Ухвала суду № 29996195, 14.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4671/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (надалі - позивач) звернулося в суд з позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2012 року № 0001132301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явилися . Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що у період з 05.09.2012 року по 06.09.2012 року посадовими особами Миронівської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Украгрозерноторг» за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 149/22-011/00951770 від 10.09.2012 року (далі Акт перевірки), в якому відповідач вказує на порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п 14.1.18, п.п.14.1.181, п. 14.1, ст.14, ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» завищено суму податкового кредиту за листопад 2011 року у сумі - 499 479, 86 грн.

На підставі висновків Акту Миронівською МДПІ у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001132301 від 25.09.2012 року про зменшення ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 499 480, 00 грн. та застосовано до підприємства штрафні санкції у сумі 249 740, 00 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суми ПДВ на підставі податкових накладних, які були складені постачальником ТОВ «Украгрозерноторг» за наслідками господарських операцій з поставки насіння соняшника в кількості 856,758 т. на загальну суму 2 996 879,00 грн., в тому числі ПДВ - 499 479,80 грн.

Даний висновок ґрунтуються на підставі даних АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів рівні ДПА України», згідно яких останнім не задекларовано податкових зобов'язань, які б виникали з вказаних господарських операцій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено, що господарські операції з приводу поставки соняшника є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується виключно на висновках акту перевірки ТОВ «Украгрозерноторг» і жодним чином не підтверджена належними та допустимими доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

З матеріалі справи вбачається , що між ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» та ТОВ «Украгрозерноторг» у періоді, що перевірявся, були укладені правочини поставки зерна соняшника.

За податковими накладними, отриманими від контрагента, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару.

Як встановлено судом першої інстанції, факт поставки товарів позивачу з боку ТОВ «Украгрозерноторг» та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Таким чином, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з купівлі-продажу насіння соняшника з метою подальшого використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагенти діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Украгрозерноторг» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних контрагентів відповідачем суду не дано.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.