Постанова № 29994633, 05.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. Справа № 804/1215/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» про застосування арешту коштів платника податків, що знаходяться у банках, -

в с т а н о в и в :

22 січня 2013 року Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, враховуючи адміністративний позов в новій редакції, наданий позивачем 15.02.2013 р. на виконання ухвали суду від 23.01.2013 р. про залишення позовної заяви без руху (а.с. 38-39), просить накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой», що знаходяться в установах банків, з метою погашення податкового боргу по податку на прибуток, податку на додану вартість, та податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 9 521 грн. 58 коп.

Ухвалою суду від 18.02.2013 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним адміністративним позовом відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду на 05.03.2013 р. (а.с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг по податку на прибуток в сумі 8 914 грн. 82 коп., який утворився у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, та нарахування пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань. Також, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 11 грн. 79 коп., який утворився внаслідок несплати штрафних (фінансових) санкцій, застосованих податковим органом у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань. Крім того, відповідач має заборгованість зі сплати пені на суму 594 грн. 97 коп., нарахованої податковим органом у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи факт відсутності майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой», яке може бути джерелом погашення боргу, та з огляду на право податкового органу у відповідності до 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, який має податковий борг, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

В судове засідання сторони не з'явились.

05.03.2013 р. від представника позивача за довіреністю Шаповалової О.М. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, та про підтримання позовних вимог (а.с. 47).

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання 05.03.2013 р. не з'явився, письмових заперечень на позовну заяву не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 23.03.2005 р.(а.с. 6), та з 16.05.2005 р. перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 8).

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обов'язку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім того, згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України передбачено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст. 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України передбачені наступні податкові періоди для нарахування та сплати податку на прибуток: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» подало до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкові декларації по податку на прибуток за І півріччя 2010 року (№ 9003204149 від 09.08.2010 р.), ІІІ квартали 2010 року (№ 67598 від 09.11.2010 р.), 2010 рік (№ 9006925413 від 09.02.2010 р.), І квартал 2011 року (№ 9003006577 від 10.05.2011 р.), ІІ-ІІІ квартали 2011 року (№ 9010620151 від 09.11.2011 р.), ІІ-IV квартали 2011 року (№ 9015855311 від 09.02.2012 р.), ІІ квартал 2012 року (№ 9047020430 від 08.08.2012 р.), у яких самостійно визначило податкові зобов'язання з вказаного податку на загальну суму 7 573 грн., у тому числі: за І півріччя 2010 року - 650 грн., ІІІ квартали 2010 року - 2 156 грн., 2010 рік - 521 грн., І квартал 2011 року - 285 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 1 329 грн., ІІ-IV квартали 2011 року - 2 581 грн., ІІ квартал 2012 року - 51 грн. (а.с. 20-28).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зобов'язання з податку на прибуток, самостійно визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» у податкових деклараціях № 9003204149 від 09.08.2010 р., № 67598 від 09.11.2010 р., № 9006925413 від 09.02.2010 р., № 9003006577 від 10.05.2011 р., № 9010620151 від 09.11.2011 р., № 9015855311 від 09.02.2012 р., № 9047020430 від 08.08.2012 р., сплачені відповідачем частково - в сумі 534 грн. 53 коп. Решта задекларованих відповідачем зобов'язань у встановлений законом строк ним сплачена не була, внаслідок чого у нього утворився податковий борг з вказаного податку на суму 7 038 грн. 47 коп.

Крім того, відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, у зв'язку несплатою узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток, відповідачу було нараховано пеню на загальну суму 1 876 грн. 35 коп. (а.с. 4).

Отже, сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» по податку на прибуток становить 8 914 грн. 82 коп. (а.с. 5).

Також, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість.

Так, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом по сплаті податку на додану вартість є один календарний місяць.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

27.07.2012 р. Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 339/152/33452964 (а.с. 29-30).

Перевіркою встановлено порушення платником податків п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасна сплата (з затримкою на 9 днів) Товариством з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації по податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 192 грн. 24 коп.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки № 339/152/33452964 від 27.07.2012 р., податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0003091502 від 27.07.2012 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 грн. 22 коп., яке, згідно особистого підпису у відповідній графі рішення, 27.07.2012 р. отримано директором підприємства Веселовим Ю.Ю. (а.с. 29).

Підпунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідач у встановлений Законом строк не сплатив штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість, застосовані до нього згідно податкового повідомлення-рішення № 0003091502 від 27.07.2012 р., та не оскаржив зазначене рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку, внаслідок чого у нього утворився податковий борг з вказаного податку на суму 19 грн. 22 коп., який було зменшено за рахунок наявної переплати по особовому рахунку платника податків на 7 грн. 76 коп. Отже, сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» по податку на додану вартість становить 11 грн. 79 коп. (а.с. 5).

Окрім цього, відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, у зв'язку несплатою узгоджених податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, відповідачу було нараховано пеню на загальну суму 595 грн. 97 коп., сума якої була зменшена за рахунок наявної переплати по особовому рахунку платника податків на 1 грн. Таким чином, сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» по податку на доходи фізичних осіб становить 594 грн. 97 коп.(а.с. 5).

Отже, загальна бюджетна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» зі сплати податків та зборів становить 9 521 грн. 58 коп.

Оскільки первісний податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» виник до набрання чинності Податковим кодексом України, податкові вимоги були винесені податковим органом відповідно до Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон України № 2181).

Так, 01.12.2008 р., у відповідності до абз. «а» п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1/698 на суму 39 079 грн. 50 коп., яку, згідно особистого підпису у відповідній графі вимоги, 04.12.2008 р. отримано головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» (а.с. 9).

12.01.2009 р., у відповідності до до абз. «б» п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, податковим органом винесено другу податкову вимогу № 2/47 на суму 39 230 грн. 71 коп., яку, згідно особистого підпису у відповідній графі вимоги, 16.01.2009 р. отримано уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» (а.с. 9).

Відповідно до п.п. 6.2.5 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, у разі несплати податкових вимог, інші вимоги не формуються і не надсилаються.

Зазначені податкові вимоги податковим органом не відкликалися.

Враховуючи, що ст. 59 Податкового кодексу України передбачено вручення боржнику тільки однієї податкової вимоги, не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, інші податкові вимоги податковим органом не формувались та не надсилались.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Таким чином, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» бюджетної заборгованості зі сплати податків та зборів в розмірі 9 521 грн. 58 коп., яка в добровільному порядку підприємством не погашена, підтверджено матеріалами справи.

Згідно п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Водночас, позивачем по даній справі не заявляється вимога про стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також не ставиться питання про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Натомість, вимоги податкового органу - позивача у справі, стосуються виключно накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - відповідача.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, дослідивши доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, та надані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено перелік прав органів державної податкової служби.

Зокрема, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків передбачене п.п. 20.1.16, п.п. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, зазначеними нормами чітко передбачено, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, Податковим кодексом України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

Так, у відповідності до п.п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Натомість, відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.01.2012 р. за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до п.п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у п.п. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3.1 розділу 3).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови:

- наявності однієї з обставин, визначених п.п. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України;

- наявності рішення керівника податкового органу про застосування

адміністративного арешту майна платника податків.

Крім того, враховуючи закріплене Кодексом адміністративного судочинства України обмеження права суб'єкта владних повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом до фізичної чи юридичної особи лише у випадках, встановлених Конституцією та законами України, податковий орган має також довести наявність підстав, передбачених п.п. 20.1.16, п.п. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, що надають йому право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків (як вже зазначалося вище, зазначеними нормами чітко передбачено, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо такий платник перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу).

Проте, звертаючись до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой», Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби не надала суду доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за настання яких суд може прийняти рішення про застосування арешту коштів відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом.

Зокрема, позивачем не надано доказів наявності обставин, передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, для накладення адміністративного арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой», що знаходяться в банку, а також, рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) про застосування арешту майна платника податків, передбаченого п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, наявність яких є обов'язковою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Крім того, позивачем не надано доказів неможливості стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» в банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення його бюджетної заборгованості зі сплати податків та зборів на загальну суму 9 521 грн. 58 коп.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой».

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було прийнято у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна