Постанова № 29993254, 13.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.03.2013 р. справа №5006/47/121/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.суддівМарченко О.А., Татенка В.М.за участю представників сторін: від позивача:Єфременко О.О. за довіреністю №14-3 від 08.01.2013р. від відповідача:Гаврилюк Н.В. №74-02/08 від 08.01.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від29.01.2013р. (повний текст підписано 01.02.2013р.) у справі№5006/47/121/2012 (суддя Фурсова С.М.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київдо Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м. Горлівка, Донецька область простягнення заборгованості у розмірі 6566931,45грн., інфляційних у розмірі 66234,74грн., 3% річних у розмірі 198669,90грн., пені у розмірі 598929,77грн., 7% штрафу у розмірі 568676,73грн. В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м. Горлівка, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 6566931,45грн., інфляційних у розмірі 66234,74грн., 3% річних у розмірі 198669,90грн., пені у розмірі 598929,77грн., 7% штрафу у розмірі 568676,73грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. (повний текст підписано 01.02.2013р.) у справі №5006/47/121/2012 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за постачання природного газу у розмірі 6566931,45грн., пеню у розмірі 479143,81грн., штраф у розмірі 568676,73грн., інфляційні нарахування у розмірі 66026,41грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 198669,90грн., судовий збір у розмірі 64378,32грн. В решті позовних вимог відмовлено через невірний розрахунок позивачем інфляційних втрат та пені, а також через зменшення суми пені на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, всупереч умов договору, не виконав своєчасно свої зобов'язання стосовно оплати спожитого у жовтні, листопаді та грудні 2011 року природного газу, що є порушенням як умов договору №14/2490/11 від 30.09.2011р., так і ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України. У зв'язку із простроченням виконання відповідачем обов'язку щодо оплати, відповідно до умов договору, зокрема, пункту 6.1., з відповідача підлягає стягненню заборгованість за придбаний у листопаді та грудні 2011 року природний газ у сумі 6566931,45грн., втрати від інфляційних процесів у сумі 66026,41грн., пеня у сумі 598929,76грн., 3% річних у сумі 198669,90грн., 7% штрафу у сумі 568676,73грн., розрахованим з дотриманням положень чинного законодавства та пункту 7.2. договору. Між тим, у відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України судом першої інстанції зменшено суму пені та присуджено до стягнення з відповідача 479143,81грн. пені.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. у справі №5006/47/121/2012 скасувати в частині відмови у стягненні 119785,95грн. пені та прийняти нове рішення в цій частині, за яким стягнути з відповідача на користь позивача 119785,95грн. пені. В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. На думку заявника апеляційної скарги, рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, досліджуючи лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконав при цьому вимоги ст.233 ГК України щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інших інтересів сторін; рішення місцевого господарського суду не містять обгрунтування винятковості обставин, які стали підставою для зменшення розміру пені, а відповідачем не надано жодних доказів винятковості таких обставин.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. у справі №5006/47/121/2012 прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення 27.02.2013р. та 01.03.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» знаходиться в скрутному матеріальному становищі у зв'язку із невчасним та неповним розрахунком споживачів за спожиті енергоносії та газ, тому суд першої інстанції обґрунтовано скористався своїм правом, передбаченим ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України, та зменшив суму пені.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Представник скаржника у судовому засіданні 13.03.2013р. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні 119785,95грн. пені та прийняти нове рішення в цій частині, за яким стягнути з відповідача на користь позивача 119785,95грн. пені; в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.03.2013р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та Комунальним підприємством по теплопостачанню «Вуглик» (покупець), був укладений договір на купівлю-продаж природного газу №14/2490/11, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у четвертому кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.

Згідно п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 9741тис.м3, у тому числі по місяцях кварталів:

у 2011 році:

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень-квітень-липень-жовтень351лютий-травень-серпень-листопад1011березень-червень-вересень-грудень1355І квартал-ІІ квартал-ІІІ квартал-ІV квартал2717

у 2012 році:

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень1494квітень317липень-жовтень351лютий1333травень-серпень-листопад1011березень1163червень-вересень-грудень1355І квартал3990ІІ квартал317ІІІ квартал-ІV квартал2717

Відповідно до п.п.2.1.1., 2.1.2. договору обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку; допускається відхилення місячного обсягу переданого газу у розмірі ± 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п.2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

Порядок та умови передачі газу передбачені розділом 3 договору. Так, покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою (п.3.1.2. договору). Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3. договору). Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані на скріплені печатками покупця та газорозподільчого (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільчому (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4. договору).

