Рішення № 29986296, 13.03.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа № 918/46/13

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" до Фермерського господарства "МВМ" про стягнення 41 113 грн. 47 коп. заборгованості.

Представники:

Від позивача : Мудрак Б.П. (директор)

Від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Фермерського господарства "МВМ" 41113,47 грн. заборгованості з яких: 26624,00 грн. заборгованості за отримані товари, 12487,20 грн. штрафу, 667,42 грн. пені та 1334,85 грн. процентів.

Ухвалою від 15 січня 2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 918/46/13.

26.02.2013 року від представника відповідача до господарського суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що директор відповідача перевищив свої повноваження при підписанні договору, що є підставою недійсності договору купівлі-продажу від 05 липня 2012 року. Такі обставини відомі позивачу, оскільки в договорі є посилання на статут фермерського господарства, тобто позивач ознайомлений з вищеописаними нормами статуту відповідача. Тому відповідач визнає позовні вимоги в частині боргу в сумі 26624 грн. та не визнає позов в частині штрафних санкцій та нарахування 30% річних.

Для встановлення всіх обставин справи, господарським судом ухвалою від 26 лютого 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду до 13 березня 2013 року статут ФГ «МВМ».

В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, про місце дату та час розгляду був повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, причин неподання витребуваних доказів та неявки в судове засідання суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи та сплив передбаченого ГПК України строку розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає що позов слід задовольнити.

При винесенні рішення суд керувався наступним.

05 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (продавець, позивач) та Фермерським господарством "МВМ" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу (надалі договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити дизпаливо (надалі товар).

Пунктом 2.1. договору визначено, що асортимент кількість та вартість товару визначається у видаткових накладних (окрема партія товару) на відпуск товару.

Відповідно до пункту 2.3. договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю кошти в сумі визначеній в видатковій накладній на окрему партію товару протягом 10 календарних днів з моменту передачі товару.

Відповідно до видаткових накладних №280 від 01 серпня 2012 року на суму 20691,00 грн. та №281 від 01серпня 2012 року на суму 20933,00 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 41624,00 грн.. Факт отримання відповідачем вказаного товару не заперечується.

В свою чергу відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар на суму 15000,00 грн. що підтверджується банківською випискою за 21.12.2012 року.

Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 26624,00грн., що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків який підписаний та скріплений відбитками печаток позивача та відповідача.

Щодо тверджень відповідача про перевищення директором відповідача своїх повноваженнь при підписанні договору, суд, зазначає, що згідно довідки АА № 588625 з ЄДРПОУ керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" є Мудрак Богдан Петрович, а відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АВ №134297 керівником, та особою яка має право на підписання документів фермерського господарства "МВМ" зазначено Поліщука Віталія Миколайовича.

Договір купівлі-продажу підписаний директором ТОВ "Агролюкс" Б.П.Мудрак та керівником ФГ "МВМ" В.М.Поліщук і скріплений відбитками печаток сторін.

Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору купівлі-продажу від 05 липня 2012 року, зокрема, відповідного судового рішення з цього приводу, господарському суду не надано.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору купівлі-продажу від 05 липня 2012 року суду також не надано.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

За умовами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Докази виконання в повному обсязі відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що наявність у Фермерського господарства "МВМ" заборгованості за договором купівлі-продажу від 05.07.2012 р. в сумі 26624,00 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і не оспорюється відповідачем, крім того, останній на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" про стягнення з відповідача вказаної суми.

Пунктом п.5.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату, покупець сплачує постачальнику пеню від суми заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня та проценти відповідно до ст..625 ЦК України у розмірі 30% річних.

Відповідно до пункту 5.3. договору в разі якщо повна оплата окремої партії товару не відбулася на протязі більш як 30 календарних днів, від строку оплати визначеного цим договором, то покупець зобов'язується, сплатити штраф у розмірі 30% від вартості окремої партії товару визначеної у відповідній видатковій накладній.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано 12487,20 грн. штрафу, пеню за період з 10.11.2012 року по 10.01.2013 року в сумі 667,42 грн. та 1334,85 грн. процентів.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Позивач, у зв'язку з простроченням відповідачем сплати боргу нарахував відповідачу відповідно до п. 5.3. договору 30% штрафу в сумі 12487,20 грн. та за період з 10.11.2012 року по 10.01.2013 року 667,42 грн. пені, дані розрахунки судом перевірено, визнано законними та обгрунтованими.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки договором встановлений інший розмір процентів річних, розрахунок позивачем проведено згідно встановленого договором розміру.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перевіривши надані розрахунки 30 % річних та штрафу, суд визнає їх вірними.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фермерського господарства "МВМ" (35428, Рівненська обл., Гощанський р-н, с.Чудниця, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32936483) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (с. Великий Житин, Рівненського р-н., Рівненської обл., іден. код 31960883) 26624,00 грн. заборгованості; 12487,20 грн. штрафу; 667,42 грн. пені; 1334,85 грн. процентів та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.03.2013 р.

Суддя Заголдна Я.В.