Постанова № 29993253, 13.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.03.2013р. справа №5009/4123/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М.за участю представників: від позивача:Тюшкіна Л.А. за довіреністю №1/106 від 17.01.2013р.від відповідача:Брижицька І.Д. за довіреністю №4-4-13 від 04.01.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід27.12.2012р. (повний текст підписано 28.12.2012р.)у справі№5009/4123/12 (суддя Дроздова С.С.)за позовомДержавного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове, Донецька область, в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» м. Новогродівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод», м. Запоріжжяпровизнання недійсним договору №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Селидіввугілля», м. Селидове, Донецька область, в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» м. Новогродівка, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод», м. Запоріжжя, про визнання недійсним договору №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. (повний текст підписано 28.12.2012р.) у справі №5009/4123/12 позовні вимоги задоволено, визнано недійсним господарський договір №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р., укладений між продавцем в особі ТОВ «Електропривод» та покупцем в особі ДП «Селидіввугілля». Стягнуто з ТОВ «Електропривод» на користь ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» 1073грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що придбана у відповідача за договором №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р. кабіна управління машиніста крану козлового КМК-1-1К (товар) не відповідає вимогам щодо якості, тому позивач довів підстави для визнання спірного договору недійсним.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. скасувати та припинити провадження у справі №5009/4123/12.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що діюче законодавство не передбачає недійсність правочину як правового наслідку поставки неякісного товару, а тому відсутній предмет спору. Крім того, на думку заявника, в порушення положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не було взято до уваги, що рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2012р. у справі №5011-6/9466-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р., встановлено факт належної поставки ТОВ «Електропривод» кабіни управління машиніста крану козлового КМК-1-1К ДП «Селидіввугілля» за договором №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2013р. у справі №5009/4123/12 відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення 20.02.2013р. та 21.02.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що факти встановлені в рішенні господарського суду м. Києва від 27.09.2012р. у справі №5011-6/9466-2012 не можуть бути прийняті як преюдиціальні у даній справі, оскільки господарським судом м. Києва не було досліджено акт обстеження кабіни крану КМК-1-1К від 20.09.2012р., який є суттєвим доказом порушення ТОВ «Електропривод» умов договору №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р. На думку позивача, відповідно до ч.5 ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України спірний договір може бути визнаний недійсним за певних умов, а саме: продаж продавцем неякісного товару за договором всупереч волі покупця робить неможливим для останнього реальне досягнення обумовленого договором юридичного результату, тобто поставка неякісного товару (непридатного для подальшого використання) унеможливлює для покупця монтування кабіни на кран козловий, та позбавляє його можливості використовувати кран в роботі, а відповідно і отримувати вигоду від використання крану.

Представника скаржника у судовому засіданні 13.03.2013р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2013р. заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Звертаючись з позовом, позивач просив визнати недійсним договір №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р., укладений між ним та відповідачем, у зв'язку з тим, що придбаний у відповідача за договором товар не відповідає вимогам щодо якості.

За приписом ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2012р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р., у справі №5011-6/9466-2012 за позовом ТОВ «Електропривод» до Міністерства енергетики України та ДП «Селидіввугілля» про стягнення з них солідарно 168012,92грн., з яких: 152300грн. боргу, 1066,10грн. інфляційних, 1827,60грн. трьох процентів річних та 12819,22грн. пені, в задоволенні позову до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відмовлено повністю. Позов до ДП «Селидіввугілля» задоволений частково шляхом присудження до стягнення з ДП «Селидіввугілля» на користь ТОВ «Електропривод» 152568,65грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1347,76грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову відмовлено.

Судами у вказаній справі встановлено, що 21.10.2011р. між ТОВ «Електропривод» (продавцем) та ДП «Селидіввугілля» (покупцем) укладено договір №V4-G02/4/339-11 МТС.

На виконання умов договору ДП «Селидіввугілля» сплачено за продукцію частково, а 09.12.2011р. продавцем поставлена покупцю кабіна управління машиніста крана козлового КМК-1-1К, вартістю 97300грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною. При прийманні товару були виявлені недоліки.

Лист про направлення представників для складання акта обстеження неякісної продукції, ДП «Селидіввугілля» надісланий позивачу 18.01.2012. Також відповідачем складений акт зауважень №16/02/12-1, в якому запропонований перелік дій з усунення недоліків.

У квітні 2012 року, а саме: з 11 по 13 число, позивач для усунення недоліків направив у відрядження до ДП «Селидіввугілля» своїх працівників, що підтверджується відповідним наказом №12-04-10/2 від 10.04.2012р., платіжним дорученням №1679 від 12.04.2012р. про перерахування коштів на відрядження; звітами про використання коштів, виданих на відрядження за квітень 2012 року.

За результатами усунення недоліків представниками позивача та ДП «Селидіввугілля» складений акт, згідно з яким зауваження усунені в повному обсязі і претензії відсутні. Відповідно до пояснювальної записки позивача до акта усунення зауважень, здійснена заміна дверей кабіни, покладене утеплення між внутрішньою обшивкою і корпусом кабіни, повністю замінене ущільнююче скло кабіни, крісло оператора. Факт понесення позивачем витрат на придбання нових дверей та крісла підтверджується платіжним дорученням №1568 від 09.04.2012р. на оплату дверей металевих, платіжним дорученням №1655 на оплату крісла оператора, актом списання №СпТ-000121 від 10.04.2012р., на підставі якого списані крісло оператора антивібраційне та металеві двері у зв'язку з усуненням недоліків у кабіні керування краном.

Таким чином, наявними матеріалами справи спростовуються доводи ДП «Селидіввугілля» про не усунення недоліків продукції.

Вищевказаний акт усунення недоліків не містить дати його підписання. Однак враховуючи, що вони були усунуті вході відрядження працівників позивача, яке мало місце з 11.04.2012р. по 13.04.2012р., саме 13.04.2012р. суд визначив датою завершення позивачем поставки кабіни управління машиніста крана козлового КМК-1-1К.

Виходячи з викладеного та умов договору щодо оплати продукції (50% попередня оплата, а 50% - протягом 15 календарних днів за фактом поставки), зобов'язання ДП «Селидіввугілля» з оплати 50% вартості кабіни управління машиніста крана козлового КМК-1-1К, що становить 48650 грн. є простроченими з 30.04.2012р.

Факт порушення ДП «Селидіввугілля» грошового зобов'язання судами визнаний належним чином доведеним, документально підтвердженим та відповідачем не спростований. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2013р. у справі №5011-6/9466-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р. залишено без змін.

Виходячи з приписів ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.35 ГПК України, якщо договір та обставини його укладення, виконання були предметом дослідження по одній справі між тими ж сторонами, за результатом розгляду якої винесено рішення, що набрало законної сили, то суд не має знов розглядати обставини його укладення та виконання.

Це положення узгоджується із міжнародною Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 році, а відтак, у відповідності із ст.10 ЦК України норми цієї Конвенції є частиною національного цивільного законодавства України з пріоритетом саме норм Конвенції, згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи тотожність складу сторін у даній справі та вказаній, факти, встановлені зазначеними рішеннями, є преюдиціальними для даної справи.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що укладаючи договір №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р. сторони дотрималися вимог ст.203 ЦК України та мали на меті реальне настання правових наслідків, про що свідчить той факт, що сторони приступили до виконання договору, а відтак, відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга ТОВ «Електропривод» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. (повний текст підписано 28.12.2012р.) у справі №5009/4123/12 - скасуванню.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду та відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати за подачу позовної заяви покладаються на позивача, а також з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. (повний текст підписано 28.12.2012р.) у справі №5009/4123/12 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. (повний текст підписано 28.12.2012р.) у справі №5009/4123/12 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове, Донецька область, в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» м. Новогродівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод», м. Запоріжжя, про визнання недійсним договору №V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. К. Маркса, 41; код ЄДРПОУ 33426253) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» (85483, Донецька обл., м. Новогродівка, вул. Шахтна, 1; код ЄДРПОУ 33621589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод» (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34; код ЄДРПОУ 24512839) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 573,50грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 2 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС