Постанова № 30003789, 15.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

15 січня 2013 року 12:07 год. №2а-15963/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Єрмакової О.А.,

представників: позивача - Гріщенка В.І., відповідача - Пасулька О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс" (далі - ТОВ "ВВ Імекс") до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ВВ Імекс" просить:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючого розрахунку ТОВ "ВВ Імекс" з ПДВ за 05 місяць 2012р., поданого 16.07.2012р.;

- зобов'язати ДПІ уточнюючий розрахунок з ПДВ за 05 місць 2012р., поданого 16.07.2012р. ТОВ "ВВ Імекс", визнати як податкову звітність та такими, що поданий відповідно до вимог чинного законодавства;

- зобов'язати ДПІ внести уточнюючий розрахунок з ПДВ за 05 місяць 2012р., поданого 16.07.2012р. ТОВ "ВВ Імекс", до бази даних податкової звітності;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 30.07.2012р. №0000691530 і №0000701530 та від 04.09.2012р. №0000871530 і №000881530.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позов. Представ-ник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення.

Позов обґрунтовано посиланням на наступні обставини: 1) згідно рішень ДПС у м. Києві №87 від 10.08.2012 та ДПС України №88 від 15.10.2012 уточнюючий розрахунок позивача з ПДВ за травень 2012р. не брався до уваги, оскільки його не визнано податковою звітністю, водночас жодних повідомлень про неприйняття даного розрахунку позивач не отримував; 2) наявністю у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 7171 грн. та в сумі 5835 грн., що сплачено постачальникам товарів (послуг) у минулих звітних податкових періодах.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що позивач завищив суму бюджет-ного відшкодування з ПДВ за травень 2012р. на 7171 грн. та за червень 2012р. на 13006 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

1) Судом встановлено, що відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 30.07.2012:

- №0000691530 форми "В1", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012р. на 7171 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 3586 грн.;

- №00007011530 форма "В2", яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкоду-вання на 7171 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

Дані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта №3396/15-30/32156999 від 16.07.2012 камеральної перевірки позивача з питань достовірності нараху-вання сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2012р.

Перевіркою встановлено і підтверджується наявною у справі податковою декларацією позивача з ПДВ за травень 2012р. від 19.06.2012 вх. №9034517216 (а.с. 12-14), що позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 40526 грн.

В акті зазначено про порушення позивачем пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168) і завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012р. на рахунок у банку на 7171 грн., у т.ч.: за серпень 2010р. на 2087 грн., за вересень 2010р. на 1170 грн., за жовтень 2010р. на 2541 грн., за листопад 2010р. на 1373 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорів-нює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг)у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг). Таким чином, суми, які не були заявлені як від'ємне значення податку у рядку 18.2 або не були оплачені у відповідному періоду, або були погашені поточними податковими зобов'язаннями, до відшкодування з бюджету не декларуються.

Разом з тим, зроблені відповідачем висновки є нормативно-необґрунтованими, оскіль-ки вказані відповідачем положення Закону №168 втратили чинність на час подання позива-чем податкової декларації з ПДВ за травень 2012р., а затверджена на той час наказом Мініс-терства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції Ук-раїни 20.12.2011 за №1490/20228, форма податкової декларація з ПДВ не містила рядку 18.2.

Також помилковими є посилання відповідача в акті на фактичну несплату позивачем сум податку його постачальникам товарів (послуг), що не підтверджуються відповідними доказами та спростовуються наданою до суду копією постанови Окружного адміністратив-ного суду міста Києва від 25.06.2012 №2а-5986/11/2670 (а.с. 42-44), яка свідчить про фактичну сплату позивачем 7171 грн. ПДВ у т.ч.: за серпень 2010р. на 2087 грн., за вересень 2010р. на 1170 грн., за жовтень 2010р. на 2541 грн., за листопад 2010р. на 1373 грн.

Крім цього, судом встановлено, що після отримання позивачем копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2012 №2а-5986/11/2670 про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що ним невірно заповнено додаток 2 до декларації з ПДВ за травень 2012р., позивач подав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2012р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.07.2012 вх. №9040733119 (а.с. 16-20), згідно з яким зменшив суму бюджетного відшкоду-вання на рахунок платника у банку на 7171 грн.

Відповідач вказаний уточнюючий розрахунок не взяв до уваги при винесенні оскаржу-ваних податкових повідомлень-рішень від 30.07.2012 та не оцінив його, зрозумілих причин чого представник позивача в ході розгляду справи суду причин не пояснив. Водночас в рішеннях ДПС у м. Києві №87 від 10.08.2012 та ДПС України №88 від 15.10.2012 зазначено, що даний розрахунок не визнано податковою звітністю.

Однак, даний факт не знайшов свого підтвердження відповідними доказами в ході судового розгляду справи, оскільки на час подання уточнюючого розрахунку у липні 2012р. чинний ПК не визначав таких повноважень органів державної податкової служби щодо не визнання податкової звітності платників податків, які були передбачені до 31.12.2010 абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Натомість з 01.01.2011 органи державної податкової служби відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК вправі надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Однак відповідач не надав до суду доказів прийняття в порядку п. 49.11 ст. 49 ПК рішення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку з ПДВ за травень 2012р. від 16.07.2012 та його надіслання (вручення) позивачу, а позивач даний факт прямо заперечує.

Окрім того, квитанція 2 від 16.07.2012 (а.с. 23), що підтверджує одержання відповіда-чем вказаного уточнюючого розрахунку засобами електронного зв'язку, також не містить відомостей про невідповідність оформлення цього розрахунку вимогам законодавства.

Таким чином, враховуючи відсутність рішень (повідомлень) відповідача про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку від 16.07.2012, зважаючи на відсутність законних повно-важень не визнавати податкову звітність, а також відсутність з цього приводу будь-яких інших рішень (повідомлень), та беручи до уваги надану позивачем квитанцію №2, суд дійшов висновку, що вказаний уточнюючий розрахунок вважається поданим з 16.07.2012.

Отже, зважаючи на відсутність факту невизнання відповідачем уточнюючого розра-хунку від 16.07.2012 та фактичне його подання до ДПІ, то слід відмовити позивачу в задоволенні його вимог про визнання протиправними дії ДПІ щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючого розрахунку ТОВ "ВВ Імекс" з ПДВ за травень 2012р. від 16.07.2012, зобов'язання ДПІ визнати як податкову звітність уточнюючий розрахунок з ПДВ за травень 2012р. від 16.07.2012, а також зобов'язання ДПІ внести уточнюючий розрахунок з ПДВ за травень 2012р. від 16.07.2012 до бази даних податкової звітності.

В той же час неврахування відповідачем поданого позивачем уточнюючого розрахун-ку від 16.07.2012, про що позивач зазначав при підписанні акта перевірки, свідчить про помилковість і недостовірність висновку відповідача про завищення бюджетного вішко-дування на 7171 грн., а тому зменшення суми бюджетного відшкодування на 7171 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 3586 грн. є неправомірним, що є підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 30.07.2012р. №0000691530 і №0000701530.

2) Судом встановлено, що відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012:

- №0000871530 форми "В1", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012р. на 13006 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 6503 грн.;

- №0000881530 форма "В2", яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування на 5835 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

Дані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта №3774/15-30/32156999 від 10.08.2012 камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012р.

Перевіркою встановлено та підтверджується наявною у справі податковою декларацією позивача з ПДВ за червень 2012р. від 19.07.2012 вх. (а.с. 45-47), що позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 46134 грн., у т.ч.: суми від'ємного значення, що виникли у червні 2010р. - 2087 грн., у липні 2010р. - 1170 грн., у серпні 2010р. - 2541 грн., у вересні 2010р. - 1373 грн., у жовтні 2010р. - 5835 грн.

В акті зазначено про порушення позивачем п.п. 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 ПК і завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012р. на рахунок у банку на 13006 грн.

Акт перевірки не містить належного опису і чіткого викладу обставин вчинених пози-вачем порушень, проте відповідачем зроблено посилання на те, що згідно з п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК суми, які не були заявлені як від'ємне значення податку у рядку 19 або не були оплачені у відповідному періоду, або були погашені поточними податковими зобов'яза-ннями, до відшкодування з бюджету не декларуються. Окремо відповідач зазначив, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 7171 грн. була заявлена у податковій декларації з ПДВ за травень 2012р. та згідно з актом від 16.07.2012 №3396/1530/32156999 зменшена до відшкодування на рахунок у банку та зарахована у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за серпень 2010р. - листопад 2010р. Сума ПДВ у розмірі 5835 грн. переноситься в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

суд не погоджується з висновками відповідача, вважає їх необґрунтованими і невідпо-відними п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК, оскільки зазначених фактів відповідач не довів, наявність права позивача на бюджетне відшкодування в сумі 13006 грн. та підстав такого відшкодування на рахунок позивача не спростував.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В акті перевірки відповідач зазначив, що суми податку за серпень 2010р. - 2087 грн., за вересень 2010р. - 1170 грн., за жовтень 2010р. - 2541 грн., за листопад 2010р. - 7208 грн., а разом 13006 грн., сплачені ним на користь постачальників товарів (послуг) у минулих податкових періодах, а позивач відповідає вимогам законодавства щодо наявності підстав для отримання бюджетного відшкодування.

Посилання відповідача на те, що позивачем включено суму бюджетного відшкоду-вання в розмірі 7171 грн. до податкової декларації за травень 2012р., не відповідають даним податкового обліку позивача, що на час подання податкової декларації з ПДВ за червень 2012р. від 18.07.2012 і складення акта камеральної перевірки від 10.08.2012 подав 16.07.2012 уточнюючий розрахунок за травень 2012р. про зменшення бюджетного відшкодування на 7171 грн., в прийнятті якого, як встановлено судом, не було відмовлено та який вважається прийнятим з дня фактичного одержання відповідачем.

Посилання представника відповідача на те, що від'ємне значення у сумі 13006 грн. та право на бюджетне відшкодування 13006 грн. фактично виникло у 2010р., тому підлягало до відшкодування у відповідному періоді 2010р., суперечать пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і п. 102.5 ст. 102 ПК, якими встановлено 1095 денний строк для реалізації платником свого права.

Інших обставин, які перешкоджали бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача ПДВ в сумі 13006 грн. відповідач не зазначив, а судом таких не встановлено.

Отже, зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування на 13006 грн. і нара-хування штрафних санкцій в сумі 6503 грн., а також зарахування 5835 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних податкових періодів, всупереч визначеному позивачем способу бюджетного відшкодування на рахунок позивача, є неправомірним, що є підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 04.09.2012р. №0000871530 і №000881530.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою від повідальністю "ВВ Імекс" частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 30.07.2012р. №0000691530 і №0000701530 та від 04.09.2012р. №0000871530 і №000881530.

3. Відмовити в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імпекс" судовий збір у розмірі 302,66 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспек ції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому ст.ст. 185- 187 КАС. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко