Ухвала суду № 29997779, 18.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 лютого 2013 р. № 5023/1732/12

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Владимиренко С.В.суддів:Демидової А.М. Малетича М.М. Мирошниченка С.В. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югран"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 28.11.2012у справі№ 5023/1732/12за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ізюмської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Югран"треті особи:1) Головне управління Держкомзему у Харківській області 2) Управління Держсільгоспінспекції України в Харківській областіпростягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.05.2012 у справі № 5023/1732/12 задоволено позов Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Ізюмської міської ради, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югран" 143 818,02 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2012, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України 28.11.2012 у справі № 5023/1732/12 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012, рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2012 залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югран" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2012 у справі № 5023/1732/12, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким залишити в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2009 у справі № 14/17, від 06.03.2012 у справі № 28/5009/5255/11, від 31.05.2012 у справі № 36/174пн, від 17.02.2010 у справі № 11/99-09, від 08.05.2012 у справі № 8/5025/371/11, від 28.02.2012 справі № 5019/1878/11 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5023/1732/12 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2012 у справі № 5023/1732/12, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 03.12.2009 у справі № 14/17, від 06.03.2012 у справі № 28/5009/5255/11, від 28.02.2012 у справі № 5019/1878/11, від 31.05.2012 у справі № 36/174пн, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

З постанови від 28.11.2012 у справі № 5023/1732/12, яку заявник просить переглянути, вбачається, що Вищий господарський суд України, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності задоволення позову про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, виходив з встановленого судом першої інстанції факту використання відповідачем спірних земельних ділянок без оформлення правовстановлюючих документів, що підтверджується актами обстеження земельних ділянок та протоколами про адміністративні правопорушення, порушенням відносно директора відповідача кримінальної справи за даним фактом.

Водночас у постанові від 03.12.2009 у справі № 14/17, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача шкоди, завданої самовільним проведенням земельних робіт, з огляду на те, що позивач не довів факт вчинення вказаного правопорушення саме відповідачем, а у діях відповідача відсутні всі складові елементи правопорушення.

У постановах від 06.03.2012 у справі № 28/5009/5255/11, від 28.02.2012 у справі № 5019/1878/11 та від 31.05.2012 у справі № 36/174пн Вищий господарський суд України погодився з висновками апеляційних господарських судів щодо відмови у задоволенні позовів в частині стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи про те, що:

- позивачами не доведено самовільного зайняття відповідачами спірних земельних ділянок та завдання шкоди державі внаслідок такого зайняття, оскільки акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства складено з порушенням Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Держкомзему від 12.12.2003 № 312; компетентними державними органами не складались та не оформлювались протоколи про адміністративне правопорушення, приписи про усунення таких порушень земельного законодавства, як самовільне зайняття земельних ділянок, та акти обстеження земельних ділянок з усіма необхідними додатками; (справи № 28/5009/5255/11, № 5019/1878/11);

- в матеріалах справи відсутні матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення (справа № 36/174пн).

Таким чином, різний результат вирішення справ судами касаційної інстанції у вказаних справах не є наслідком різного застосування одних і тих самих норм матеріального права, а є наслідком доведеності чи недоведеності сторонами певних обставин справи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника фактично зводяться до різної оцінки судом касаційної інстанції доказів у зазначених справах, в той час, як за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями та переоцінка доказів під час перегляду справи не здійснюється.

Крім того, колегією суддів не приймаються до уваги посилання заявника на постанови Вищого господарського суду України від 17.02.2010 у справі № 11/99-09 та від 08.05.2012 у справі № 8/5025/371/11 в зв'язку з тим, що даними постановами скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на них не можуть здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" у допуску справи № 5023/1732/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.ВладимиренкоСуддіА.Демидова М.Малетич С.Мирошниченко С.ШевчукKAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)