Рішення № 29991274, 28.02.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Справа №1915/16016/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі: Бєлоусовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна», надалі позивач, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, надалі відповідач, враховуючи уточненні вимоги, про стягнення боргу по невиконанні кредитного договору від 21.07.2006р. №СМ-SMЕЕ00/002/2006, який станом на 13.12.2012р. становить 24068,07 доларів США, що еквівалентно станом по курсу НБУ станом на 07.02.2013р. 192376,08 грн. залишок заборгованості за кредитом, 7394,35 доларів США, що еквівалентно станом по курсу НБУ станом на 07.02.2013р. 59103,04 грн. несплачені відсотки за користування кредитом, 108667,70 доларів США, еквівалентно станом по курсу НБУ станом на 07.02.2013р. 868580,93 грн. пені, що на загальну суму 140130,12 доларів США, що еквівалентно 1 120 060,05 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме цілий господарсько-охоронний будинок з надвірними побудовами і спорудами, що знаходиться в с. Біла по вул. Бродівській,34, Тернопільського району, через реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що відповідачем неналежним чином виконуються покладенні на нього кредитним договором від 21.07.2006р. №СМ-SМЕЕ00/002/2006 зобовязання в частині своєчасної сплати кредитних коштів та відсотків, через що вникла заборгованість, на яку в установлений законом та договором порядку нарахована пеня. В звязку із боргом позивач має право задоволити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який був внесений відповідачем у забезпечення належного виконання кредитного договору.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає. Згідно поданого заперечення вказує, що позивач не довів право звернення із позовом, не підтверджено факту наявності заборгованості по кредитному договорі та доказів отримання готівкових коштів. Крім цього зазначають, що кредитний договір укладений із порушенням норм законодавства, не доведено наявність у Банку генеральної ліценції та письмового дозволу на здійснення валютних операцій, а приймаючи до уваги те, що до позивача перейшло всі права щодо вимоги за кредитним договором, а отже і виконання зобовязання за цим договором, які виражені в іноземній валюті, до матеріалів справи позивачем не долучено доказів надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» необхідних ліцензій та дозволів НБУ для здійснення валютних операцій. Разом з тим, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

21 липня 2006 р. між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №CM-SMEE00/002/2006.

Згідно Кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в сумі 30000 доларів США, відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.1. Кредитного договору), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в п.п. 1.4.1. Кредитного договору.

Згідно п. 5 частини 1 Кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється щомісяця у розмірі та строки визначені у Графіку повернення кредиту та сплати відсотків (додаток № 1 до Кредитного Договору).

В зв'язку з тим, що відповідачем не було дотримано зазначених умов Кредитного договору, банком на підставі п. 1.9. Кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем його зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі та надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором за вих. №22-2/345879 від 08.02.2010 року про погашення заборгованості за кредитним договором, яка одержана відповідачем 16 лютого 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

Згідно з п. 1.4. частини 2 Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п. 3 ч. 1 Кредитного договору для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка 13 % річних.

Згідно ст. 4 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, відповідач зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Станом на дату подання цього позову досудова вимога відповідачем не виконана та відповідні суми позивачу не сплачені.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк зазначений в договорі, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно розрахунку позивача, станом на 13.12.2012р. заборгованість відповідача за кредитним договором складається з: 24068,07 доларів США, що еквівалентно станом по курсу НБУ станом на 07.02.2013р. 192376,08 грн. залишок заборгованості за кредитом, 7394,35 доларів США, що еквівалентно станом по курсу НБУ станом на 07.02.2013р. 59103,04 грн. несплачені відсотки за користування кредитом, 108667,70 доларів США, еквівалентно станом по курсу НБУ станом на 07.02.2013р. 868580,93 грн. пені, що на загальну суму 140130,12 доларів США, що еквівалентно 1 120 060,05 грн.

За нормами ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник зобовязувався повертати кошти частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився та сплати процентів.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 24.12.2010р. було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.07.200+6р., який посвідчений нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу за реєстром №8216.

Тому, твердження представника відповідача про відсутність у позивача права вимоги про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки спростовуються матеріалами справи.

Також, не заслуговують на увагу твердження представника відповідача щодо неправомірності Банку у видачі кредиту в іноземній валюті, оскільки представником позивача до матеріалами справи долучені Банківська ліцензія №191, видана ПАТ «ОТП Банк» 08.07.2009р. на право здійснення банківських операцій, визначених частиною 1 та пунктами 5-11 частини 2 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Дозвіл №191-1 та Додаток до Дозволу №191 від 08.11.2006р. на право здійснення визначених операцій.

Відхиляється також при ухваленні рішення клопотання представника відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності для звернення до суду із вимогами про стягнення пені, так як свідчить поданий позивачем розрахунок позову, останній звернувся в суд із вимогами про стягнення пені в межах визначеного строку.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про зменшення пені у розмірі 108 667,70 дол. США у звязку із важким матеріальним становищем ОСОБА_1 та перебуванню на його утриманні неповнолітньої дитини, що підтверджує додатними доказами.

Враховуючи наведене, не заперечення представника позивача проти зменшення розміру нарахованої пені, суд прийшов до висновку, що заборгованість по пені за прострочення виконання боргових зобов'язань слід зменшити та стягнути з відповідача пеню в розмірі 6000 доларів США, що станом на 07.02.2013р. складає еквівалент (курс НБУ 7,993 грн. за 1 дол. США) 47958,00 гривень.

Як вбачається із матеріалів справи, в забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором, а також будь-яким можливим збільшенням основного зобов'язання, між АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 21 липня 2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований за № 8216.

Згідно умов Договору іпотеки відповідач, передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: цілий господарсько-охоронний будинок з надвірними побудовами і спорудами, що знаходиться за адресою: с. Біла, вул. Бродівська, 34, Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до п. 6.2. Договору іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги після виникнення будь-якої із таких обставин: несплата іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі; порушення іпотекодавцем будь-якого із його зобов'язань за ст. 5 цього Договору; інших обставин, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 2 Договору іпотеки, іпотека за цим договором забезпечує виконання таких вимог іпотекодержателя: повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, сплата пені за прострочення повернення кредиту та процентів, а також сплата штрафу за нецільове використання кредиту, відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням Кредитного договору.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд, при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.02.2010 року за вих. № 22-2/345879 ОСОБА_1 направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, відповідач попереджений про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка була злишена без належного реагування та задоволення.

За таких обставин, при встановлених судом обставин щодо наявності заборгованості по невиконанні умов Кредитному договору №CM-SMEE00/002/2006 від 21 липня 2006 року, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягають до часткового задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Згідно ст. 88 ЦПК України в користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати по справі пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 60, 88, 212, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 512, 514, 526, 553, 1050, 1054 Цивільного кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії МС 513961, виданий Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області 19.10.1999р.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість станом на 13.12.2012р. за кредитним договором № CM-SMEE00/002/2006 від 21 липня 2006 року, в сумі 37462,42 доларів США, що станом на 07.02.2013р. складає еквівалент (курс НБУ 7,993 грн. за 1 дол. США) 299437,12 грн. що складається з:

- 24068,07 доларів США, що станом на 07.02.2013р. складає еквівалент (курс НБУ 7,993 грн. за 1 дол. США) 192376,08 грн. - залишок заборгованості за кредитом;

- 7394,35 доларів США, що станом на 07.02.2013р. складає еквівалент (курс НБУ 7,993 грн. за дол. США) 59103,04 грн. - несплачені відсотки за користування кредитом;

- 6000 доларів США, що станом на 07.02.2013 р. складає еквівалент (курс НБУ 7,993 грн. за 1 дол. США) 47958,00 гривень - сума пені за прострочення виконання боргових зобов'язань,

шляхом звернення стягнення на належний ОСОБА_1 цілий господарсько-охоронний будинок з надвірними побудовами і спорудами, що знаходиться за адресою: с. Біла, вул. Бродівська, 34, Тернопільського району Тернопільської області для повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» зазначеної заборгованості за кредитним договором Ns CM-SMEE00/002/2006 від 21 липня 2006 року шляхом реалізації на прилюдних торгах.

3.Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії МС 513961, виданий Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області 19.10.1999р.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір сумі 2994 гривень 37 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.І. Дзюбановський