ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-37/18264-2012 04.03.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
До Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
Ширшиков Дмитро Володимирович
Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 330,82 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Ярина О.А. - дов. № 36/49/18 від 11.12.2012 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 330,82 грн., в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.11.09 р. на а/д Хмельницький-Голосків на 3 км - 50 м за участю транспортних засобів «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО та «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.12 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 5011-37/18264-2012; розгляд справи було призначено на 06.02.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи; ухвалено направити запит до МТСБУ щодо відомостей про страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, водій якої винен у ДТП.
Через службу діловодства господарського суду 12.11.12 р. від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, проте, враховуючи, що у судовому запиті було допущено описку, відповідь не містить витребуваної інформації.
Через службу діловодства господарського суду 02.01.13 р. від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит з інформацією про відсутність у ЦБД на дату ДТП - 28.11.11 р. договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу державний номер ВХ4316АО., проте, враховуючи, що у судовому запиті було допущено описку, відповідь не містить витребуваної інформації.
Через службу діловодства господарського суду 05.02.13 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 06.02.13 р. подав суду письмове клопотання про направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України, стосовно строку дії та чинності станом на 28.11.09 р. полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6638076 та заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору.
Відповідно до ст. 38 Господарського процессуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з наступних підстав.
Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Судом встановлено, що строк вирішення спору у даній справі № 5011-37/18264-2012 спливає 04.03.13 р.
В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи наведене, суд продовжив строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ширшикова Дмитра Вікторовича, оскільки він є винним у скоєнні ДТП, яка сталося 28.11.09 р.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Ширшикова Дмитра Вікторовича.
Представник відповідача у судове засідання 06.02.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 21.12.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 24.12.12 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.
Враховуючи наведене, господарський суд з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі задовольнив клопотання представника позивача щодо направлення запиту до МТСБУ; також беручи до уваги нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, невиконання ним вимог ухвали суду та у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 06.02.13 р. відклав розгляд даної справи на 04.03.2013 р.; клопотання представника позивача про витребування у МТСБУ інформації задовольнив; клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору, задовольнив та продовжив строк розгляду спору в справі № 5011-37/18264-2012 на п'ятнадцять днів до 04.03.13 р.; залучив до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ширшикова Дмитра Вікторовича, зобов'язавши його надати письмові пояснення по суті спору та оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи полісу ВС/6638076. Також даною ухвалою суд зобов'язав позивача направити на адресу Ширшикова Дмитра Вікторовича копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази чого надати суду; витребував шляхом направлення відповідного судового запиту у Моторного (транспортного) страхового бюро України в строк до 01.03.2013 р. інформацію стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, який діяв станом на 28.11.09 р., вказавши його серію та номер, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, ім'я та по-батькові /найменування страхувальника. Крім того, повторно зобов'язати відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу; оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи полісу ВС/6638076.
25.02.13 р. через службу діловодства господарського суду від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, яку залучено до матеріалів справи.
01.03.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.03.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 04.03.13 р. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання, а також про ненадання ними витребуваних судом доказів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28.11.09 р. на а/д Хмельницький-Голосків на 3 км - 50 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, під керуванням Ширшикова Д.В., та «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, під керуванням Швець Ю.В., що належить Швець Є.І.
Ширшиков Д.В., керуючи транспортним засобом «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, виконуючи маневр обгону, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, під керуванням Швець Ю.В., що належить Швець Є.І., чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Про наведене свідчить довідка ДАІ № 8522984 від 28.12.09 р. та постанова Хмельницького міськрайонного суду від 03.03.10 року в адміністративній справі, відповідно до якої Ширшикова Д.В. визнано свою винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрито у зв'язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Факти, які встановлені постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.03.10 року в адміністративній справі, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.
Вищезазначеною постановою Ширшиков Д.В. визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, під керуванням Швець Ю.В., що належить Швець Є.І.
Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.
В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
В статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Україна», яку було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», (страховик) та Швець Є.І. (страхувальник) було укладено договір страхування серія ИБ № 2201577 від 19.08.09 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.
На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, замовив у експерта автотоварознавця Соломахи В.С. проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.
01.12.09 р. було складено акт огляду транспортного засобу «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ.
18.12.09 р. було надано звіт № 300/09, складений експертом автотоварознавцем Соломахою В.С. (вища освіта, свідоцтво МЮУ № 438 від 05.12.07 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 523 від 27.03.02 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювачів МФ № 2981-ПК від 28.10.07 р.), який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість відновлювального ремонту, в результаті пошкодження при ДТП автомобіля «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, становить 35 500,22 грн. (розрахунок виконано з використанням системи «AUDATEX»).
На підставі заяви страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку від 01.12.09 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 16100/09/05/23 від 09.02.10 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 15 439,06 грн.
Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування серія ИБ № 2201577 від 19.08.09 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з наказом № 1517 від 09.02.10 р. та платіжним дорученням № 2845 від 10.02.2010 р. 14 330,82 грн. страхового відшкодування Швець Є.І.
Враховуючи те, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.03.2010 року в адміністративній справі Ширшиков Д.В., який керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ.
З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору страхування серія ИБ № 2201577 від 19.08.09 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.11.09 р. на а/д Хмельницький-Голосків на 3 км - 50 м, виплачено страхове відшкодування Швець Є.І. - власнику автомобіля «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування».
За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 330.82 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, зокрема до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
У відповідності до п.п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Перебіг позовної давності щодо вимог страховика про відшкодування збитків у порядку регресу починається з моменту виконання страховиком свого зобов'язання за договором добровільного страхування (постанова Вищого господарського суду України № 58/168 від 27.03.12 р.).
25.02.13 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит, згідно з яким в ЦБД на даний час є інформація про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, зазначена в судовому запиті. Страхувальником за даним договором є Ширшиков Д.В., тип договору - 1.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6638076 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 25 500,00 грн. та франшиза - 510,00 грн.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 14.08.11 р., договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);
- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).
04.08.10 р. позивачем було направлено на адресу ПрАТ «ПРОСТО-страхування» заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за полісом № ВС/6638076.
Однак станом на день звернення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» з даним позовом до суду суму страхового відшкодування в порядку регресу відповідач не сплатив.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» щодо стягнення 13 820,82 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28.11.09 р. на а/д Хмельницький-Голосків на 3 км - 50 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Chevrolet Lacetti», державний номер ВХ4316АО, під керуванням Ширшикова Д.В., та «Daewoo» («ЗАЗ TF699Р»), державний номер ВХ5290АМ, під керуванням Швець Ю.В., що належить Швець Є.І.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» в частині стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 510,00 грн., яка становить суму франшизи за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6638076.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (вул. Герцена, 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 13 820 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 82 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 552 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 22 коп. витрат на сплату судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення підписано 11.03.13 р.
Суддя Гавриловська І.О.
Судове рішення № 29986263, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-37/18264-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: