором або змінити його умови. Сторони домовились, що будь - які зміни до основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, погоджуються між позичальником і банком самостійно без повідомлення поручителя про такі зміни.
На підставі доданого листа - повідомлення про збільшення відсоткової ставки від 13.07.2011 року № 4829, направленого на ім'я позичальника - ОСОБА_4, встановлено, що 11 липня 2011 року АТ «Сведбанк», в порушення умов п. 1 та п. 1.1 договору поруки, підвищив процентну ставку, встановлену в п. 1.3 Кредитного договору з 13 % на 14 % річних, у зв'язку зі зміною процентної ставки перераховано розмір ануїтетного платежу, встановлений п.3.1.1. Кредитного договору, який 11.07.2011 року становить 462,02 доларів США.
Відповідно, дослідженим вказаного повідомлення відповідача від 13.07.2011 року № 4829 підтверджується внесення без відома та погодження з поручителем ОСОБА_2 зміни до основного кредитного зобов'язання, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за договором поруки № 1701/0708/77-009-Р-1.
Як передбачено ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно з ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 Постанови Пленуму від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Суд звертає увагу, що Договір поруки не містить умов, які би передбачали можливість зміни розміру процентної ставки за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.
Як вбачається з п. 13 Договору поруки всі зміни та доповнення до цього договору дійсні у тому випадку, якщо вони оформлені письмово і підписані сторонами.
Враховуючи те, що з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука позивача припинилася, оскільки, відповідачем було змінено основне зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача.
Згідно з ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які би свідчили про те, що позивач була повідомлена про зміну розміру процентної ставки за основним зобов'язанням, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за договором поруки та що вона надавала згоду на таку зміну.
Таким чином, сукупністю достовірно наведених доказів підтверджується, що позовна заява ОСОБА_2 обґрунтована і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу та встановлених судом обставин, підлягає до стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на користь позивача понесені судові витрати в справі у вигляді судового збору в розмірі 107, 30 грн.
На підставі наведеного ст.ст. 553, 559, 627 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 212 - 215, 218, 223, 224 - 228, 292, 294 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Договір поруки № 1701/0708/77-009-Р-1 від 04 липня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», в особі директора Рівненського відділення - керуючого Рівненським регіональним департаментом ВАТ «Сведбанк» Ткачук О.Л., та ОСОБА_2, визнати припиненим.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», код ЄДРПОУ 19356840, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відшкодування судових витрат в справі у вигляді судового збору в розмірі 107, 30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю. Музичук
Судове рішення № 30005552, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 30.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1715/21676/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: