Постанова № 29994563, 06.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року 810/385/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області (далі - відповідач, Управління) про визнання протиправними дій щодо прийняття та скасування вимоги про сплату боргу від 14.12.2012 № б/н зі сплати єдиного внеску в розмірі 4 572,42 грн. та зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску як особі, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у супереч норм чинного законодавства визначив суму зі сплати єдиного внеску, не врахувавши, що позивач є пенсіонером за віком і звільнений від сплати за себе єдиного внеску в силу положень ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

В обґрунтування заперечень на адміністративний позов вказав, що від сплати єдиного внеску звільняються тільки особи, які є пенсіонерами за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), а позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", отже позивач не є пенсіонером за віком в розумінні п. 4 ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

З 13.04.2012 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Таращанською районною державною адміністрацією Київської області.

Відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2, виданого 27.05.2009 року позивач отримує пенсію за віком.

14.12.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області складено лист на ім'я ОСОБА_1 з проханням з'явитись до УПФУ у Таращанському районі Київської області для здачі звітності за 2012 рік, оскільки пенсіонери, які отримують пенсію зі знижкою років відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не звільняються від сплати єдиного внеску до досягнення ними пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Даний лист направлено позивачу 15.01.2013 та отримано позивачем 17.01.2013.

На виконання вимог ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 позивачем направлено до суду вимогу про сплату боргу від 22.01.2013 № Ф-10 та повідомлення-розрахунок.

Згідно з даною вимогою позивачу визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 3075,81 грн.

Розрахунок суми боргу проведено по єдиному внеску відповідно до чинного законодавства України за 2012 рік, а саме мінімального страхового внеску у сумі 3075,81 грн. за період травень-грудень 2012 року.

Надаючи нормативно-правову оцінку виниклим правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вказана норма набрала законної сили 06 серпня 2011 року.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача стосовно того, що позивач не підпадає під дію статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому і не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Разом з тим, відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У даному випадку положення статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно розуміти в контексті з положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Обставини щодо призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також перебування позивача на спрощеній системі оподаткування відповідачем не заперечується.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На неправомірність нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчить також норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII.

Так, статтею 2 визначені види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії (пункт "б" статті 2 втратив чинність у частині призначення соціальних пенсій згідно із Законом України від 31.05.2005 року № 2603-IV).

Отже, як вбачається із системного аналізу законодавства України у сфері пенсійного забезпечення є чотири різновиди трудових пенсій, в тому числі і пенсія за віком, яка і включає в себе пенсію за віком на пільгових умовах.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно та безпідставно звужує коло осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску.

В той же час, позивач просить визнати протиправними дії щодо прийняття та скасувати вимогу відповідача від 14.12.2012 в розмірі 4572,42 грн.

Суд звертає увагу, що документ, який позивач вважає вимогою, а саме лист відповідача, адресований позивачу, від 14.12.2012 містить лише правову позицію УПФУ у Таращанському районі Київської області із спірного питання та прохання з'явитися для складання звітності. При цьому жодної суми заборгованості у цьому листі не вказано.

Суд дійшов висновку, що підстави визнавати такі дії та даний лист протиправними відсутні, оскільки даний лист лише інформує позивача та не несе жодних негативних наслідків для нього.

У зв'язку з викладеним в цій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Як зазначалось вище, позивачем на вимогу суду надано копію вимоги про сплату боргу від 22.01.2013 № Ф-10, згідно з якою відповідач реалізував своє попередження, викладене у листі від 14.12.2012, та вимагає позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску за період травень-грудень 2012 року у суму 3075,81 грн. Дана вимога прийнята з тих самих підстав, що зазначені у листі від 14.12.2012.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску за травень-грудень 2012 року.

В силу положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (абзац другий частини 2 статті 11 КАС України).

Суд вважає, що позивач вибрав невірний спосіб захисту, проте, враховуючи, встановлене судом невірне тлумачення відповідачем норм чинного законодавства, вимога про сплату боргу від 22.01.2013 № Ф-10 є протиправною і підлягає скасуванню.

В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску як особі, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, суд дійшов висновку, що ця позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду на її передчасність, спрямованість на майбутнє.

Тим більше, саме визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу від 22.01.2013 № Ф-10 є належним способом захисту порушених прав позивача.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що жодна із заявлених позивачем позовних вимог задоволенню не підлягає, а визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 22.01.2013 № Ф-10 відбулось в результаті виходу суду за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд дійшов висновку про відсутність підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області від 22.01.2013 року № Ф-10 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у сумі 3075 (три тисячі сімдесят п'ять) гривні 81 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.