Постанова № 29999803, 12.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5015/3390/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Воліка І.М., Коваленко С.С., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" на ухвалувід 07.11.2012господарського суду Львівської області та на постанову від 12.12.2012Львівського апеляційного господарського судуза скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській областіу справі№ 5015/3390/12господарського суду Львівської області за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в особі Львівської філії ПАТ АКБ "Індустріалбанк"доПублічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд"простягнення 157 819,64 грн.В судове засідання прибули представники сторін: позивача Миронова Л.О. (дов. від 03.12.2012 № 215);відповідача Кібець С.В. (дов. від 14.12.2012 № б/н);

за участю ВДВСне з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.11.2012 у справі № 5015/3390/12 (суддя Запотічняк О.Д.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 (колегія суддів: Мельник Г.І. - головуючий, судді - Новосад Д.Ф., Михайлюк О.В.), у задоволенні скарги ПАТ АКБ "Індустріалбанк" на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо приєднання виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 01.10.2012 № 5015/3390/12 до зведеного виконавчого провадження № 2/В6/2012 та зупинення виконавчого провадження з виконання наказу № 5015/3390/12 від 01.10.2012, та скасування постанов про приєднання до зведеного виконавчого провадження та про зупинення виконавчого провадження - відмовлено.

Ухвала та постанова судів попередніх інстанцій обгрунтовані тим, що господарським судом відносно боржника порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого (мораторію) частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено заборону на задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчих документів, що відповідно до пункту 8 частини 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" є підствою для зупинення виконавчого провадження.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач (стягувач) - ПАТ АКБ "Індустріалбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 07.11.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким скаргу ПАТ АКБ "Індустріалбанк" на дії державної виконавчої служби задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами надано невірну юридичну оцінку встановленим обставинам справи та не враховано приписи ст. ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якими мораторій поширює свою дію тільки на конкурсних кредиторів та не поширюється на поточних кредиторів, оскільки поточні зобов'язання боржника звільнені від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому, скаржник посилається на те, що справа про банкрутство боржника порушена 29.05.2012 і з зазначеної дати введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а стягненню з боржника за рішенням суду підлягає сума процентів нарахованих за користвування кредитом з 30.05.2012 по 10.08.2012, тобто, заборгованість є поточною і на неї не поширюється дія мораторію, а отже і відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідач - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" у запереченні на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Крім того, до суду касаційної інстанції надійшли пояснення від Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в яких зазначено, що до останнього на підставі Договору відступлення права вимоги від 11.01.2013 перейшли усі права ПАТ АКБ "Індустріалбанк" по Договору кредитної лінії № КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 у зв'язку з чим, кредитором по зобов'язаннях ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" є Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо", а тому заявник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ АКБ "Індустріалбанк".

Разом з тим, касаційна інстанція не може прийняти до уваги та не вправі надавати правову оцінку доводам викладеним у поясненнях Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", оскільки в силу приписів частини 3 ст. 1117 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 06.09.2012 у справі № 5015/3390/12 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" (надалі - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд") на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (надалі - ПАТ АКБ "Індустріалбанк") - 157 819,64 грн. боргу, 3156,39 грн - судового збору.

01.10.2012 на виконання рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012 у справі № 5015/3390/12 видано відповідні накази, які отримані представником стягувача та пред'явлені до примусового виконання.

04.10.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (надалі - ВПВР УВДВС ГУЮ у Львівській області) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34593271 на виконання наказу № 5015/3390/12, виданого 01.10.2012 господарським судом Львівської області про стягнення з ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 157 819,64 грн. Вказаною постановою Боржнику надано час для самостійного виконання виконавчого документу в строк до 11.10.2012.

12.10.2012 головним державним виконавцем ВПВР УВДВС ГУЮ у Львівській област винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 627/В6/2012, ВП № 34593116 (по виконанню наказу № 5015/3390/12 виданого 01.10.2012 господарським судом Львівської області про стягнення з ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" на користь ПАТ "Індустріалбанк" - 157 819,64 грн.) до зведеного виконавчого провадження № 2/В6/2012.

При цьому зведене виконавче провадження № 2/В6/2012 про стягнення заборгованості з ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" на користь держави, фізичних та юридичнх осіб у сумі понад 10 млн. грн. зупинено постановою відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 14.06.2012 у зв'язку з надходженням на адресу відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області ухвали господарського суду Львівської області від 29.05.2012 у справі № 5015/2105/12, згідно з якою порушено справу про банкрутство ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд".

У зв'язку з банкрутством боржника - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд", 12.10.2012 головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 34593116 з виконання наказу № 5015/3390/12, виданого 01.10.2012 господарським судом Львівської області.

24.10.2012 стягувач - ПАТ АКБ "Індустріалбанк" звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області щодо приєднання виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 5015/3390/12 від 01.10.2012 про стягнення з ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" боргу в сумі 157 819,64 грн. на користь ПАТ "Індустріалбанк" до зведеного виконавчого провадження № 2/В6/2012 та щодо зупинення виконавчого провадження з виконання зазначеного наказу № 5015/3390/12 від 01.10.2012, а також про скасування вищеназначених постанов державної виконавчої служби як неправомірних посилаючись на те, що стягнута за наказом господарського суду Львівської області № 5015/3390/12 від 01.10.2012 заборгованість виникла після порушення справи про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому в розумінні ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними зобов'язаннями, у зв'язку з чим на дану вимогу не поширюється дія мораторію, з урахуванням чого відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку законності дій державного виконавця та відповідності їх вимогам Закону України "Про виконавче провадження", які з урахуванням того, що стороною у виконавчому провадженні є боржник банкрут, оцінку їх відповідності надано у поєднанні зі спецільними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту восьмого частини 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

В статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону на момент вчинення оскаржуваної дії) визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною 4 ст. 12 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Виходячи з того, що ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05.2012 по справі № 5015/2105/12 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за цими вимогами, оскільки відповідно до пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку, що стягувачем (позивачем) не доведено обставин, які б свідчили про невідповідність вчинених державною виконавчою службою виконавчих дій вимогам закону, а отже і відсутності правових підстав для скасування постанови про приєднання виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 5015/3390/12 від 01.10.2012 до зведеного виконавчого провадження № 2/В6/2012, а також постанови про зупинення зазначеного виконавчого провадження.

Касаційна інстанція, оцінюючи зміст касаційної скарги стягувача (позивача), вважає її такою, що містить довільне тлумачення норм законодавства та позбавлена фактичного і правового обґрунтування.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до ст. ст. 1048, 1054 Цивільного кодексу України в період провадження справи про банкрутство боржника, на вимогу кредиторів включаються розпоряджником майна до реєстру кредиторів відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому є вимогами на які розповсюджується дія мораторію.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів вважає що, оскаржені судові акти відповідають вимогам закону та обставинам справи, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 та ухвалу господарського суду Львівської області від 07.11.20121 у справі № 5015/3390/12 залишити без змін.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : С.С. Коваленко

С.Р. Шевчук