Ухвала суду № 30000911, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2013 р. м. Київ К-29901/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Буняка Ю.І.,

представника відповідача - Бондаренка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року

у справі № 2а-10468/09/2670

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Солекс»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 травня 2009 року № 0002632330.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2009 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2009 року залишено без змін.

В касаційній ПП «Солекс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА в Івано-Франківській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці -залу «Гральні автомати», що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 9, та належить суб'єкту господарської діяльності -ПП «Солекс», за результатами якої складений акт від 13 квітня 2009 року на бланку № 915924 (зареєстрований у ДПІ у Святошинському районі м. Києва за №0469/26/57/23/24102644).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», які полягали у здійсненні позивачем розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 6 гральних автоматів, які не обладнані блоками фіскальної пам'яті, не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.

21 травня 2009 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняла рішення № 0002632330, яким на підставі пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ПП «Солекс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 2040,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що починаючи з 01 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить модель реєстратора під назвою «Фіскал», сфера застосування якого -казино, зали гральних автоматів, фіскалізації гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів, в той час як позивач на жодному пристрої (обладнанні), вказану модель реєстратора не встановив, не зареєстрував, не опломбував та не перевів у фіскальний режим роботи.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Розрахункова операція -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац 4 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Аналіз наведених положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави вважати, що метою застосування реєстратора розрахункових операцій є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстраторами розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)не містить визначення терміна «послуга», воно наведено в іншому документі -Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності». Відповідно до цього законодавчого акта послуга -це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому реєстратором розрахункових операцій.

Розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абзац 15 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції.

Оскільки суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у справі, що розглядається, не звернули уваги на зазначені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та не встановили, які саме операції (обмінні чи надання послуги) здійснювалась господарською одиницею позивача, тоді як матеріали справи містять Z-звіти та фіскальні чеки (арк. справи 13-14), а суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна