Рішення № 29993283, 18.03.2013, Господарський суд Чернігівської області

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 березня 2013р. справа №927/14/3/13

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, проспект Миру,43, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Приватного підприємства «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард», вул.Щорса,18, м. Чернігів, 14000

Про стягнення збитків 50 901грн.95коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 28.02.13р., 11.03.13р. - Амельченко Ю.В. головний спеціаліст довіреність 10-6-00032 від 03.01.13р.

Від відповідача: 28.02.13р., 11.03.13р. - Кириченко В.В. представник довіреність №14/02-01 від 14.02.13р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 28.02.13р. по 11.03.13р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 50901,95грн. збитків. В обґрунтування позову, позивач зазначив, що внаслідок порушення орендарем умов договору оренди №88-11 від 28.06.11р., використання орендованого майна не за призначенням державний бюджет недоотримав грошову суму, яка розрахована як різниця між орендною платою, розрахованою з застосуванням орендної ставки 15% та орендною платою, нарахованою до сплати орендарем за весь період оренди з початку дії договору 27.07.11р. до дати його припинення 21.11.12р., з застосуванням орендної ставки 5%.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.13р. надав пояснення по справі, в якому зазначив, що згідно з договором оренди №88-11 від 28.06.11р. регіональним відділенням ФДМУ по Чернігівській області було передано ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» в строкове платне користування державне майно - плавальний басейн з допоміжними приміщеннями, який розташований за адресою вул.Щорса,18, м. Чернігів, що орендна плата при укладанні договору була розрахована з застосуванням орендної ставки в розмір 5% визначеною для такого виду діяльності згідно з додатком 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу. Позивач стверджує, що ним було встановлено використання орендарем орендованих приміщень всупереч меті, вказаної в договорі, що підтверджується актом від 14.12.11р. та листом від 13.12.11р. №13/01/01, що даний факт встановлено також і рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.06.12р. у справі №5028/13/24/2012, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.12р. Крім того, в оприлюдненій інформації в мережі Інтернет та рекламних проспектах відповідач пропонував проведення в орендованому приміщенні спортивних змагань. Позивач повідомляє про звернення з листом від 30.12.12р. №18-6-04184 до відповідача з пропозицією перерахунку орендної плати шляхом застосування ставки 17% (для здійснення фізкультурно-спортивної діяльності), проте підприємство з даною пропозицією не погодилось, оскільки приміщення басейну не відповідає вимогам спортивної споруди, але й іншої пропозиції не надало. У поясненні позивач зазначив, що він має право на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, тобто доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

В судовому засіданні 24.01.13р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 24.01.13р. надав пояснення від 24.01.13р., в якому стверджує, що лист відповідача №13/01-01 від 13.12.11р., в якому останній надав заперечення на акт від 09.12.11р., свідчить про те, що відповідач розуміє цільове орендне користування орендованим приміщенням, як надання послуг іншим верствам населення, крім розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді, таким чином, відповідач свідомо порушував умови договору оренди, чим фактично підтверджується протиправна поведінка орендаря. Позивач зазначив, що розуміючи нецільове використання орендованого майна (інтелектуальний момент), відповідач свідомо продовжував незаконне використання майна та відмовився від пропозиції щодо усунення відповідних порушень (вольовий момент), вказаним підтверджується вина орендаря. Позивач зазначає, що в результаті надання на орендованих приміщеннях послуг з плавання всім верствам населення, а не розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді, бюджету завдано збитки, розмір яких визначається різницею між орендною платою, розрахованою з застосуванням ставки 15% та нарахованою до сплати орендарем за весь період оренди, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками виявляється в тому, що саме внаслідок використання орендованого майна всупереч меті (протиправні дії відповідача), визначеної договором, бюджету завдано збитки, з огляду на викладене, в діях відповідача має місце цивільне правопорушення, що призвело до настання збитків.

Від відповідача надійшли 24.01.13р. та 05.02.13р. ідентичні за змістом відзиви на позов №22/01-01 від 22.01.13р. У відзиві на позов відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, та зазначив, що відповідно до рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.12р. у справі №5028/13/24/2012 договір оренди вважається розірваним з 21.11.12р., що до 21.11.12р. договір оренди №88-11 від 28.07.11р. діяв на попередніх умовах, тобто з застосуванням орендної ставки 5%, що між позивачем та відповідачем зміни до договору оренди №88-11 від 28.07.11р. про застосування орендної ставки в розмірі 15% не погоджувалися, що зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати згідно договору №88-11 від 28.07.11р. за період з липня 2011р. по листопад 2012р. на дату подання позову з застосуванням орендної ставки в розмірі 5% виконані в повному обсязі, а вимоги позивача щодо проведення оплати орендної плати з застосуванням орендної плати в розмірі 15% є безпідставними і незаконними.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 28.02.13р. надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.13р. надав пояснення по справі від 28.02.13р., в якому зазначив, що якби відповідач довів цільове використання орендованого майна протягом дії договору оренди або погодився на зміну орендної ставки, права на стягнення збитків у позивача не виникло б.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.13р. надав клопотання №28/02-01 від 28.02.13р., в якому навів додаткові заперечення на позовну заяву та до якого надав документи, DVD-R диск з написом ПП «Оздоровчий центр «Авангард» 24.02.2013» для долучення до матеріалів справи. Суд долучив до матеріалів справи подані документи та DVD-R диск з написом ПП «Оздоровчий центр «Авангард» 24.02.2013».

Ухвалою від 28.02.13р. суд продовжив строк вирішення спору до 19.03.13р. включно за клопотанням позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про дослідження фото-, відеозйомки, яка міститься на DVD-R компакт-диску з написом ПП «Оздоровчий центр «Авангард» 24.02.2013», який знаходиться в матеріалах справи.

В судовому засіданні на технічному пристрої відповідача (ноутбук) ASUS модель Х 55-V здійснено відтворення запису фото- та відеозйомки з написом ПП «Оздоровчий центр «Авангард» 24.02.2013», доданого до матеріалів справи.

Судом оглянуто запис на DVD-R компакт-диску, який містить такі папки: «Шкільні майданчики» від 14.06.12р., Каталог №1 від 01.04.12р., Каталог №2 від 26.03.13р., Каталог №3 від 01.04.12р., Каталог №4 від 08.04.12р., Каталог №5 від 24.02.13р., « 23_02_2013» від 24.02.13р., « 2013-1 від 17.02.13р.», «ПП Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» від 24.04.12р.» Представник відповідача пояснив, що кожна папка складається з окремих файлів відео сюжетів та фотографій, в яких показано приміщення басейну, робота вихователів з дітьми, які відвідують басейн, процес навчання дітей плаванню, заняття дітей, які відвідують басейн. В папці «ПП Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» від 24.04.12р. знаходяться фотографії, на яких зображено масажний кабінет, коридори, хол, санвузли та душові, які знаходяться в закладі. При огляді вказаних файлів представник відповідача давав пояснення стосовно відвідувачів закладу, дітей, які мали право безоплатного відвідування басейну, пояснив, що діти до 7 років відвідують заклад та займаються плаванням разом з батьками, у закладі проводяться змагання між відвідувачами, здаються нормативи.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що інформація, яка міститься на DVD-R компакт-диску з написом ПП «Оздоровчий центр «Авангард» 24.02.2013» відображає лише частину діяльності закладу, ця інформація є неповною і тому не може бути повноцінним доказом у справі.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №583452 Приватне підприємство «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ідентифікаційний код 37557905, місцезнаходження м. Чернігів, вул. Щорса, 18.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.12р. у справі №5028/13/24/2012 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України до відповідача приватного підприємства «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард», третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності №88-11 від 28.07.2011р., укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та приватним підприємством «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард», а також вирішено приватному підприємству «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» звільнити (виселитись) державне майно - басейн з допоміжними приміщеннями площею 461,2кв.м, що розташований за адресою 14000 м. Чернігів, вул. Щорса, 18 та повернути його балансоутримувачу - 8 навчальному центру Державної спеціальної служби транспорту на підставі акту прийому-передачі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.12р. рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.12р. у справі №5028/13/24/2012 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.13р. залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.12р. у справі №5028/13/24/2012.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, при розгляді справи №5028/13/24/2012 господарським судом Чернігівської області встановлено, що 28.07.2011р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та приватним підприємством «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 88-11. Відповідно до умов договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - плавальний басейн з допоміжними приміщеннями площею 461,2 кв.м, розташоване за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 18, що перебуває на балансі 8 навчального центру державної спеціальної служби транспорту. Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді. Рішенням суду встановлено, що 28.07.2011р. між сторонами та балансоутримувачем підписано акт приймання-передавання орендованого майна згідно умов договору. Згідно розділу 3 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) червень 2011 р. - 3265,15грн. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2011р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2011р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Фактично, за п.21 додатку 2 до Методики, застосовано 5% ставку орендної плати для використання нерухомого майна орендарем за цільовим призначення для цілей розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді. Згідно п. 5.1 договору орендар зобов'язаний ефективно використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Згідно п. 6.1 договору орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

У судовому рішенні у справі №5028/13/24/2012 встановлено факти проведення комісією регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області 09.12.2011р., 14.12.2011р., 02.03.12р. перевірок виконання відповідачем умов договору, про що складені відповідні акти. За результатами перевірок зроблено висновок, що використання орендованого майна здійснюється орендарем з порушенням умов договору, а саме п.5.1 договору, згідно з яким орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору, а саме для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.

Судом під час розгляду справи №5028/13/24/2012 зроблені висновки щодо порушень відповідачем умов договору оренди щодо цільового використання, а саме розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді в орендованому приміщенні басейну, надання послуг іншим верствам населення крім дітей та молоді, про невідповідність функціонуючого позашкільного оздоровчого закладу відповідача приписам державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей, що орендар не заперечує, що метою використання майна є оздоровлення дітей, молоді та інших верств населення, що відповідач не надає повного комплексу оздоровчих заходів.

З урахуванням зроблених судом висновків, правомірність яких підтверджена у постанові Вищого господарського суду України від 07.02.13р. у справі №5028/13/24/2012, щодо порушень відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого ) майна, що належить державній власності №88-11 від 28.07.11р., в частині цільового використання об'єкта оренди було прийнято господарським судом Чернігівської області рішення від 05.06.12р. у справі №5028/13/24/2012 про розірвання вказаного договору та про звільнення приватним підприємством «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» орендованого державного майна - басейн з допоміжними приміщеннями площею 461,2кв.м, розташованого за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 18.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Подані представником відповідача під час розгляду справи №927/14/3/13 копії листів відвідувачів оздоровчого центру «Авангард», списки відвідувачів оздоровчого центру «Авангард», медичні довідки відвідувачів оздоровчого центру «Авангард», фото та відеоматеріали, не спростовують факти встановленні у рішенні господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012р. у справі №5028/13/24/2012 щодо порушень відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить державній власності №88-11 від 28.07.11р., в частині цільового використання об'єкта оренди, в частині невідповідності функціонуючого позашкільного оздоровчого закладу відповідача приписам державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання (таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №51/250).

Позивач просить стягнути з відповідача 50901,95грн. збитків, які розраховані як різниця між орендною платою, розрахованою з застосуванням орендної ставки 15% та орендною платою, нарахованою до сплати орендарем за весь період оренди з початку дії договору з 28.07.11р. до дати його припинення 21.11.12р., з застосуванням орендної ставки 5%. Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення з позовом про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є порушення орендарем (відповідачем у справі) умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 88-11 щодо цільового використання орендованого майна.

Особа, яка вважає, що зазнала завдані збитки, повинна довести їх наявність та розмір. Для визначення розміру не одержаних доходів (упущеної вигоди) кредитор повинен також довести, що він вжив всіх необхідних заходів для того, щоб не допустити їх настання.

Направлення позивачем на адресу відповідача 30.12.11р. пропозиції щодо внесення змін до діючого договору оренди в частині розміру орендної плати та мети використання орендованого майна не є належним доказом вжиття позивачем заходів щодо одержання упущеної вигоди.

Матеріали справи не містять доказів щодо звернення позивача з відповідним позовом про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 88-11, згідно з чинним законодавством, відсутнє й відповідне рішення про внесення змін до вказаного договору, отже, зміни до договору в частині зміни орендної ставки та цільового використання орендованого майна, внесені не були.

Таким чином, суд вважає, що підстав для стягнення упущеної вигоди (тобто суми орендної плати за ставкою 15%) не має, оскільки договором була встановлена ставка орендної плати 5%, а отже й сума, на яку позивач мав розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем, тобто у разі цільового використання орендованого майна, саме виходячи зі ставки 5%.

Надані сторонами пояснення та копії платіжних документів свідчать про проведення відповідачем сплати орендної плати у розмірі встановленому відповідно до умов 3 розділу договору оренди від 28.07.11р. №88-11, виходячи зі ставки 5% визначеною згідно з додатком 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786.

Враховуючи, що сума збитків (упущеної вигоди) 50 901,95грн., яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовними припущеннями про можливість отримання ним доходу (орендної плати) за умови застосування орендної ставки 15%, суд доходить висновку щодо недоведеності наявності упущеної вигоди, оскільки доводи позивача ґрунтуються лише на теоретичному обґрунтуванні можливості отримання доходу, що не є підставою для його стягнення у якості упущеної вигоди.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, викладені у судових засіданнях, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 193, 224, 225, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 16, 22, 525, 526, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 35, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 18.03.2013р.

Суддя Н.Ю.Книш