Рішення № 29994411, 13.03.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 2-3673/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі: головуючого судді Мицик С.А., при секретарі - Сабліній Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» та Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом та уточненим позовом до ПАТ«Краснодонвугілля» та ОСОБА_3«Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, в обґрунтування позовних зазначили, що 26.10.2010р. в результаті ДТП за участю ОСОБА_4 була смертельно травмована їхня неповнолітня донька, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла. 29.03.2011р. Краснодонським міськрайсудом ОСОБА_4 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки та на підставі Закону України «Про амністію» його було звільнено від подальшого відбування покарання. Під час ДТП ОСОБА_4 працював в ПАТ «Краснодонвугілля» та виконував службові обов*язки в робочий час. При розгляді кримінальної справи в судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину визнав в повному обсязі та пояснив, що злочин ним вчинено з необережності в робочий час під час виконання ним своїх трудових обов*язків на транспортному засобі, що належить ПАТ «Краснодонвугілля». Посилаючись на ст.ст.23, 1167,1168, 1172 ЦК України, позивачі просили стягнути на свою користь з ПАТ «Краснодонвугілля» спричинену їм матеріальну шкоду в сумі 15238,10 грн. та моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в сумі 347652 грн., на користь ОСОБА_1 в сумі 231768 грн. Крім того, просили стягнути з ПАТ «Краснодонвугілля» на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. та судові витрати, пов*язані з проведенням судово-психологічної експертизи. Посилаючись на ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просили стягнути з ОСОБА_3 «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» недоотриману суму страхового відшкодування в сумі 33730 грн. за шкоду, спричинену життю та здоров*ю потерпілій ОСОБА_6 та судові витрати пов*язані з проведенням судово-психологічної експертизи.

В судовому засіданні позивачі свої уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, вони та представник ОСОБА_1, ОСОБА_7, надали пояснення, аналогічні викладеним в уточненому позові. Також позивач ОСОБА_1 зазначив, що надані ним довідки про вартість поминальних обідів входить лише оренда приміщення, а всі необхідні продукти вони купляли самостійно. На похороні та на поминках було дуже багато людей(в тому числі і дітей). Крім того, представник ОСОБА_1, ОСОБА_7, пояснив, що в позовній заяві в найменуванні відповідача «ЧАО «Краснодонуголь»-технічна описка, насправді позов пред*явлено до ПАТ «Краснодонвугілля».

Представники відповідача ПАТ «Краснодонвугілля» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 позов не визнали та в судовому засіданні представники ПАТ «Краснодонвугілля» ОСОБА_8, ОСОБА_10 пояснили, що згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно вироку Краснодонського міськрайсуду від 29.03.2011р. винним у ДТП є ОСОБА_4, оскільки саме його дії призвели до ДТП. Таким чином, ПАТ «Краснодонвугілля» є неналежним відповідачем по справі, а належним відповідачем є ОСОБА_4 Крім того, ст. 1167 ЦК України передбачає відшкодування моральної шкоди за наявності вини особи, що її завдала. Діюче законодавство не передбачає такого поняття як вина юридичної особи. Також ПАТ «Краснодонвугілля» на момент скоєння ДТП застрахувало свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», матеріальну шкоду, спричинену третій особі відшкодовує страхова компанія. Позивачами не зазначено, з яких міркувань вони виходили, коли оцінювали моральну шкоду та в чому полягає моральна шкода. Зауважили, що в позовній заяві позивачі висувають вимоги до «ЧАО «Краснодонуголь», а не до ПАТ «Краснодонвугілля». Просили відмовити в задоволенні позовних вимог до ПАТ «Краснодонвугілля».

Представник відповідача ОСОБА_3«Українська акціонерна страхова компанія АСКА»(далі - ОСОБА_3 «УАСК АСКА») позов не визнав, надав заперечення проти позову та письмові пояснення, з яких вбачається, що 13.07.2010р. між ВАТ «Краснодонвугілля» та ОСОБА_3 «УАСК АСКА» було укладено Договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 26.10.2010р. позивач ОСОБА_1 надав до страхової компанії відповідні заяви та пакет документів, на підставі яких та проведеного розслідування подія була визнана страховою та здійснена виплата страхового відшкодування: за шкоду, пов*язану із лікуванням потерпілої - 4884,91 грн.; за шкоду, пов*язану із смертю потерпілої-12390 грн. Сума страхового відшкодування: за шкоду, пов*язану із лікуванням потерпілої визначалася на підставі документальних підтверджень медичного закладу, а сума страхового відшкодування за шкоду, пов*язану із смертю потерпілої складається з: 3300 грн.(одяг, аксесуари)+7090 грн. (ритуальні послуги)+2000 грн.(виготовлення та встановлення пам*ятника). Сума відшкодування моральної шкоди страховою компанією не може перевищувати 2550 грн. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3«Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, він та його представник ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що цивільно-правова відповідальність ПАТ «Краснодонвугілля» була застрахована на час вчинення ДТП та всі необхідні виплати, які просять стягнути позивачі на свою користь повинна була сплатити ОСОБА_3«Українська акціонерна страхова компанія АСКА». Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн., то вказана сплата вказаної сума гонорару адвокату документально не підтверджена та є значно завищеною.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що позивачі є батьками ОСОБА_5, що підтверджено копіями свідоцтва про народження та рішення Краснодонського міськрайсуду від 18.02.2013р.(т.1 а.с.6, т.2 а.с.3).

26.10.2010р. близько 17-00 год. в м. Краснодон на вул. Першокінна біля магазина «Слава», ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом NIVA-CHVROLET реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок якого остання отримала тілесні ушкодження, від яких 29.10.2010р. померла в Краснодонській ЦМЛ, що підтверджено копіями свідоцтва про смерть, акту судово-медичного дослідження № 332 від 30.10.2010р., висновку експерта № 332-а вироку Краснодонського міськрайсуду від 29.03.2011р., ухвалою апеляційного суду Луганської області від 07.06.2011р.( т.1 а.с.6-15). Вказані обставини не оспорювалися сторонами по справі у судовому засіданні.

Вироком Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 29.03.2011р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 07.06.2011р., ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки(т.1 а.с.12-15).

З копії довідки про звільнення серії ПОЛ № 06865 вбачається, що ОСОБА_4 відбував покарання з 29.03.2011р. по 30.08.2011р. та звільнений згідно ст. 1 п «в» Закону України «Про амністію»(т.1 а.с.141).

Згідно ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо)володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з звязку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з розясненями п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у звязку з виконанням трудових (службових) обовязків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Власником транспортного засобу CHVROLET NIVA 21230 реєстраційний номер НОМЕР_1 є ПАТ «Краснодонвугілля», з яким на момент ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах, вказаний автомобіль було закріплено за ним згідно наказу по ПАТ «Краснодонвугілля» № 451 від 20.07.2010р., та під час ДТП він керував цим автомобілем, виконуючи трудові обов*язки, що підтверджено копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, наказу по ПАТ «Краснодонвугілля» № 451 від 20.07.2010р., подорожнього листа № 008470 (т.1 а.с.16, 17, 20-21).

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 1201 ЦК України передбачено право особи, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, на їх відшкодування.

Згідно з розясненнями, наведеними у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобовязані відшкодувати витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги та обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

Згідно довідок, виданих ОСОБА_1 ПП ОСОБА_15 та ПП ОСОБА_16, сума сплачена останнім за поминальний обід 31.10.2010р. в кафе «Мілєніум» становить 6500 грн., а 07.12.2010р. за поминальний обід (40 днів) в магазині-барі по вул. Гагаріна, 7 в м. Краснодоні становить 4800 грн.(т.2 а.с. 20-27).

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача "ПАТ Краснодонвугілля» на користь позивача ОСОБА_1-11300грн.

Положення ст. 1172 ЦК України стосуються відшкодування як майнової, так і моральної шкоди. Отже посилання представників відповідача ПАТ «Краснодонвугілля» на положення ст. 1167 ЦК України із зазначенням того, що даним позовом повинен відповідати ОСОБА_4, суд не приймає до уваги.

Згідно ч.1, п.2 ч.2, ч.3,4,5 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.4, п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивач повинен обґрунтувати, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Згідно висновку експерта № 429/28 від 19.11.2012р., у ОСОБА_1 виявляються негативні зміни в емоційному стані(у вигляді високого рівня внутрішньої напруги, пригніченості, безперспективності, відчаю з емоційними переживаннями, ущемленого відчуття справедливості, невпевненості у собі, легких проявах дезорганізації його розумової діяльності під впливом афективно насичених негативних переживань загибелі єдиної доньки. Ситуація, що досліджується є гостро психотравмуючою для ОСОБА_1 Йому спричинені етичні страждання у вигляді переживань почуття несправедливості та безперспективності свого подальшого життя неправомірними діями ОСОБА_4, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 тощо(т.1 а.с.120-126).

Згідно висновку експерта № 444/28 від 19.11.2012р., у ОСОБА_2 виявляються стійкі негативні зміни в емоційному стані(у вигляді високого рівня внутрішньої напруги, пригніченості, безперспективності, відчаю з емоційними переживаннями, ущемленого відчуття справедливості, невпевненості у собі, помірно проявах дезорганізації її розумової діяльності під впливом афективно насичених негативних переживань загибелі єдиної доньки. В індивідуально психологічних особливостях (у вигляді неспроможності відволіктися від своїх актуальних, емоційно-насичених переживань та спогадах про єдину доньку, надій, що не виконалися та нездійснених бажань), замкненості, тривожності, які виникли внаслідок загибелі її доньки 26.10.2010р. та перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості. Ситуація, що досліджується є гостро психотравмуючою для ОСОБА_2 Їй спричинені етичні страждання у вигляді загострених негативних переживань почуття несправедливості та безперспективності свого подальшого існування неправомірними діями ОСОБА_4, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 тощо(т.1 а.с.128-134).

Таким чином, враховуючи висновки судово-психологічних експертиз, пояснення позивачів щодо обгрунтування моральної шкоди та свідків, які надали пояснення щодо характеру та обсягу душевних та психічних страждань позивачів, суд вважає, що виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості розмір відшкодування моральної шкоди позивачам в сумі по 200000 грн. кожному буде виваженим та справедливим.

Вказана сума на відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню на користь позивачів з відповідача ПАТ «Краснодонвугілля».

Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ПАТ «Краснодонвугілля» (забезпечений транспортний засіб CHVROLET NIVA 21230 реєстраційний номер НОМЕР_1) застрахована в ОСОБА_3«Українська акціонерна страхова компанія АСКА», що підтверджено копією полісу № ВЕ/4325707(т.1 а.с.34).

Згідно п.22.1, 22,3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV, що був діючим на час ДТП(далі- Закон № N 1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України . Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.9.3 ст. 9 Закону № N 1961-IV обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Отже страховик мав би відшкодувати потерпілому моральну шкоду в сумі, що не перевищує 2550грн.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог. Позивачі не висували вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3 «УАСК АСКА», отже судом, у відповідності до ст. 11 ЦПК України розглядаються їхні позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, що пред*явлені до відповідача ПАТ «Краснодонвугілля».

Згідно п. 24.1, 24.3 ст. 24 Закону № N 1961-IV, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Встановлено, що ОСОБА_3 «УАСК АСКА» перерахувало позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 17274,91 грн., що підтверджено випискою з рахунку№ 131026, згідно даної виписки- видаток-17270 грн.(т.1 а.с.36)

Як вбачається з письмових пояснень відповідача ОСОБА_3 «УАСК АСКА», та не заперечувалося позивачами у судовому засіданні, страховою компанією було виплачено за шкоду, пов*язану із лікуванням потерпілої-4884,91 грн. Позивачі не надали суду ніяких документальних підтверджень відповідного медичного закладу, що вказані витрати є іншими, ніж відшкодовано страховою компанією.