Порядок обліку газу визначений сторонами у 4 розділі договору.

Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.09.2011р.) ціна за 1000 м3 природного газу становить 3382грн. без урахуванням збору у вигляді цільового надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000м3 природного газу - 3382грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46грн., всього з ПДВ - 362,76грн.

Згідно додаткової угоди №2 від 11.10.2011р. пункт 5.2. договору викладено в наступній редакції: «Ціна за 1000м3 природного газу становить 3382грн. без урахуванням збору у вигляді цільового надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000м3 природного газу - 3382грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46грн., всього з ПДВ - 362,76грн.».

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п.6.1. цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору (п.6.2. договору).

Згідно п.6.3. договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою (п.6.4. договору).

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором (п.7.2. договору).

Відповідно до п.11.1. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

У жовтні, листопаді та грудні 2011 року позивач поставив відповідачеві газ в обумовлених договором обсягах, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. у сумі 1573175,43грн., від 30.11.2011р. у сумі 3210593,60грн. та від 31.12.2011р. у сумі 3356337,84грн., підписаних повноважними представниками обох сторін та газорозподільчої організації, на загальну суму 8140106,87грн.

За приписами ст.11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору №14/2490/11 від 30.09.2011р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки газу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2012р. у справі №5006/17/23/2012 частково задоволено позовні вимоги Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України, м. Київ, 2) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик», м. Горлівка про стягнення заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 1175360грн. Стягнуто з Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1064784,14грн. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 508391,29грн. провадження у справі припинено на підставі п.1.1. ч.1 ст.80 ГПК України.

Господарським судом у справі №5006/17/23/2012 встановлено, що згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. відповідач прийняв від позивача-2 у жовтні 2011 року імпортований природний газ на підставі договору №14/2490/11 від 30.09.2011р. вартістю 1573175,43грн., внаслідок чого у відповідача виник обов'язок оплатити прийнятий природний газ у термін до 14.11.2011р. Відповідач зобов'язання з оплати поставленого у жовтні 2011 року природного газу виконав частково, в сумі 508391,29грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень. Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором призвело до виникнення заборгованості у сумі 1064784,14грн.

Виходячи з приписів ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.35 ГПК України, якщо договір та обставини його укладення, виконання були предметом дослідження по одній справі між тими ж сторонами, за результатом розгляду якої винесено рішення, що набрало законної сили, то суд не має знов розглядати обставини його укладення та виконання.

У зв'язку з тим, що відповідач зобов'язання з оплати отриманого у жовтні, листопаді та грудні 2011 року природного газу виконав несвоєчасно, позивач звернувся із позовом про стягнення:

- заборгованості у розмірі 6566931,45грн. за придбаний у листопаді та грудні 2011 року природний газ;

- втрат від інфляційних процесів у розмірі 66234,74грн. за листопад 2011 року відносно заборгованості у сумі 1573175,43грн., за грудень 2011 року відносно заборгованості у сумі 4732818,51грн., за січень 2012 року відносно заборгованості у сумі 8098621,99грн., за лютий 2012 року відносно заборгованості у сумі 7821577,64грн., за березень 2012 року відносно заборгованості у сумі 7785175,62грн.;

- 3% річних у розмірі 198669,90грн. за періоди з 14.11.2011р. по 24.11.2011р. відносно заборгованості у сумі 1573175,43грн., з 24.11.2011р. по 22.12.2011р. відносно заборгованості у сумі 1557021,90грн., з 22.12.2011р. по 01.01.2012р. та з 01.01.2012р. по 19.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1520651,73грн., з 19.01.2012р. по 27.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1467410,13грн., з 27.01.2012р. по 17.02.2012р. відносно заборгованості у сумі 1227410,13грн., з 17.02.2012р. по 23.03.2012р. та з 23.03.2012р. по 26.03.2012р. відносно заборгованості у сумі 1175364,96грн., з 26.03.2012р. по 14.05.2012р. та з 14.05.2012р. по 24.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1104007,01грн., з 24.05.2012р. по 25.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1096777,30грн., з 25.05.2012р. по 28.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1086777,30грн., з 28.05.2012р. по 29.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1082425,84грн., з 29.05.2012р. по 30.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1077397,87грн., з 30.05.2012р. по 31.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1075554,90грн., з 31.05.2012р. по 13.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1064784,14грн., з 13.06.2012р. по 14.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1059048,33грн., з 14.06.2012р. по 18.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1054048,33грн., з 18.06.2012р. по 19.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1050020,82грн., з 19.06.2012р. по 20.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1045970,32грн., з 20.06.2012р. по 21.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1026970,32грн., з 21.06.2012р. по 25.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1024970,32грн., з 25.06.2012р. по 26.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1020659,41грн., з 26.06.2012р. по 27.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1015867,91грн., з 27.06.2012р. по 02.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1010443,01грн., з 02.07.2012р. по 03.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1005343,01грн., з 03.07.2012р. по 04.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1000243,01грн., з 04.07.2012р. по 05.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 997243,01грн., з 05.07.2012р. по 09.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 994243,01грн., з 09.07.2012р. по 10.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 992742,81грн., з 10.07.2012р. по 11.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 986803,28грн., з 11.07.2012р. по 12.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 980272,72грн., з 12.07.2012р. по 16.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 973949,53грн., з 16.07.2012р. по 17.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 968949,53грн., з 17.07.2012р. по 18.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 964698,60грн., з 18.07.2012р. по 19.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 959400,93грн., з 19.07.2012р. по 23.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 955299,39грн., з 23.07.2012р. по 24.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 950096,99грн., з 24.07.2012р. по 30.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 947046,65грн., з 30.07.2012р. по 01.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 945878,44грн., з 14.12.2011р. по 01.01.2012р., з 01.01.2012р. по 23.03.2012р., з 23.03.2012р. по 14.06.2012р. та з 14.06.2012р. по 01.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 3210593,60грн., з 14.01.2012р. по 23.03.2012р., з 23.03.2012р. по 14.07.2012р. та з 14.07.2012р. по 01.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 3356337,85грн.;

- пені у розмірі 598929,77грн. за періоди з 14.11.2011р. по 24.11.2011р. відносно заборгованості у сумі 1573175,43грн., з 24.11.2011р. по 22.12.2011р. відносно заборгованості у сумі 1557021,90грн., з 22.12.2011р. по 01.01.2012р. та з 01.01.2012р. по 19.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1520651,73грн., з 19.01.2012р. по 27.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1467410,13грн., з 27.01.2012р. по 17.02.2012р. відносно заборгованості у сумі 1227410,13грн., з 17.02.2012р. по 23.03.2012р. та з 23.03.2012р. по 26.03.2012р. відносно заборгованості у сумі 1175364,96грн., з 26.03.2012р. по 14.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1104007,01грн., з 14.12.2011р. по 01.01.2012р., з 01.01.2012р. по 23.03.2012р. та з 23.03.2012р. по 14.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 3210593,60грн., з 14.01.2012р. по 23.03.2012р., з 23.03.2012р. по 14.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 3356337,85грн.;

- 7% штрафу у розмірі 568676,73грн., розрахованих від сум боргу 1557021,90грн., 3210593,60грн. та 3356337,85грн.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 6566931,44грн. за придбаний у листопаді та грудні 2011 року природний газ. В позовних вимогах про стягнення боргу розмірі 1коп. слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати природного газу, поставленого у жовтні, листопаді та грудні 2011 році, то суд першої інстанції правильно зазначив про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбачених пунктом 7.2. договору пені та штрафу, та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленого газу

Відповідної позиції про те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, тому в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій дотримується Верховний Суд України в постановах 09.04.2012р. у справі №20/246-08, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011, яка за приписами ст.ст.82, 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 7% штрафу у розмірі 568676,73грн., суд першої інстанції правомірно врахував пункт 7.2. договору, положення статей 534, 549-552 ЦК, статей 229-234 ГК України, а також встановив, що окрім оплати, проведеної 24.11.2011р., часткове погашення заборгованості, яка виникла станом на 15.11.2011р., відповідач здійснив з простроченням понад 30 днів, а заборгованість, яка виникла станом на 15.12.2011р. та 15.01.2012р., на час звернення із позовом взагалі не сплачена, тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Враховуючи приписи ч.2 ст.625 ЦК України, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача 198539,91грн. - 3% річних, нарахованих за періоди з 15.11.2011р. по 23.11.2011р. відносно заборгованості у сумі 1573175,43грн., з 24.11.2011р. по 21.12.2011р. відносно заборгованості у сумі 1557021,90грн., з 22.12.2011р. по 18.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1520651,73грн., з 19.01.2012р. по 26.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1467410,13грн., з 27.01.2012р. по 16.02.2012р. відносно заборгованості у сумі 1227410,13грн., з 17.02.2012р. по 25.03.2012р. відносно заборгованості у сумі 1175364,96грн., з 26.03.2012р. по 23.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1104007,01грн., за 24.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1096777,30грн., з 25.05.2012р. по 27.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1086777,30грн., за 28.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1082425,84грн., за 29.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1077397,87грн., за 30.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1075554,30грн., з 31.05.2012р. по 12.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1064784,14грн., за 13.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1059048,33грн., з 14.06.2012р. по 17.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1054048,33грн., за 18.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1050020,82грн., за 19.06.2012р. відносно заборгованості сумі 1045970,32грн., за 20.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1026970,32грн., з 21.06.2012р. по 24.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1024970,32грн., за 25.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1020659,41грн., за 26.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 1015867,91грн., з 27.06.2012р. по 01.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1010443,01грн., за 02.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1005343,01грн., за 03.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 1000243,01грн., за 04.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 997243,01грн., з 05.07.2012р. по 08.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 994243,01грн., за 09.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 992742,81грн., за 10.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 986803,28грн., за 11.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 980272,72грн., з 12.07.2012р. по 15.07.2012р. відносно заборгованості сумі 973949,53грн., за 16.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 968949,53грн., за 17.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 964698,60грн., за 18.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 959400,93грн., з 19.07.2012р. по 22.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 955299,39грн., за 23.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 950096,99грн., з 24.07.2012р. по 29.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 947046,65грн., з 30.07.2012р. по 01.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 945878,44грн., з 15.12.2011р. по 01.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 3210593,60грн., з 15.01.2012р. по 01.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 3356337,84грн.

При цьому, судова колегія врахувала вимоги статті 83 ГПК України, якою передбачена обмеженість права господарського суду щодо виходу поза межі позовних вимог, та те, що за періоди з 22.12.2011р. по 18.01.2012р., з 17.02.2012р. по 25.03.2012р., з 30.07.2012р. по 01.11.2012р. заявлені до стягнення суми річних є меншими, ніж розраховані апеляційним судом за ті ж самі періоди.

В позовних вимогах про стягнення 3% річних у сумі 129,99грн. слід відмовити через те, що моментом виникнення заборгованості є 15 число кожного календарного місяця, за який обчислено відсотки, а не 14 як помилково визначили позивач та суд першої інстанції. До того ж суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в цій частині повністю, не врахував, що в своєму розрахунку позивач повторно нарахував 3% річних на одні і ті ж самі дні, зокрема 24.11.2011р., 01.01.2012р., 23.03.2012р. та 14.06.2012р., що не допускається чинним законодавством.

Водночас, колегія суддів не може погодитись з розрахунком інфляційних втрат, здійснених позивачем та судом першої інстанції, враховуючи, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця розраховується за поточний місяць, а з 16 по 31 число - розрахунок починається з наступного місяця. Якщо погашення заборгованості сталося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційні зміни розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційні зміни розраховуються з урахуванням цього місяця.

Згідно розрахунку позивача (арк. спр. 10-11) та акту звірки розрахунків за період з 01.10.2011р. по 31.10.2012р. (арк. спр. 61-62) відповідач 24.11.2011р. погасив частину боргу у сумі 16153,53грн., 22.12.2011р. - 36370,17грн., 19.01.2012р. - 53241,60грн., 27.01.2012р. - 240000грн., 17.02.2012р. - 52045,17грн., 26.03.2012р. - 71357,95грн., 24.05.2012р. - 7229,71грн., 25.05.2012р. - 10000грн., 28.05.2012р. - 4351,46грн., 29.05.2012р. - 5027,97грн., 30.05.2012р. - 1842,97грн., 31.05.2012р. - 10770,76грн., 13.06.2012р. - 5735,81грн., 14.06.2012р. - 5000грн., 18.06.2012р. - 4027,51грн., 19.06.2012р. - 4050,50грн., 20.06.2012р. - 19000грн., 21.06.2012р. - 2000грн., 25.06.2012р. - 4310,91грн., 26.06.2012р. - 4791,50грн., 27.06.2012р. - 5424,90грн., 02.07.2012р. - 5100грн., 03.07.2012р. - 5100грн., 04.07.2012р. - 3000грн., 05.07.2012р. - 3000грн., 09.07.2012р. - 1500,20грн., 10.07.2012р. - 5939,53грн., 11.07.2012р. - 6530,56грн., 12.07.2012р. - 6323,19грн., 16.07.2012р. - 5000грн., 17.07.2012р. - 4250,93грн., 18.07.2012р. - 5297,67грн., 19.07.2012р. - 4101,54грн., 23.07.2012р. - 5202,40грн., 24.07.2012р. - 3050,34грн., 30.07.2012р. - 1168,21грн.

Суд першої інстанції зазначеного вище не врахував, а відповідно прийшов до передчасних висновків про стягнення інфляційних втрат у сумі 66026,41грн.

Апеляційна інстанція перевіривши розрахунки інфляційних втрат здійснені на суми основного боргу та врахувавши платежі, здійснені відповідачем у листопаді, грудні 2011 року та у січні, лютом, березні 2012 року, дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 65105,60грн., обчислених за листопад 2011 року відносно заборгованості у сумі 1557021,90грн., за грудень 2011 року відносно заборгованості у сумі 4731245,33грн., за січень 2012 року відносно заборгованості у сумі 7794341,57грн., за лютий 2012 року відносно заборгованості у сумі 7742296,40грн., за березень 2012 року відносно заборгованості у сумі 7670938,45грн.

В позовних вимогах про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1129,14грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

В свою чергу, приймаючи рішення щодо вимог про стягнення пені, суд першої інстанції врахував пункт 7.2. договору, а також положення статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», визначив, що пеня розраховується у розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, проте не врахував, що моментом виникнення заборгованості є 15 число кожного календарного місяця, за який обчислено пеню, а не 14, а також те, що в своєму розрахунку позивач повторно нарахував пеню на одні і ті ж самі дні, зокрема 24.11.2011р., 01.01.2012р. та 23.03.2012р., що не допускається чинним законодавством.

Згідно арифметичного підрахунку, судова колегія вважає правомірним стягнення з відповідача суми пені у розмірі 598168,26грн., яка нараховуються за періоди з 15.11.2011р. по 23.11.2011р. відносно заборгованості у сумі 1573175,43грн., з 24.11.2011р. по 21.12.2011р. відносно заборгованості у сумі 1557021,90грн., з 22.12.2011р. по 18.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1520651,73грн., з 19.01.2012р. по 26.01.2012р. відносно заборгованості у сумі 1467410,13грн., з 27.01.2012р. по 16.02.2012р. відносно заборгованості у сумі 1227410,13грн., з 17.02.2012р. по 25.03.2012р. відносно заборгованості у сумі 1175364,96грн., з 26.03.2012р. по 14.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 1104007,01грн., з 15.12.2011р. по 14.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 3210593,60грн., з 15.01.2012р. по 14.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 3356337,84грн.

При цьому, судова колегія врахувала вимоги статті 83 ГПК України та те, що за періоди з 22.12.2011р. по 18.01.2012р., з 17.02.2012р. по 25.03.2012р., з 26.03.2012р. по 14.05.2012р., заявлені до стягнення суми пені є меншими, ніж розраховані апеляційним судом за ті ж самі періоди.

В позовних вимогах про стягнення пені у сумі 761,51грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені, пред'явленої до стягнення позивачем, на 50%, яке мотивовано тим, що відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги з виробництва, передачі та розподілу теплової енергії для населення і підприємств м. Горлівки та с. Пантелеймонівка. Дебіторська заборгованість підприємства становить 56741грн., а кредиторська - 83188грн. Збитки підприємства від виробничо-господарської діяльності становлять 1398грн. Стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг, які ним надаються.

Позивач не погоджується із рішенням суду щодо зменшення розміру пені та просить його в цій частині скасувати, стягнувши пеню в повному обсязі.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є стратегічно важливим об'єктом для міста Горлівки, оскільки виробляє теплову енергію для потреб населення, бюджетних організацій та установ. До матеріалів справи відповідачем додано копії балансу на 31.10.2012р. та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 року (арк. спр. 52-53), які за правилами статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складаються на основі даних бухгалтерського обліку та є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

Відповідно до наданих документів наявний великий обсяг дебіторської заборгованості відповідача, яка суттєво вплинула на своєчасність розрахунків з позивачем, оскільки значний її обсяг становить населення та бюджетні організації.

Судова колегія відзначає, що через неплатоспроможність певної частини населення прийнятий Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20.02.2003р. №554-IV.

Отже, висновок місцевого господарського суду про зменшення розміру пені на 20% є законним та обґрунтованим, оскільки таке право суду передбачено як ч.2 ст.233 ГК України, так і п.3 ч.1 ст.83 ГПК України. Відтак, місцевий господарський суд при вирішенні питання про зменшення розміру пені ґрунтовно врахував, що відповідач є комунальним підприємством, яке здійснює свою діяльність в інтересах держави та населення, врахував наявність значної заборгованості населення, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан і ступінь вини відповідача у виникненні спору з урахуванням часткового погашення основної суми боргу, та правильно прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають законні підстави для зменшення розміру пені.

Втім, оскільки позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 598168,26грн., то саме ця сума підлягає зменшенню на 20% до 478534,61грн. В позовних вимог про стягнення пені у розмірі 119633,65грн. слід відмовити через зменшення суми пені.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. (повний текст підписано 01.02.2013р.) у справі №5006/47/121/2012 частково не відповідає чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу у сумі 1коп., пені у сумі 609,20грн. (вираховуючи зменшення на 152,30грн.), 3% річних у сумі 129,99грн., інфляційних у сумі 920,81грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, у позовних вимогах в цій частині - відмовити, змінити рішення в частині зменшення розміру пені на суму 119785,95грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, тому рішення в цій частині також підлягає зміні.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. (повний текст підписано 01.02.2013р.) у справі №5006/47/121/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. (повний текст підписано 01.02.2013р.) у справі №5006/47/121/2012 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу у сумі 1коп., пені у сумі 609,20грн., 3% річних у сумі 129,99грн., інфляційних у сумі 920,81грн., змінити в частині зменшення пені та стягнення судових витрат.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м. Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 1коп., пені у сумі 761,50грн., 3% річних у сумі 129,99грн., інфляційних у сумі 920,81грн., відмовити.

Викласти абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Стягнути з Комунального підприємства по теплопостачання «Вуглик» (84601, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Ушева, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 30500344, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок № 6; відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість за постачання природного газу у розмірі 6 566 931,44 гривень, пеню у розмірі 478 534,61 гривень, штраф у розмірі 568 676,73 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 65 105,60 гривень, три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 198 539,91 гривень, а всього 7 877 788 (сім мільйонів вісімсот сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 29 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства по теплопостачання «Вуглик» (84601, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Ушева, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 30500344, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок № 6; відомості про рахунки в установах банків відсутні) судовий збір у розмірі 63 414 (шістдесят три тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 30 копійок.».

Доповнити резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту:

«В позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 119633,65грн. відмовити через зменшення суми пені на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.».

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. (повний текст підписано 01.02.2013р.) у справі №5006/47/121/2012 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС