Постанова № 29999746, 14.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа № 5009/3132/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" від прокуратури: Романов Р.О. від позивачів: не з'явились від відповідача: Табацький А.В.на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 22.10.2012 рокута постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.12.2012 рокуу справі№ 5009/3132/12за позовомЗапорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Енергодарської міської ради та в особі Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло - водоканал"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"простягнення 33 371, 83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний екологічний прокурор (далі прокурор) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Енергодарської міської ради (далі позивач 1) та в особі Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло - водоканал" (далі позивач 2) звернувся з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі відповідач) про стягнення заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло - водоканал" в сумі 33 371, 83 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.10.2012 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12. 2012 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що на підставі актів відбору стічних вод, а також протоколів якості скиду стічних вод, згідно з «Правилами приймання...», «Місцевими правилами приймання...» та договором укладеним між позивачем 2 та відповідачем, розрахована додаткова плата за перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах відповідача на загальну суму 33 371,83 грн. Акт Державної екологічної інспекції в Запорізькій області, складений за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яка проводилась на ВП «Запорізька АЕС» у період часу з 23.08.2011р. по 09.09.2011р. на який посилається відповідач, як на доказ в обґрунтування своїх заперечень на позов, судом не був прийнятий в якості належного доказу, оскільки він не стосується спірної ситуації, яка склалась між сторонами, та під час проведення перевірки не досліджувались обставини, які покладені в обґрунтування заявлених позовних вимог. Підставою для пред'явлення позову прокурором визначено проведення перевірки додержання вимог чинного законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, в частині використання водних ресурсів та дотримання лімітів скидання забруднюючих речовин. Комунальне підприємство "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" створено за рішенням Власника від 11.12.2002р. № 7 і діє на підставі самофінансування і фінансування з місцевого бюджету. Власником комбінату є Енергодарська міська рада. Уповноваженим Власника для комбінату при оперативних і господарських взаєминах з ним є виконавчий комітет, в особі міського голови, п. 1.1, 1.2 статуту комунального підприємства, тому суди прийшли до висновку, що прокурором правильно визначено позивачів у даній справі та обґрунтовано в чому саме полягають порушення інтересів держави.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Донецького апеляційного господарського суду та залишити позов без розгляду.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що до позовної заяви не додано належних доказів встановлення прокуратурою порушень з боку відповідача водного законодавства, законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, відсутнє обґрунтування можливої загрози екологічній безпеці держави. Донецьким апеляційним господарським судом доводи позивача прийняті беззаперечно, а докази відповідача залишені поза увагою. Залишено поза увагою, умови договору № ВО-71, що призвело до порушень норм діючого законодавства. Крім того відповідач, на його думку, був позбавлений можливості усунути виниклі суперечки на етапі виконання договору.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника прокуратури та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

10.02.2011р. між позивачем 2 та відповідачем укладено Договір № ВО-71 на приймання стічних вод у системи каналізації (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, сторони керуються діючими «Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 року № 190 (далі «Правила користування...»), «Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 (далі «Правила приймання...»), Правилами приймання стічних вод підприємств до системи каналізації КП «ВК «Тепло-водоканал»...(далі «місцеві Правила приймання...», «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 (далі «Інструкція...», «Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків» від 20.12.1993 р. (далі «Правила експлуатації...», Сніп 2.04.01-85, «Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів»КДП 204-12 Укр.242-95.

Пунктом 5.1 «Місцевих правил приймання...» визначено, що дотримання встановлених ДК визначається в контрольних точках на випуску підприємства відповідно до Додатку № 1 до Правил.

Додатком № 1 встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах, що скидаються підприємствами у міську каналізацію.

Відповідно до п. п. 2.1.4 та 2.1.5. «Місцевих правил приймання...»КП «ВК «Тепло-водоканал» має право проводити аналіз якості стічних вод абонента та надавати інформацію про відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах допустимим, а також про епідеміологічну безпеку стічних вод, що скидаються та виставляти абоненту рахунки до сплати, у випадку порушення Правил та невиконання умов договору.

Відповідно до п. 4.4.14 Договору, відповідач зобов'язаний «виконувати скид стоків, якість яких в контрольних точках повинна відповідати вимогам «Правил приймання…», і допустимих концентрацій (надалі ДК). При перевищенні складу забруднюючих речовин в стічних водах Абонента, які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з ДК, абонент вносить плату за скид наднормативних забруднень Виконавцю (позивач 2) у відповідності з «Правилами приймання», «Інструкцією...».

Відповідно до п. 4.1.1. Договору, позивач 2 зобов'язаний забезпечити Абоненту приймання, відведення та очищення стічних вод в кількості, вказаній у цьому договорі, з забрудненнями, не перевищуючими ДК.

05.04.2011 року та 19.07.2011 року позивачем 2 були проведені контрольні відбори проб стічних вод в контрольній точці. Відбори проведено в присутності представників відповідача, які оформлені актами відбору (т. 1 а.с.21; 30).

Відповідно до протоколів № 7 та №15 якості скиду стічних вод (т.1 а.с.22, 31) було виявлено перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах відповідача наступних елементів - залізо загальне - 0, 91 мг/дм. куб (протокол № 7); 1,27 мг/дм. куб. (протокол № 15) при допустимій концентрації 0,51 мг/дм. куб. В зазначених протоколах вказані точки відбору проб - приймальний резервуар КНЄ ДСК.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 58) залучено копію свідоцтва про атестацію хіміко - бактеріологічної лабораторії очисних споруд, господарського - побутових стоків позивача 2, згідно до якої лабораторія відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань хімічних, фізико - хімічних і бактеріологічних показників води стічної, зворотної, поверхневої та стічних вод підприємств.

На підставі зазначених вище протоколів якості скиду стічних вод, згідно з "Правилами приймання", "Місцевими правилами приймання" та Договором відповідачу і розрахована додаткова плата за перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах на суму 33 371,83 грн., що і є предметом позову.

Відповідно до п.п. 7.9.16; 7.9.18 "Місцевих правил " Паралельний аналіз проби - аналіз проби, відібраної паралельно з основним, та виконаний підприємством. Паралельний аналіз може бути використаний, як водоканалом так і підприємством для перевірки та уточнення основного аналізу. Паралельний аналіз може проводитись підприємством тільки в хімічній лабораторії, що акредитована на право проведення вимірювань хімічних показників стічних вод.

В рішенні суду першої інстанції, зазначено, що відповідач не надав доказів наявності хімічної лабораторії, що акредитована на право проведення вимірювань хімічних показників стічних вод.

В матеріалах справи (т.2 а.с. 25-57) містяться службові записки та супровідні листи до них, з яких вбачається, що відповідачем протягом 2011 року проводився паралельний відбір проб та проводився їх хімічний аналіз.

В матеріалах справи (т.2 а.с. 14-20) знаходяться копія свідоцтва про атестацію еколого - хімічної лабораторії служби охорони навколишнього середовища ОП Запорізької АЕС, згідно до якої еколого - хімічна лабораторія відповідає критеріям атестації вимірювальних лабораторій та атестована на проведення вимірювань характеристик об'єктів, вказаних в області атестації.

Зазначеним матеріалам справи, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не було надано оцінки, а висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не надав доказів наявності хімічної лабораторії, що акредитована на право проведення вимірювань хімічних показників стічних вод не ґрунтується на матеріалах зібраних у справі.

Судом, також не дано оцінки тій обставині, що (як стверджує відповідач) 05.04.2011 року та 19.07.2011 року лабораторією СОНС ВП Запорізька АЕС проведені паралельні аналізи проб господарсько - побутових стоків і згідно з результатами проведених проб допустима концентрація вмісту забруднюючих речовин значно відрізняється від показників аналізів проведених позивачем 2. Результати паралельних аналізів направлені позивачу 2 (лист № 26-12/12139 від 24.05.2011 року та лист № 26-12/20035 від 17.08.2011 року - т.2 а.с. 33, 42).

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вище викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції при прийнятті рішень не були враховані приписи зазначеної статті та не дана повна та належна оцінка зібраним у справі матеріалам, в зв'язку з чим прийнятті у справі рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в іншому складі суду.

При новому розгляді справи, судам слід дати повну та належну оцінку зібраним у справі документам, зокрема, свідоцтву про атестацію еколого - хімічної лабораторії служби охорони навколишнього середовища ОП Запорізької АЕС, і відповідно зробленим зазначеною лабораторією паралельним аналізам хімічних показників стічних вод та з урахуванням цього, дати відповідну оцінку взаємовідносинам сторін у справі, щодо нарахування додаткової плати відповідачу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 5009/3132/12 скасувати.

3. Справу №5009/3132/12 направити до Господарського суду Запорізької області для розгляду по суті в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій