Ухвала суду № 30001786, 06.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р.

Справа № 2-а-2559/11/1470

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

06 березня 2013 року м. Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Органік Сістемс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (раніше – Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області), Головного управління державного казначейства України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2011 року ФГ «Органік Сістемс» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідачів щодо невідшкодування йому бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 1875275 гривень, а також стягнення зазначеної суми з бюджету (а.с. 4-6).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що ним виконані всі умови, передбачені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, але відповідачі без пояснення будь-яких причин протягом тривалого строку не перераховують заборгованість на його рахунок.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року позов був задоволений частково. Визнано протиправними дії Головного управління державного казначейства України в Миколаївській області по невідшкодуванню фермерському господарству «Органік Сістемс» податку на додану вартість в сумі 1875272 гривень. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фермерського господарство «Органік Сістемс» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1875272 гривень. В решті позовних вимог було відмовлено (а.с. 63-65).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління державного казначейства України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити ФГ «Органік Сістемс» у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Фермерське господарство «Органік Сістемс» 21.06.10 подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій у рядку « 25» відобразило суму 1875272 гривень, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (а.с. 9).

09.08.10 ДПІ у Жовтневому районі проведено позапланову виїзну перевірку ФГ «Органік Сістемс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року, результати якої були оформлені Довідкою №947/23-35521091 від 30.08.10 (а.с. 15-18).

Зазначеною перевіркою жодних порушень щодо формування сум податкового кредиту, податкових зобов’язань, а також від’ємного значення не виявлено, внаслідок чого підтверджено відображене ФГ «Органік Сістемс» у декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування 1875272 гривень (арк.спр.18).

02.09.10 ДПІ у Жовтневому районі складено «Висновок про суми відшкодування податку на додану вартість»№72, відповідно до якого ФГ «Органік Сістемс» належить відшкодувати з бюджету 1875272 гривень (а.с. 49).

03.09.10 ДПІ у Жовтневому районі направлено зазначений висновок разом з реєстром (а.с. 48) до Управління Державного казначейства, яке отримало його цього ж дня (а.с. 47).

20.09.10 Управління Державного казначейства повернуло висновок до ДПІ у Жовтневому районі, у зв’язку із закінченням п’ятиденного терміну (а.с. 51).

В подальшому, протягом вересня 2010 року травня 2011 ДПІ у Жовтневому районі ще 7 разів направляло до виконання «Висновок про суми відшкодування податку на додану вартість» №72, але Управління державного казначейство його повертало або у зв’язку із закінченням п’ятиденного терміну або у зв’язку з відсутністю індивідуального податкового номеру у висновку (арк.спр.50-58).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до п.п. 7.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом першої інстанції вірно враховано, що ДПІ у Жовтневому районі провела перевірку позивача у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та у передбачені цим Законом терміни передала висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню органам державного казначейства.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі.

Водночас суд правильно зазначив, що відповідно до п.п. 7.7.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже висновок суду першої інстанції про те, що п’ятиденний строк для вчинення дій щодо перерахування коштів, пропущенням якого відповідач-2 мотивує свою відмову у бюджетному відшкодуванні, є обов’язком саме органу державного казначейства, а не платника податку та органу податкової служби, є правильним. Тому повернення висновків до податкової служби без виконання у зв’язку з тим, що орган державного казначейства сам пропустив встановлені законодавством строки для його виконання є протиправним.

Вирішуючи питання правомірності посилання відповідача-2 у листі від 09.10.10 про повернення висновків в зв’язку з тим, що у ньому відсутній індивідуальний податковий номер отримувача коштів (а.с. 52), суд першої інстанції правильно виходив того, що у «Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість» ДПІ у Жовтневому районі №72 від 02.09.10 містяться всі необхідні реквізити, у тому числі і індивідуальний податковий номер ФГ «Органік Сістемс» – 355210914207 (а.с. 49).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильно вирішив, що позивачем та відповідачем-1 були виконані всі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування, у зв’язку з чим бездіяльність відповідача-2 щодо неперерахування коштів ФГ «Органік Сістемс» є протиправною.

Відповідно до п. 7.7.10 ст.7 Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порядок взаємодії між органами ДПС України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132, оскільки обов’язок по відшкодуванню ПДВ встановлений ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативний акт, на який посилається відповідач.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для поновлення порушеного права позивача на отримання бюджетного відшкодування шляхом стягнення 1875272 гривень з Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Головне управління державного казначейства України в Миколаївській області, яке є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довело та не обґрунтувало. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність бездіяльності відповідача.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Головного управління державного казначейства України в Миколаївській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України в Миколаївській області – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов