Ухвала суду № 30000837, 13.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Сєрікова О.О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року справа №229/2/2013

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.

секретарі судового засідання Діденко О.С.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Морозової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 16 січня 2013 року у справі № 2а/229/2/2013 за позовом ОСОБА_4 до Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та стягнення коштів в рахунок оплати листків непрацездатності,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 28.09.2012 року звернулась до суду з позовом до Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та стягнення коштів в рахунок оплати листків непрацездатності в розмірі 4071,67 грн.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 16 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивачка не погодилась з таким рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивачки в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно тексту позовної заяви ОСОБА_4 працює на посаді заступника головного лікаря Комунального лікувального закладу «Центральна міська лікарня» (далі по тексту - КЛЗ «ЦМЛ»). В періоди з 26.03.2012 року по 08.04.2012 року та з 09.04.2012 року по 23.04.2012 року вона знаходилась на лікуванні. Два листки непрацездатності нею були передані 26.04.2012 року до КЛЗ «ЦМЛ» для оплати, які були розглянуті на засіданнях комісії соціального страхування КЛЗ «ЦМЛ» та по них прийняті рішення про оплату. Підприємством відповідні документи були спрямовані Краматорській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту - Фонд). Згідно направлених заяв - розрахунків Фонд повинен був сплатити за листками непрацездатності позивачці 4071,67 грн..

Проте, листом Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування від 18.07.2012 року за № 18-03-1101 повідомлено головного лікаря КЛЗ «ЦМЛ», що перевірка на підставі довідки № 134 від 11.07.2012 року по заяві-розрахунку від 11.07.2012 року № 278 призупиняється з 19.07.2012 року з тих підстав, що виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування направлено запит до прокуратури Донецької області щодо правомірності (неправомірності) призначення ОСОБА_4 на посаду заступника головного лікаря КЛЗ «ЦМЛ» м. Дружківки (а.с.38).

Проти вказаних обставин представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечували.

В адміністративному позові ОСОБА_4 зазначає, що, незважаючи на те, що заявки - розрахунки КЛЗ «ЦМЛ» були направлені відповідачу ще в квітні 2012 року, до теперішнього часу кошти щодо оплати їй листків непрацездатності Фондом не перераховані.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що позивачка є застрахованою особою, працює в КЛЗ «ЦМЛ» та є платником страхових внесків, які сплачує саме КЛЗ «ЦМЛ».

Колегія суддів зазначає, що Комунальний лікувальний заклад «Центральна міська лікарня» в даному випадку по відношенню до позивачки є страхувальником-роботодавцем, а позивачка по відношенню до КЛЗ «ЦМЛ» є найманим працівником.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено фінансування безпосередньо фізичних осіб у випадках, коли: ця фізична особа-підприємець добровільно застрахована особа; коли порушено провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця; якщо підприємство ліквідовано без правонаступника.

Оскільки позивачка являється найманим працівником та оплата листків непрацездатності їй проводиться роботодавцем - КЛЗ «ЦМЛ» (хоча і за рахунок коштів Фонду), колегія суддів дійшла висновку, що Краматорська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду Соціального страхування по даній справі є неналежним відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом визначений главою XV Кодексу законів про працю України

Статтею 15 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Пунктом 1 вказаної норми передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином спір між найманим працівником та роботодавцем щодо матеріального забезпечення у разі хвороби повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова належить скасуванню, а провадження у справі закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 195, 199, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 16 січня 2013 року у справі № 2а/229/2/2013 задовольнити частково.

Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 16 січня 2013 року у справі № 2а/229/2/2013 скасувати.

Провадження у справі № 2а/229/2/2013 за позовом ОСОБА_4 до Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та стягнення коштів в рахунок оплати листків непрацездатності закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

У повному обсязі ухвалу складено 15 березня 2013 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін