Постанова № 30003787, 05.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2013 року 14:54 № 826/1376/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фармлінк» доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києвіпроскасування постанови,

за участю представників сторін:

від позивача - Рикун І.В.

від відповідача - Вільгельм А.Д.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармлінк» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Фармлінк») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі по тексту - відповідач, Інспекція), у якому просило скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013р. №08/13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 26 лютого 2013 року.

Судове засідання, призначене на 26 лютого 2013 року, судом відкладалось на 05 березня 2013 року у зв'язку з надходженням відповідного клопотання представника позивача.

В судовому засіданні 05 березня 2013 року протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі. Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011р. №439 «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі наказу Інспекції №52 «з» від 23.07.2012р., заяви громадянки ОСОБА_3 №7/26-С-3007/14 від 30.07.2012р. і направлення б/н від 07.11.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено Акт перевірки від 10.12.2012р. (далі - Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки, встановлено факт самовільної реконструкції з добудовою приміщення вхідної групи на прибудинковій території житлового будинку №63/12 по вулиці Костянтинівській у м. Києві без документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт та проектної документації, чим порушено частину 1 статті 34 та частину 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Окрім того, підвальні приміщення за зазначеною адресою експлуатуються позивачем у якості офісних приміщень, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для складення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.12.2012р., протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.01.2013р. та винесення постанови №08/13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013 р., якою на позивача накладено стягнення за вчинене правопорушення у вигляд штрафу у розмірі 103230,00 грн.

Саме не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, ТОВ «Фармлінк» звернулось з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень, суд звертає увагу на таке.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999р. №687- XIV державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно приписів Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №439, остання відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Для виконання покладених на неї завдань Інспекція має право в установленому порядку:

- видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства.

Отже, наведеними правовими нормами закріплено право відповідача проводити перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та, за їх наслідками, виносити обов'язкові для виконання приписи, а також постанови про накладення стягнень за допущені правопорушення.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульований положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Так, відповідно до пункту 1 названого Порядку він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 7 Порядку №553 закріплено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як встановлено судом, у повній відповідності до зазначених вище правових норм, відповідачем у межах 5 робочих днів проведено позапланову перевірку позивача на підставі звернення громадянки ОСОБА_3, яке надійшло 30.07.2012р. №7/26-С-3007/14.

Надання державним інспектором направлення на проведення зазначеної перевірки перед початком іі проведення, позивачем під час розгляду справи не заперечувалось.

Щодо допущення позивачем порушення, виявленого під час проведення перевірки, суд приходить до наступного.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим суб'єктом виявлено здійснення позивачем експлуатації об'єкту ІІІ категорії складності - самовільно реконструйованих нежитлових підвальних приміщень - (підвал літ. «А») прим. 104 по вул. Костянтинівській, 63/12 у Подільському районі м. Києва, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. №3038-VI з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України від 17.02.2011р. №3038-VI).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 цього Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Однією з вимог до містобудівної діяльності, згідно зі статтею 39 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI, є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до частини 8 названої правової норми експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) також закріплює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Проте, позивачем ані до позовної заяви, ані під час розгляду справи по суті, не було надано доказів дотримання вимог Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI, а саме документального підтвердження прийняття відповідачем в експлуатацію реконструйованих приміщень, що використовуються позивачем як офісні.

Посилання позивача на те, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а отже прийняття відповідачем за наслідками перевірки припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виключає накладення стягнення у вигляді штрафу за виявлені під час зазначеної перевірки порушення, суд вважає помилковим, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 17 Положення №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктами 18 та 19 зазначеного Порядку закріплено, що припис складається у двох примірниках, один примірник якого залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у той час як протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що метою винесення контролюючим суб'єктом припису є спонукання суб'єкта містобудування до усунення виявлених порушень, у той час як постанова покликана притягнути такого суб'єкта до відповідальності за вже вчинене та виявлене під час перевірки порушення.

Оцінюючи правомірність накладення стягнення у вигляді штрафу шляхом винесення 15.01.2013р. постанови №08/13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, суд приходить до наступного.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994р. №208/94-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови (далі по тексту - Закон України від 14.10.1994р. №208/94-ВР).

Абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР закріплено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, експлуатація або використання об'єктів будівництва III категорії складності, не прийнятих в експлуатацію, - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини 11 названої правової норми штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Саме відповідно до наведених положень Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013р. №08/13.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідачем під час розгляду справи було доведено допущення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у повній відповідності до чинних нормативно-правових актів винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, а тому позовні вимоги про її скасування є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко