Постанова № 29997778, 12.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5004/2012/11

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Мамонтової О.М.,

Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі № 5004/2012/11 господарського суду Волинської області за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист", Виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи: Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур", Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", про визнання недійсним та скасування рішення, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участю представників:

Прокуратури: Томчук М.О., посв. № 000606,

Позивача: не з'явився,

Відповідача: Намазова Н.Г., дов. 311/1.6а від 27.11.2012 року,

Третіх осіб: Намазова Н.Г., дов. № 1224 від 29.11.2012 року.

В с т а н о в и в :

Прокурор міста Луцька Волинської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Позивач) до Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" (далі - ЗАТ "Волиньтурист", Відповідач 1), Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - Виконком Луцької міськради, Відповідач 2), третя особа: Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Волинське ОБТІ", Третя особа 2) про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів № 560 від 21.12.1995 року і № 95 від 23.02.2001 року "Про оформлення права власності на майно", визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлю вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 657,8 кв.м., за адресою: м. Луцьк, вул. Грушевського, 33, та про зобов'язання повернути державі в особі Фонду державного майна України вказане майно.

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.11.2011 року, позовні вимоги Прокурора задоволено.

Під час апеляційного розгляду, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 року до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було залучено Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" (далі - ПАТ "Укрпрофтур", Третя особа 1), а ухвалою цього ж суду від 12.03.2012 року ЗАТ "Волиньтурист" було замінено його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Волиньтурист" (далі - ПАТ "Волиньтурист", Відповідач 1).

За результатами апеляційного перегляду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року рішення господарського суду Волинської області від 24.11.2011 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Волиньтурист", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 16, 256, 267, 268, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 71, 75, 76, 80, 83 Цивільного кодексу УРСР (далі - ЦК УРСР), ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 4, 22, 24, 27, 33 - 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора, відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, керівництво роботою в галузі туризму постановою ЦВК СРСР від 17.04.1936 року "Про ліквідацію Всесоюзного товариства пролетарського туризму та екскурсій" було покладено на ВЦРПС та його організації, що стало підставою для створення мережі туристсько-екскурсійних закладів профспілок, які в Українській РСР перебували у складі Української республіканської ради по туризму і екскурсіях, підпорядкованої Укрпрофраді згідно постанови президії ВЦРПС від 27.11.1959 року "Про поліпшення керівництва розвитком туризму у профспілках".

Постановою Президії Ради Федерацій незалежних профспілок України (колишнього ВЦРПС) № ІІ-7-7 від 23.08.1991 року зі змінами від 09.10.1991 року Українську республіканську раду по туризму та екскурсіях було перетворено в Акціонерне товариство "Укрпрофтур".

В наступному, 04.10.1991 року Рада Федерацій незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України уклали установчий договір про створення на базі туристсько-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях акціонерного товариства "Укрпрофтур" та затвердили його статут.

На момент створення вказаного акціонерного товариства, Рада Федерацій незалежних профспілок передала до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофтур" основні фонди та оборотні засоби туристсько-екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок України на суму 381206 тис. крб., а Фонд соціального страхування - 10 млн. крб.

Крім того, судами також встановлено, що у вересні 1965 року було створено Волинську обласну раду по туризму та екскурсіях, яку, постановами колегії Центральної ради по туризму і екскурсіях № 13-17 від 09.08.1988 року "Про створення Волинського обласного туристсько-екскурсійного виробничого об'єднання "Волиньтурист" та Української республіканської ради по туризму та екскурсіях № 9 від 11.08.1988 року "Про організаційні заходи по створенню туристсько-екскурсійного об'єднання" було ліквідовано, а на її базі створено Волинське обласне виробниче об'єднання "Волиньтурист".

В наступному, згідно протоколу № 9 від 30.03.1992 року, рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" Волинське обласне виробниче об'єднання "Волиньтурист" було реорганізовано у Волинське обласне туристсько-екскурсійне об'єднання "Волиньтурист", яке являється правонаступником виробничого об'єднання "Волиньтурист", а рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (протокол № 8 від 11.10.1994 року) Волинське обласне туристсько-екскурсійне об'єднання "Волиньтурист" було реорганізоване у Волинське обласне дочірнє підприємство "Волиньтурист" акціонерного товариства "Укрпрофтур".

Відповідно до протоколу № 30/3 від 24.06.1998 року постановою ради закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Укрпрофтур" Волинське обласне дочірнє підприємство "Волиньтурист" було реорганізоване у Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист".

Згідно статуту Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" (нова редакція), це товариство створене відповідно до установчого договору від 01.10.1998 року та є правонаступником Волинського обласного дочірнього підприємства "Волиньтурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

При цьому, вбудовано-прибудоване приміщення по проспекту Грушевського, 33, у м. Луцьку, яке є вбудованим у 32-квартирному будинку за вказаною адресою, з липня 1985 року перебувало на балансі підприємства "Волиньтурист". Будівництво даного об'єкта здійснювалось за рахунок коштів, переданих Волинською облпрофрадою облвиконкому у 1985 році.

Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів № 560 від 21.12.1995 року "Про розгляд клопотання Ради Федерації профспілок Волинської області про визнання права власності" право власності на вбудоване приміщення по проспекту Грушевського, 33, у м. Луцьку, було визнано за Волинським обласним дочірнім підприємством "Волиньтурист", а 23.02.2001 року на підставі рішення того ж органу виконавчої влади № 95 Волинському обласному дочірньому підприємству "Волиньтурист" було оформлено свідоцтво про право колективної власності на вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 657,8 кв.м. по проспекту Грушевського, 33 у м. Луцьку та видано свідоцтво на право власності.

Предметом спору у даній справі є вимоги Прокурора про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів № 560 від 21.12.1995 року і № 95 від 23.02.2001 року "Про оформлення права власності на майно", визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлю вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 657,8 кв.м., за адресою: м. Луцьк, вул. Грушевського, 33, та про зобов'язання повернути державі в особі Фонду державного майна України вказане майно, з посиланням на положення ст.ст. 16, 21, 83, 261, 328, 387, 392, 393, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 76, 86, 91, 97 ЦК УРСР, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і те, що Виконком Луцької міськради прийняв вказані рішення про передачу спірного нерухомого майна Волинському обласному дочірньому підприємству "Волиньтурист" з перевищенням на те його повноважень, яке у свою чергу призвело до порушення інтересів держави в особі ФДМУ.

Суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, з урахуванням положень ст.ст. 16, 21, 83, 316, 328, 387, 392, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 86, 91, 97 ЦК УРСР, ст. 20 ГК України, ст.ст. 4, 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", п.п. 1, 3 Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 року № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", посилаючись на те, що прийнятті рішень № 560 від 21.12.1995 року і № 95 від 23.02.2001 року, якими було визнано право власності на спірне майно за Волинським обласним дочірнім підприємством "Волиньтурист", а також оформлено та видано йому свідоцтво про право власності на це майно, виконавчим комітетом Луцької міської ради було перевищено свої повноваження, оскільки вказане спірне майно належить до державної власності і повноваження щодо розпорядження цим майном від імені держави належить до виключної компетенції ФДМУ, у зв'язку з чим, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора та залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення даного позову.

Щодо спливу строку позовної давності, на застосуванні якої наполягав Відповідач, то суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення ст. 268 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного судового рішення) та встановлені судом обставини справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування таких наслідків у даному спорі.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому, підстав для зміни чи скасування ухвали апеляційного господарського суду у даній справі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі № 5004/2012/11 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Мамонтова О.М.

Могил С.К.