Згідно п.27. 1, п. 27.5 ст. 27 Закону№ N 1961-IV, право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

З письмових пояснень ОСОБА_3 «УАСК АСКА» вбачається, що за заявою ОСОБА_1 ОСОБА_3«Українська акціонерна страхова компанія АСКА» здійснила виплату страхового відшкодування позивачеві у розмірі 12390 грн., а саме: 3300 грн.(одяг, аксесуари)+7090 грн. (ритуальні послуги)+2000 грн.(виготовлення та встановлення пам*ятника)(т.1 а.с.66-67, 175). Вказана обставина не заперечувалася позивачами в судовому засіданні.

Визначаючи таку суму, відповідач ОСОБА_3 «УАСК АСКА» керувався Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 45 від 03.10.2008р. «Про витрати на поховання та пов*язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», якою Правлінням фонду ССНВ встановлено розміри витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже посилання відповідача ОСОБА_3 «УАСК АСКА» на вищезазначену Постанову, суд вважає помилковим та не приймає до уваги.

Клопотань про витребування доказів в порядку ст. 137 ЦПК України, відповідачем ОСОБА_3 «УАСК АСКА» не заявлено.

Згідно роз*яснень, викладених в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», витрати на виготовлення пам*ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам*ятників і огорож в даній місцевості.

Як вбачається з накладної від 21.11.2010р. фактична вартість комплекту пам*ятника, та його установки, огорожі та її установки- 17070 грн., вказану суму позивач ОСОБА_1 сплатив ПП ОСОБА_17 згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 21.11.2010р.(т.1 а.с.37-42).

Суд вважає, що відповідач повинен був сплатити позивачу страхове відшкодування, розмір якого складається з:4884,91 грн.(витрати на лікування)+ 3300грн.(одяг, аксесуари)+7090 грн. (ритуальні послуги)+17070 грн.(виготовлення та встановлення пам*ятника).

Таким чином, розмір недоплаченого страхового відшкодування становить 15070грн.

Вказану суму недоплаченого страхового відшкодування суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 «УАСК АСКА» на користь позивача ОСОБА_1

Згідно ч.1, п.2, 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Згідно ч.1,3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПАТ «Краснодонвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 344,10 грн. = 229,40 грн. задоволення позовних вимог майнового характеру та 114,70 грн.- задоволення позовних вимог немайнового характеру та на користь позивачів- судові витрати, пов*язані з розглядом справи в сумі по 4598,88 грн. кожному- витрати пов*язані проведенням судових експертиз.

З відповідача ОСОБА_3 «УАСК АСКА» підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.99р., єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Згідно ч.2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З урахуванням вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191- VI від 20 грудня 2011 року, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме- в сумі 3000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Краснодонвугілля» на користь позивача ОСОБА_1, оскільки саме з цим позивачем було укладено угоду про надання адвокатських послуг(т.1 а.с.22).

Керуючись ст. ст. 10, 15, 79,88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23,1172, 1187,1201 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 24, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.4,п.5, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.4, п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В:

Уточнений позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» та Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», і.к. 32363486 користь ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_2 у відшкодування майнової шкоди 11300 грн.(одинадцять тисяч триста гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», і.к. 32363486 користь ОСОБА_2, і.н. НОМЕР_3 у відшкодування завданої моральної шкоди -200000 грн.(двісті тисяч гривень) та судові витрати, пов*язані з розглядом справи в сумі 4598,88 грн.(чотири тисячі п*ятсот дев*яносто вісім гривень 88 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», і.к. 32363486 користь ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_2 у відшкодування завданої моральної шкоди -200000 грн.(двісті тисяч гривень) та судові витрати, пов*язані з розглядом справи: витрати за проведення судово-медичної експертизи в сумі 4598,88 грн.(чотири тисячі п*ятсот дев*яносто вісім гривень 88 коп.) та витрати на правову допомогу- 3000 грн.(три тисячі гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», і.к. 32363486 на користь держави судовий збір в сумі 344,10 грн. (триста сорок чотири гривні 10 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», і.к 13490997 на користь ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_2 недоотриману суму страхового відшкодування в розмірі 15070грн.(п*ятнадцять тисяч сімдесят гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», і.к 13490997 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.(двісті двадцять дев*ять гривень 40 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 13 березня 2013 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення через Краснодонський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мицик С.А.