Постанова № 29988277, 01.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. 15 год.14 хв.Справа № 2а - 3529/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників

позивача - Кириченко О.М., Алексєєвої Н.С., Консул Ю.В.,

відповідача - Григорової О.В., Коротко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Багатогалузевого приватного підприємства "Бонус" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Багатогалузеве приватне підприємство «Бонус» ( далі - позивач, БПП «Бонус») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому з урахуванням заяви від 06.02.2013 року про зміну позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року № 0000592308 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 1 205 256,00 грн. та за штрафними санкціями 207 287,42 грн.

Обґрунтування вказаних позовних вимог вмотивовані тим, що позапланова невиїзна перевірка БПП «Бонус» з питань взаємовідносин з ПП «Таврійські нафтові регіони» щодо придбання нафтопродуктів проведена з порушенням порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки при проведенні перевірки була використана лише інформація, яка міститься в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах податкового органу, тобто первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів БПП «Бонус» по взаємовідносинам з ПП «Таврійські нафтові регіони» при проведенні перевірки не досліджувалися взагалі. Позивач також вказує, що ПП «Таврійські нафтові регіони» є основним постачальником БПП «Бонус» і у разі безтоварності операцій з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, БПП «Бонус» фактично не мало б можливості здійснювати основний вид діяльності - роздрібну торгівлю ПММ. Крім того, позивач зазначає, що інспектор ДПІ у Цюрупинському районі при складанні акту протиправно вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судової процедури, визнав нікчемними правочини, вчинені БПП «Бонус» з ПП «Таврійські нафтові регіони». Враховуючи викладене, позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача згідно письмових заперечень проти адміністративного позову вказав, що під час проведення перевірки з питань достовірності відображення БПП «Бонус» у податковому обліку господарських операції з придбання у ПП «Таврійські нафтові регіони» нафтопродуктів, було встановлено порушення вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, зокрема правочинів, здійснених по ланцюгу постачання нафтопродуктів ПП "Старкад-пром", ПНВКП "Атон", ТОВ "Світ Імпекс", ТОВ "Югресурспостач", ПП "ВКФ "Лугосервіс", ТОВ "Нафтасинтез", ТОВ "КФ Сервіс Копмлект", ТОВ "Транс-Групп", ТОВ "ТД "Палладіум" - ПП «Таврійські нафтові регіони» - БПП «Бонус», що є наслідком неправомірного включення підприємством до складу податкового кредиту за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. суми ПДВ у загальному розмірі 1 205 256,03 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що БПП «Бонус» зареєстровано юридичною особою Цюрупинською районною державною адміністрацією Херсонської області 29.03.1996 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №2146 від 26.09.2003 року визначено, що одними із основних видів діяльності БПП «Бонус» є роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля паливом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України та на підставі направленням про проведення перевірки від 20.03.2012 р. фахівцями Цюрупинської ДПІ була проведена позапланова невиїзна перевірка БПП «Бонус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на ПДВ за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 р., про що було складено акт від 12.03.2012 року за №14/23-1/24104612 ( далі - акт перевірки).

Висновком даного акту перевірки є встановлені порушення:

- ч. 1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст.215, ч.1 ст.216, 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлено ними по правочинах, здійснених БПП «Бонус» при придбані товарів у ПП « Таврійські нафтові регіони », які в свою чергу були придбані у ТОВ "Нафтасинтез", ПП "ВКФ "Лугосервіс", ТОВ "КФ Сервіс Копмлект", ТОВ "Транс-Групп", ТОВ "Югресурспостач", ТОВ "ТД "Палладіум", ПП "Старкад-пром", ПНВКП "Атон", ТОВ "Світ Імпекс", ТОВ "Олімп-С", ПП "Спецмегапостач-Д" у квітні-вересні, листопаді - грудні 2010 р., травні-серпні 2011 року;

- п.185.1 ст. 185., п. 186.1 ст.186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198 п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень серпень, вересень, листопад, грудень 2010 p., травень, червень, липень, серпень 2011 р, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 p., травень, червень, липень, серпень 2011 р. на суму 1 205 256,03 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000102300 від 27.03.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 412 543 грн. 45 коп., в т.ч. за основним платежем - 1 205 256 грн. 03 коп., за штрафними санкціями - 207287 грн. 42 коп.

Вказане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, яке згідно рішення ДПС у Херсонській області ДПС від 08.06.2012 р. за №3176/10/10-206 про результати розгляду скарги скасовано в частині застосування штрафної санкції у розмірі 82 816,62 грн., в іншій частині залишено без змін.

За результатами розгляду даної скарги ДПІ у Цюрупинському районі Херсонській області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 року за №0000692308, яке предметом розгляду у даній справі.

Як вбачається з акту перевірки, підставою вказаних висновків слугували обставини, які були встановлені ДПІ при використанні інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АРМ „ Облік податків і платежів", АІС „ Реєстр платників податків", АРМ „ Звіт ", АС „ Аудит", „Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, згідно яким встановлено, що БПП "Бонус" мало взаємовідносини з контрагентом-постачальником ПП «Таврійські нафтові регіони» (ДПІ у м. Херсоні), в якого в свою чергу були постачальниками нафтопродуктів: TOB «Нафтосинтез» (м. Кременчук), ПП «ВКФ «Лугсервіс» (м.Луганськ), TOB «КФ Сервіс Комплект» (м. Донецьк), TOB «Транс-Групп» (м.Донецьк), TOB «Югресурспостач» (ДПІ у м. Херсоні), TOB «ТД «Палладіум» (ДПІ у м. Херсоні), ПП «Старкад-пром» (ДПІ у м. Херсоні), ПНВКП «Атон» (ДПІ у м. Херсоні ), TOB «Світ - Імпекс» (ДПІ у м. Херсоні) по яким, згідно актів перевірок визнано угоди з поставки товарів нікчемними.

Так, на підставі акту Світловодської ОДПІ Кіровоградської області від 31.08.11 р. №194/2300/36142267 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки TOB «Нафтосинтез» питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Дніпро-Техенергобуд», ПП «Оптметпромторг», ДП «Укрпетролеум», ТОВ «Укрпет-ролеум», акту ДПІ у м. Луганськ від 13.08.2010 р. № 1702/16 про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «ВКФ «Лугсервіс» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за період квітень, травень, червень 2010 року, довідки ДПІ у м. Донецьк про неможливість проведення перевірки платника податку TOB "КФ Сервіс Комплект" з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів згідно переліку в таблиці червень 2010 року від 06.08.10 №6051/15-213/36102732, довідки ДПІ у Київському районі м. Донецька про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Транс-групп» щодо підтвердження відомостей за липень, серпень, вересень, жовтень 2010р. від 28.03.11р. № 1046/15-213/36887777, акту ДПІ у м. Херсоні від 29.09.11 р. № 300/23-2/35568653 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій TOB «Югресурсностач» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями з червень, липень 2011 року, акт від 19.10.11 №52/15-2/35568653 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у серпні 2011 року, акт від 22.11.11 №69/15-2/35568653 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкт господарювання TOB «Югресурспостач» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні 2011 року, довідки ДПІ у м. Херсоні від 17.06.11 №157/15-2/36672180 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ТД «Паладіум» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року, акт від 21.12.2011 р. № 91/15-2/36672180 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій TOB «ТД «Паладіум» за червень-липень 2011 р., довідки ДПІ у м. Херсоні про результати камеральної перевірки ПП «Старкад-пром» від 15.07.11 р. № 197/15-2/36945503 за травень 2011 року, акту ДПІ у м. Херсоні позапланової виїзної перевірки від 30.09.11 №3368/23-2/30667437 з питання дотримання ПНВКП «Атон» вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з TOB «Югресурспостач» за червень 2011 року, акту ДПІ у м. Херсоні документальної позапланової невиїзної перевірки від 01.12.2011 р. №4168/23-2/36235508 з питань дотримання TOB «Світ-Імпекс» вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року встановлено, що оскільки у вказаних підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи складські приміщення, транспортні засоби, підприємства не мають ознак основного стану (не знаходяться за юридичною адресою, направлено повідомлення на встановлення місцезнаходження) вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, тому згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України такі угоди мають ознаки нікчемності. Додатково стосовно TOB «Світ-Імпекс» встановлено, що в ході опитування громадянина ОСОБА_6, який відповідно до установчих документів TOB «Світ-Імпекс» є директором та засновником в одній особі, повідомив, що TOB «Світ-Імпекс» перереєстроване його ім'я без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання прибутку за грошову винагороду в розмірі 500 гривень, на пропозицію невстановленої особи.

Враховуючи вище вказані обставини ДПІ дійшло висновку, що фактичне відвантаження товару ПП «Таврійські нафтові регіони» у перевіряємому періоді покупцям, у т.ч. і БПП «Бонус» є неможливим, тому БПП «Бонус» є вигодонабувачем, який завідомо укладав угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, та вчиняв удавані правочини з метою приховування, ухилення від сплати податків.

Крім того, з описової частини акту перевірки БПП «Бонус» встановлено, що ДПІ в ході перевірки керувалась виключно інформацією, викладеною у акті планової перевірки ПП «Таврійські нафтові регіони». Так, на стор. 4 -15 акту перевірки вказано, що в ході перевірки ПП «Таврійські нафтові регіони» встановлено, що згідно первинних документів наведених у додатку 2 до акту перевірки; журналів-ордерів по 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ПП «Таврійські нафтові регіони» відображено у бухгалтерському обліку придбання паливно-мастильних матеріалів від TOB «Нафтосинтез» в кількості 68 597 літрів на загальну суму 914967,70 грн. в т.ч. ПДВ 152494,6 грн., ПП «ВКФ «Лугсервіс» дизельної пального, бензину а-92 в кількості 42545 літрів на загальну суму 528169,15 грн. в т.ч. ПДВ 88028,18 грн., TOB «КФ Сервіс Комплект» ПММ на загальну суму 267732,7 грн., в т.ч. ПДВ 44622,12 грн., TOB «Транс-Групп» ПММ на загальну суму 347 571,35 грн., в т.ч. ПДВ 57928.56 грн., TOB «Югресурспостач» дизельного пального, бензину а-92, а-76 в кількості 110 112 літрів на загальну суму 2898101,7 грн. в т.ч. ПДВ 470338 грн., TOB «ТД «Палладіум» ПММ на загальну суму 178 553,00 грн. в т.ч. ПДВ 29 758,83 грн., ПП «Старкад-пром» дизельного пального та бензину а-92 в кількості 5910 літрів на загальну суму 54667,50 грн. в т.ч. ПДВ 9111,25 грн., ПНВКП «Атон» дизельного пального, бензину а-92, а-76, а-95 в кількості 91184 літрів на загальну суму 2068391,90 грн. в т.ч. і 344731,98 грн., TOB «Світ - Імпекс» дизельного пального в кількості 4612 літрів на загальну суму 49455 грн. в т.ч. ПДВ 8242,50 грн., які в подальшому згідно наявних первинних документів, журналу-ордеру по pax. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», pax. 28 «Товари», було відображено ПП «Таврійські нафтові регіони» у бухгалтерському обліку реалізацію ПММ, придбаних за нікчемними угодами, покупцям за переліком відображеним у додатку 2 до акту перевірки, серед яких є БПП «Бонус».

В судовому засіданні ревізор-інспектор пояснила, що оскільки для проведення даної перевірки було достатньо інформації, наявної у комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах податкового органу, та акту планової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" від 22.12.2011 р. №4443/23-5/34668958, тому первинні документи щодо господарських операцій між БПП «Бонус» та ПП "Таврійські нафтові регіони" не було витребувано від БПП «Бонус». Крім того, ревізор - інспектор вказала, що додаток № 8 до акту перевірки БПП "Бонус" був складно відповідно до акту перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони", оскільки з нього вбачається перелік постачальників ПП "Таврійські нафтові регіони" ( TOB "Нафтосинтез", ПП "ВКФ "Лугсервіс", TOB "КФ Сервіс Комплект", TOB "Транс- Групп", ТОВ "Югресурспостач", TOB "ТД "Палладіум". ІІП "Старкад-пром". ПНВКП "Атон", ТОВ "Світ-Імпекс), об'єм та загальна вартість отриманих ПММ та подальша їх реалізація покупцям, у т.ч. БПП «Бонус».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняв за доказ встановленого порушення БПП «Бонус» вимог податкового законодавства при декларуванні ПДВ за наслідками отримання від ПП "Таврійські нафтові регіони" нафтопродуктів виключно обставини, викладені в акті планової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" від 22.12.2011 р. №4443/23-5/34668958, відповідно до якого ДПІ відобразила порушення ПП "Таврійські нафтові регіони" податкового законодавства щодо неправомірного формування ПП "Таврійські нафтові регіони" протягом 2010-2011 року податкового кредиту за наслідками операцій з його контрагентами-постачальниками ПП "Старкад-пром", ПНВКП "Атон", ТОВ "Світ Імпекс", ТОВ "Югресурспостач", ПП "ВКФ "Лугосервіс", ТОВ "Нафтасинтез", ТОВ "Олімп-С", ТОВ "КФ Сервіс Копмлект", ПП "Спецмегапостач-Д", ТОВ "Транс-Групп", ТОВ "ТД "Палладіум", які є нікчемними та такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 ( надалі Порядок № 984), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, враховуючи пояснення ревізора-інспектора та дослідивши зміст акту перевірки БПП "Бонус" судом встановлено, що ДПІ не дотримано порядок проведення документальної перевірки платника податків щодо обов'язкового дослідження первинних документів та інших документів, з якими податкове законодавство пов'язує ведення податкового обліку. Крім цього, податковим органом зроблено посилання лише на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, при тому, що останнім зменшено податковий кредит внаслідок господарських операцій, вчинених позивачем у 2010 року, тобто до набрання чинності цього Кодексу.

Підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення та оформлення результатів перевірок наведені в главі 8 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні керівник БПП «Бонус» підтвердив особисте отримання від ДПІ повідомлення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, що підтверджує допуск позивачем до перевірки уповноваженого представника податкового органу.

Одночасно, суд відмічає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи з метою встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операцій навіть при встановлені порушення податковим органом Порядку № 984.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартіст " від 03.04.1997р. №168/97 - ВР, чинного до 01.01.2011 р. (далі - Закон України № 168/97-ВР) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за №2755-VІ ( далі Податковий кодекс України).

Так, п.1.7 ст.1 Закону України № 168/97 - ВР та п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 цього Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічний зміст вказаної норми передбачений пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України № 168/97 - ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічна норма міститься у Податковому кодексу України, зокрема у п. 198.2 ст. 198, яка встановлює дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту по даті тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На вимогу суду позивачем було залучено до матеріалів справи договірні та первинні бухгалтерські документи щодо взаємовідносин БПП "Бонус" з ПП "Таврійські нафтові регіони» протягом перевіреного періоду, відповідно яких судом було встановлено наступне.

Між БПП «Бонус» ( покупець за договором) та ПП "Таврійські нафтові регіони» (постачальник за договором) було укладено договір поставки нафтопродуктів від 04.02.2010 р. за № 04/01/10-1.

Згідно з умовами вказаного договору ПП "Таврійські нафтові регіони" передає у власність БПП «Бонус» товар за найменуванням та характеристикою, наведеними у п. 1.2. договору (п. 1.1. договору); загальна сума договору з урахуванням ПДВ визначається, як сума усіх рахунків-фактур за цим договором (п. 1.5. договору); поставка товару може здійснюватись на умовах FCA, CPT франко перевізник або автотранспортом перевізника або автомобільним транспортом покупця окремими партіями (п.2.2.-2.3.договору); сторони погоджують між собою можливість поставки кожної партії товару на підставі заявок (п. 2.4.); покупець сплачує вартість партії товару і вартість її транспортування автомобільним транспортом перевізника на умовах попередньої оплати ( п. 3.2. договору).

На виконання умов даного договору ПП "Таврійські нафтові регіони" протягом квітня - вересня 2010 року, листопада-грудня 2010 року, травня - серпня 2011 року відвантажив БПП «Бонус» нафтопродукти на загальну суму ПДВ 1 205 256,03 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, наданими до матеріалів справи та перелік яких наведений у додатку до акту перевірки.

Поставка нафтопродуктів здійснювалась на умовах самовивезення, тобто покупцем - БПП «Бонус», про що свідчать товарно-транспортні накладні, що підтверджує факт транспортування товару від продавця - ПП "Таврійські нафтові регіони» до покупця - БПП «Бонус». Крім того, позивачем залучено до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію автомобілів, свідоцтва про державну перевірку автоцистерн, копії трудових книжок на водіїв, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів що перевозять небезпечні вантажі, посвідчення водії.

Наявність у позивача виробничих можливостей для здійснення вказаних господарських операцій підтверджується описаними на стор. 3-4 акту перевірки переліком основних засобів та земельних ділянок, на яких розташовані комплекси АЗС № 1 - АЗС № 4.

На підтвердження факту оприбуткування отриманих нафтопродуктів від спірного контрагента, позивачем надано до матеріалів справи копії Змінних звітів АЗС, якими визначено рух нафтопродуктів по АЗС, облік нафтопродуктів у резервуарах, робота лічильних механізмів ПРК, суми виторгу за електронним контрольно-касовим апаратом.

Представником позивача в судовому засіданні було зазначено, що придбані нафтопродукти у межах господарської діяльності підприємства реалізовувались кінцевому покупцю через власні АЗС, що підтверджується копіями листів товарно-касового звіту в розрізі матеріально-відповідальної особи щодо руху товарів та готівки в грошовому виразі.

Представником відповідача в судовому засіданні вказані обставини не заперечувались.

При цьому, суд відмічає, що ДПІ не надано доказів щодо фізичної відсутності нафтопродуктів у позивача, оскільки останнім здійсненна подальша їх реалізація покупцям через роздрібну торгівлю, а також використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача. Крім того, не надано також доказів того, що на момент складання податкових та видаткових накладних на адресу позивача протягом перевіреного періоду, постачальник ПММ ПП "Таврійські нафтові регіони» не було зареєстровано в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (договір, податкові та видаткові накладні тощо), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень Закону України №168/97-ВР та Податкового кодексу України при декларуванні позивачем податкового кредиту по операціям з придбання товару у ПП "Таврійські нафтові регіони», зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної, а господарська операція не мала реального характеру.

Щодо висновків ДПІ щодо встановлення порушення вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених БПП «Бонус» при придбанні нафтопродуктів у ПП "Таврійські нафтові регіони», то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки єдиним мотивом про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування податкового кредиту є акт планової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" від 22.12.2011 р. № 4443/23-5/34668958.

З положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України встановлено, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Однак, відповідачем не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків та його контрагента, рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що доказів того, що зобов'язання між БПП «Бонус» та ПП "Таврійські нафтові регіони» залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач не надав.

Відповідач також не подав жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Суд додатково відмічає, що частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 72 КАС України не потребують доказування обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачем до матеріалів справи залучені судові рішення, зокрема постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 червня 2012 року у справі № 2-а-802/12/2170 за адміністративним позовом приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, залишеною у силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року, та якими скасовані спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акту планової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" від 22 грудня 2011 року №4443/23-5/34668958 у зв'язку з недоведеністю ДПІ у м. Херсоні «безтоварності» господарських операцій між ПП «Таврійські нафтові регіони» та його контрагентами - постачальниками, серед яких були TOB "Нафтосинтез", ПП "ВКФ "Лугсервіс", TOB "КФ Сервіс Комплект", TOB "Транс- Групп", ТОВ "Югресурспостач", TOB "ТД "Палладіум", ПП "Старкад-пром", ПНВКП "Атон", ТОВ "Світ-Імпекс».

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень, щодо нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, дослідивши документи та інші дані з урахуванням специфіки господарської операції щодо поставки нафтопродуктів, умов їх перевезення та зберігання, оприбуткування та облік їх внутрішнього переміщення, роздрібного продажу нафтопродуктів, суд приходить до висновку, що оскільки податковий орган не надав суду достатніх доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків), тому оскаржуване рішення контролюючого органу підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Батогалузевого приватного підприємства "Бонус" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 року за №0000692308 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1205256,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 207287,42 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 березня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1