Рішення № 29997976, 14.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26052 14.02.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа- Гарант»

До приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

Про стягнення 2398,39 грн. в порядку регресу

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Білинова А.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення 2398,39 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Ухвалою суду від 03.01.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/26052, розгляд останньої призначено на 04.02.2013 р..

Від відповідача надійшов відзив, в якому позовні вимоги відхилено у повному обсязі, оскільки позивачем не було надано звіту про оцінку транспортного засобу з урахуванням зносу.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 04.02.2013 р. представника відповідача розгляд справи відкладено до 14.02.2013 р..

На адресу суду надійшла телеграма, відправлена від імені відповідача, про розгляд справи без участі його представника з врахуванням наданого відзиву.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14.03.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (страховиком) та Полежаком Дмитром Івановичем (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту UZ\09-118-06121 (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - «Форд», державний номер АХ9833 ВН, 2008 року випуску.

23.05.2010 р. в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай», державний номер АХ5192СЕ, під керуванням Мясникової Г.Г., та автомобіля «Форд», державний номер АХ9833ВН, під керуванням Полежака Д.І..

Згідно з постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 01.06.2010 р. особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій Мясникова Г.Г.

Цивільно-правова відповідальність Мясникової Г.Г. застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» за полісом ВС №9856631 (далі Договір-2).

Умовами Договору-2 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 25500,00 грн., франшиза становить 510,00 грн.

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що 25.02.2011 р. було складено страховий акт № СТ10/0916, за яким до виплати підлягає 2398,39 грн..

Платіжним дорученням № 3875 від 25.02.2011 р. страхувальнику позивача виплачено 2398,39 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких, серед іншого не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Оскільки між позивачем та його страхувальником досягнуто відповідної згоди, експертиза пошкодженого майна не проводилась. Як зазначено вище, пошкоджений автомобіль випущено в 2008 році, відтак знос не нараховувався.

На відновлення пошкодженого транспортного засобу витрачено 2965,00 грн., що підтверджується виставленою товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіза» калькуляцією № 0000000015 від 09.02.2011 р. на вказану суму.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 03/737 від 05.04.2011 р. про відшкодування 2398,39 грн., в додатку до якої, серед іншого, є копії калькуляції № 0000000015 від 09.02.2011 р. та платіжного доручення № 3875 від 25.02.2011 про відшкодування 2398,39 грн.. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Як зазначено вище, умовами Договору-2 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 25500,00 грн. та 510 грн. франшизи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню 1888,39 грн. (2398,39-510). У стягненні 510 грн. франшизи судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 1888,39 грн.. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32 літ. «А», код 30859524) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 32382598) 1888,39 грн. боргу, 1609,50 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 18.03.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун