Рішення № 30004971, 12.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/911/13 12.03.13

за позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ

до публічного акціонерного товариства «Енергобанк», м. Київ

про стягнення 17551639,73 грн.

Суддя Шкурдова Л.М

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача - Гурєнков О.В. (дов. № 18 від 15.01.2013 р.);

від відповідача - Волощук В.В.(дов. від 16.03.2012 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (далі-відповідач) про стягнення 17551639,73 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки Договір банківського вкладу № 6/08/В/91/07-08 від 13.05.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем, на підставі якого відповідачем прийнято від позивача грошові кошти в розмірі 150000000,00 грн., визнано недійсним рішенням господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року, позивачем, на підставі ст.ст. 536, 1061, 1214 Цивільного кодексу України, нараховано відповідачеві 17551639,73 грн. процентів за користування грошовими коштами за період з 16.05.2008 року по 06.11.2009 року.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на невірне застосування позивачем норм чинного законодавства при зверненні до суду з даним позовом.

Позивачем подано до суду заяву на підставі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з позивача на користь відповідача 17873833,81 грн. за рішення суду від 06.09.2011 року у справі № 54/234. Подана заява задоволенню не підлягає враховуючи, що позивачем не доведено наявності зв'язку між заявленим до застосування засобом забезпечення позову - зупиненням виконання рішення суду по іншій справі, і предметом позовної вимоги у даній справі.

Крім того, до суду від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надійшло клопотання в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Подане клопотання мотивоване тим, що позивач належить до переліку підприємств які віднесено до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Проте, подане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не обґрунтовано, а судом не вбачається, якими саме новими правами буде наділено чи які обов'язки буде покладено на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у зв'язку з прийняттям рішення у даній справі. Належність сторони у справі до сфери управління будь-якої третьої особи не визначено Господарським процесуальним кодексом України як підстава для її залучення до участі у справі.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2008 року між відповідачем та позивачем укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 6/08/В/91/07-08, відповідно до умов якого ПАТ «Енергобанк» прийняв від ДП «НЕК «Укренерго» грошові кошти (вклад) та зобов'язався виплачувати вкладникові суму депозиту та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених Договором. Розмір вкладу ДП «НЕК «Укренерго» становив 150000000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 задоволено позов ПАТ «Енергобанк» до ДП «НЕК «Укренерго», визнано недійсним Договір № 6/08/В/91/07-08 та стягнуто з ДП «НЕК «Укренерго» на користь ПАТ «Енергобанк» 17873833,81 грн. відсотків, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2011 року у справі 54/234 рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року скасовано, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Енергобанк» в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 у справі № 54/234 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2011 року у справі № 54/234 скасовано, рішення господарського суду міста Києва 06 вересня 2011 року у справі № 54/234 залишено в силі.

Частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також, положення цієї глави застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, враховуючи, що рішенням суду від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234, залишеним без змін постановою касаційної інстанції від 21 листопада 2011 року, укладений між сторонами договір банківського вкладу № 6/08/В/91/07-08 визнано недійсним, тобто такий договір в силу ст. 236 Цивільного кодексу України є недійсним з моменту його вчинення, користування відповідачем грошовими коштами позивача в розмірі 150000000,00 грн. було безпідставним.

Відповідно до частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Частиною другою статті 1214 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З огляду на те, що законом чи іншим актом цивільного законодавства не встановлений розмір процентів, які сторона за Договором зобов'язана сплатити на користь іншого учасника правовідносин внаслідок визнання недійсним такого Договору, відносини сторін мають бути врегульовані правовими нормами Цивільного кодексу України, що регулюють подібні за змістом правовідносини.

Оскільки правовідносини сторін виникли з огляду на визнання недійсним Договору банківського вкладу, проте, враховуючи, що Цивільним кодексом України не визначений розмір процентів, які підлягають сплаті вкладнику банком за весь час користування чужими грошовими коштами у випадку визнання недійсним договору банківського вкладу, до відносин сторін у даному випадку мають бути застосовані положення параграфа 3 глави 71 Цивільного кодексу України «Банківський вклад».

За приписами ч. 1 ст. 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, оскільки укладений сторонами договір банківського вкладу № 6/08/В/91/07-08 від 13 серпня 2008 року визнано недійсним рішенням суду від 06 вересня 2011 року у справі № 54/234, залишеним без змін постановою касаційної інстанції від 21 листопада 2011 року, відповідач у період з 16.05.2008 року по 06.09.2011 року безпідставно користувався грошовими коштами в розмірі 150000000,00 грн., які є предметом цього договору, тому за приписами ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України за користування вказаними коштами він зобов'язаний сплатити проценти, розмір яких визначається на підставі ст. 1061 Цивільного кодексу України виходячи із облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи, що розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 175516939,73 грн, здійснений за період з 16.05.2008 року по 06.11.2009 року від суми коштів, що обліковувалась на вкладному рахунку позивача, виходячи із облікової ставки Національного банку України, яка діяла у заявлений період, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 175516939,73 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги, оскільки є вільним тлумаченням відповідачем норм чинного законодавства на власну користь.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код 19357762) на користь державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) 17551639,73 грн. (сімнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят одна тисяча шістсот тридцять дев'ять грн. 73 коп.) процентів за користування чужими грошовими коштами, 68820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова