Ухвала суду № 29988254, 14.03.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________

У Х В А Л А

"14" березня 2013 р. Справа № 923/98/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г. розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро", м.Херсондо Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон

про стягнення 78390 грн. 00 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - Овчарук А.І. - директор ТОВ "Видавництво Дніпро", наказ №10-л/с від 19.02.2011р.;

від відповідача - Руденко О.В. - представник, довіреність №07/2405-12 від 28.12.2012р.;

Судове засідання проводилось з перервою від 26.02.13р. до 05.03.13р. та до 14.03.13р. на підставі ст.77 ГПК України за клопотанням сторін.

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро", м. Херсон, - 78390,00 грн. неодержаного доходу та просить віднести на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позивачем також 26.02.13р. заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи для визначення розміру втраченої вигоди та визначення розміру понесених витрат, пов'язаних із захистом прав внаслідок незаконного володіння відповідачем нежитловим приміщенням, власником якого є позивач.

13 березня 2013 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача спричинені збитки - витрати, які він зробив для відновлення свого порушеного права у сумі 5498 грн. 71 коп.

Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що у відповідача відсутні збитки у вигляді не отриманого доходу, оскільки підставою для застосування як договірної, так і позадоговірної відповідальності є наявність складу правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку (дії чи бездіяльність) особи; шкідливий результат такої поведінки (шкоду), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад господарського правопорушення, звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно ст.22 ЦК України упущеною вигодою вважаються доходи, які б особа реально могла одержати за звичайних обставин, якби її права не було порушено.

В рамках даної справи підставою стягнення з відповідача упущеної вигоди позивач вважає укладений між ним та ФОП Батарейним договір оренди нежитлового приміщення від 12.01.2012 року. Цей договір в жодному разі не є доказом реальної можливості отримання доходу, оскільки, по-перше, в договорі зазначається, що він був укладений 12.01.2012 року. При цьому, згідно п. 1.1. договору орендодавець на цей період передає орендарю нежитлове приміщення в тимчасове платне користування, а орендар зобов'язаний сплачувати відповідну орендну плату. В той же час, в період з 12.01.2012 року й до кінця 2012 року позивач неодноразово пропонував ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" укласти договір оренди того самого нежитлового приміщення на той самим строк та на таких самих умовах, що свідчить про те, що договір укладений позивачем з ФОП Батарейним ніколи не був спрямований на настання правових наслідків. Викладені обставини підтверджуються проектами договорів та листами позивача, які додавалися до відзиву на позовну заяву.

Чинним рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 5024/2330/2011 встановлено, що належне позивачеві приміщення має обтяження у вигляді розташованої в ньому трансформаторної підстанції, а тому воно не може передаватися в оренду до його звільнення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Господарський суд розглядає клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд дійшов до висновку, що заява позивача відповідає умовам ст.22 ГПК України та задовольняє її.

Таким чином позов розглядається з позовними вимогами про стягнення 78390,00 грн. неодержаного доходу та витрати, які він зробив для відновлення свого порушеного права у сумі 5498 грн. 71 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" є власником 49/50 частки двоповерхової будівлі, розташованої в м.Генічеськ Херсонської області по проспекту Миру, 109.

Право власності позивача на зазначену частку будівлі підтверджується наданими до позову доказами, в тому числі і витягом Генічеського державного бюро технічної інвентаризації від 07.06.2011 року №30223334.

Відповідно до схематичного плану будівлі №109 по проспекту Миру в м. Генічеськ (будівля під літ.А) в зазначеній будівлі, серед іншого, на першому поверсі розташоване приміщення під номером 4 площею 33,5 кв.м, власником якого є позивач. Зазначений факт також підтверджується експлікацією будівлі форми 6-6 та листом Генічеського державного бюро технічної інвентаризації №592 від 30.09.2011 року. Як встановлено господарським судом 20.12.2011 року у справі №5024/2330/2011, в приміщенні під номером 4 площею 33,5 кв.м., яке розташоване за адресою м.Генічеськ Херсонської області проспект Миру №109, власником якого є позивач, відповідачем встановлено трансформаторну підстанцію, обладнання якої належить Генічеському РЕЗ і ЕМ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", що є структурним підрозділом відповідача без прав юридичної особи.

Вказаний факт не заперечується відповідачем.

28 жовтня 2011 року листом за вих. №48 ТОВ „Видавництво Дніпро", як власник нерухомого майна, звернулося до відповідача з вимогою звільнити незаконно зайняте ним нежитлове приміщення під №4, яке знаходиться в будівлі під літ. „А" за адресою: м. Генічеськ, пр.Миру, 109 від обладнання трансформаторної підстанції Генічеського РЕЗ і ЕМ ПАТ „ЕК "Херсонобленерго" та у добровільному порядку 04.11.2011 року передати власнику майна ТОВ „Видавництву Дніпро" нежитлове приміщення під №4. Однак, на дану вимогу ТОВ „Видавництво Дніпро" - відповідач не відреагував. Відповідач продовжив і далі незаконно користуватися майном позивача.

15 листопада 2011 року ТОВ "Видавництво Дніпро" звернулося до ПАТ "ЕК"Херсонобленерго" з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

20 грудня 2011 року господарським судом Херсонської області винесено рішення по справі №5024/2330/2011. Суд витребував у ПАТ "ЕК"Херсонобленерго" на користь ТОВ "Видавництво Дніпро" нежитлове приміщення №4 площею 33,5 кв.м., що знаходиться у будівлі під літ „А" за адресою: м. Генічеськ, пр.Миру, 109.

Таким чином факт неможливості використовувати спірне майно за власним розсудом, як це передбачено ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Ст.319 ЦК України передбачає, що власник володіє та користується своєю власністю на власний розсуд. Ст.321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним та ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Таким чином зважаючи на те, що позивач позбавлений можливості використовувати свою власність на власний розсуд, він має право на захист своїх порушених прав у тому числі шляхом стягнення збитків у зв'язку з порушенням його прав, оскільки відповідно до п.8 ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушених прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином позивач має право на відшкодування своїх збитків у вигляді не отриманих доходів незалежно від того, чи укладений ним договір оренди з іншою особою, оскільки він позбавлений можливості укласти такий договір за вини відповідача.

Збитки, яких завдано особі, поділяються на дві групи, їх інколи ще називають позитивною та негативною шкодою. У реальні збитки включається фактич на оцінка тих матеріальних втрат, які зазнала особа, а також ті додаткові витрати, яких зазнала чи повинна (може) зазнати особа для поновлення цивільного права для повернення до первісного стану (стану, що передував порушенню).

Упущеною вигодою є ті втрати, яких зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у разі відсутності порушення цивільного права чи проти правного посягання.

При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа перед бачала отримати за звичайних умов цивільного обороту.

Оскільки для обчислення розміру не отриманих доходів необхідні спеціальні знання, господарський суд задовольняє клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи.

Щодо призначення судової експертизи в частині визначення реальних збитків, то господарський суд виходить із того, що у реальні збитки включається фактична оцінка тих матеріальних втрат, які зазнала особа, а також ті додаткові витрати, яких зазнала чи повинна (може) зазнати особа для поновлення цивільного права для повернення до первісного стану (стану, що передував порушенню), то ці збитки доводяться документально, тобто належними та допустимими доказами, які позивач повинен надати на підтвердження своїх вимог, та повинен довести їх наявність та причинний зв'язок між понесеними збитками та порушенням його права. Тобто ці збитки повинен доводити позивач документально, а тому п.2 клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи в частині визначення розміру понесених витрат, пов'язаних із захистом прав внаслідок незаконного володіння відповідачем нежитловим приміщенням, власником якого є позивач, відхиляється.

Таким чином клопотання позивача в частині призначення судової економічної експертизи задовольняється частково.

Відповідно до п.4 Постанови Пленум ВГСУ № 4 від 23 березня 2012 року " Про деякі питання практики призначення судової експертизи" господарський суд повинен визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;

Відповідно до п.8 Постанови Пленум ВГСУ № 4 від 23 березня 2012 року визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Якщо судова експертиза проводитиметься державною спеціалізованою експертною установою, призначення конкретного експерта здійснюється керівником такої установи, що, однак, не позбавляє господарський суд права зазначити в ухвалі про призначення експертизи конкретного експерта, якому має бути доручено проведення експертизи. В останньому випадку, а також у випадках призначення експертом у справі атестованої як судовий експерт особи, яка не є працівником експертної установи, судам слід перевіряти (за реєстром атестованих судових експертів), чи атестована така особа як судовий експерт з тієї спеціальності (спеціальностей), до якої (яких) відносяться питання, які потребують роз'яснення.

Оскільки при обговорені кандидатур експертів та експертних організацій представники сторін не дійшли згоди господарський суд за власною ініціативою доручає проведення судової економічної експертизи Одеському науково дослідному інституту судових експертиз м.Одеса.

На підставі викладеного та керуючись ст.41, ч.2 п.1 ст.79 ГПК України ,

у х в а л и в:

1.Клопотання позивача про збільшення позовних вимог задовольнити.

2.Клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи задовольнити частково, в частині обчислення розміру не отриманих доходів.

3.В іншій частині клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи відхилити.

4.Провадження у справі зупинити.

5.Призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково дослідному інституту судових експертиз м.Одеса.

6.На вирішення експертизи поставити наступне питання: - "Визначити та розмір втраченої вигоди товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво Дніпро" від незаконного володіння публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" нежитловим приміщенням під №4 площею 33,5 кв.м., що знаходиться у будівлі літ."А" за адресою м.Генічеськ Херсонської області проспект Миру, 109 за період з 13.01.2012 року по 13.01.2013 року.

Суддя З.В. Клепай