Ухвала суду № 30002592, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/46198/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універбуд" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універбуд" (далі -ТОВ "Універбуд") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі -ДПІ в м. Суми) в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у задоволенні позову ТОВ "Універбуд" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Універбуд" задоволено. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року -скасовано. Позовні вимоги ТОВ "Універбуд" задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суд апеляційної інстанції ДПІ в м. Суми подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в м. Суми було проведено перевірку ТОВ «Універбур»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року. За результатами перевірки складено акт від 02.02.2010 року №630/2314/34328050/7.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ в м. Суми було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000172314/0/8083 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток 100890, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем був укладений з ВАТ "ВіЕйБі Банк" кредитний договір №298 від 06.11.2007 року про надання кредиту на суму 969600, 00 грн. до 05.11. 2012 року для придбання автомобілів. Отримані за цим договором кошти були використані ТОВ «Універбуд»на придбання вантажних автомобілів в 4 кварталі 2007 році. Позивач передав в оренду вищевказані основні засоби ТОВ «Тальнівське кар'єроуправління». Вартість послуг по оренді сідельних тягачів була віднесена позивачем до складу валових доходів, а до складу валових витрат віднесено відсотки за користування кредитними коштами по кредитному договору №298 від 06.11.2007 року.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підпунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Судом апеляційної встановлено, що позивач при укладенні договорів оренди придбаної техніки мав на меті отримання прибутку і здійснював свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від підприємства причин. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю позивача, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач обґрунтовано включив до складу валових витрат суму відсотків за користування кредитними коштами.

Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем амортизаційних відрахувань, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном амортизація основних фондів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Пунктом 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання.

Судом апеляційної встановлено, що позивачем безпосередньо використовувалась придбана авто техніка у власній господарській діяльності, а отже позиція податкового органу про завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 273781, 00 грн. внаслідок віднесення до них амортизаційних відрахувань по автотранспорту, якій наданий в оренду ТОВ «Тальнівське кар'єроуправління», в частині, що не перекривається орендною платою, є також неправомірною.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог ТОВ "Універбуд".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров