Ухвала суду № 29984604, 12.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4751/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Партнер Україна» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року адміністративний позов приватного підприємства «Партнер Україна» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкаси №0000302301 та №0000312301 від 18 січня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між ПП «Партнер Україна» та ПП «Потенца», ПП «Гімалая», ПП «Зітекс», ПП «Черкаситоргсфера» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19 грудня 2011 року по 30 грудня 2011 року ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Партнер Україна» щодо підтвердження відомостей, отриманих, від осіб, які мали правові відносини з ПП «Потенца», ПП «Гімалая», ПП «Зітекс» у травні 2011 року, ПП «Черкаситоргсфера» у серпні 2011 року, за результатами якої складено акт від 04 січня 2012 року №2/23-2/30598882, в якому встановлено порушення позивачем ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.138.2, 138.6 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 169659,00 грн. (по взаємовідносинах з ПП «Потенца»), у сумі 186977,00 грн. (по взаємовідносинах з ПП «Гімалая»), у сумі 148036,00 грн. (по взаємовідносинах з ПП «Зітекс»); порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2011 року в сумі 147350,00 грн. (по взаємовідносинах з ПП «Потенца»), у сумі 162589,00 грн. (по взаємовідносинах з ПП «Гімалая»), у сумі 128727,00 грн. (по взаємовідносинах з ПП «Зітекс»).

Також встановлено порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2011 року у сумі 5415,00 грн.; порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року в сумі 96167,00 грн. (по взаємовідносинах з ПП «Черкаситоргсфера»).

На підставі акту перевірки №2/23-2/30598882 від 04 січня 2012 року ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2012 року №0000302301, згідно якого за порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 583098,00 грн., у тому числі 535013,00 грн. за основним платежем та 48085,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000312301 від 18 січня 2012 року, згідно якого за порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 510087,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі наданні первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В силу пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Потенца» було укладено договір №069 від 01 квітня 2011 року, відповідно до умов якого ПП «Потенца» зобов'язалося виконати (надати) ПП «Партнер Україна» роботи (послуги) з фасування мінеральних добрив. Виконання умов даного договору підтверджується актами здачі-прийомки робіт №22 від 02 травня 2011 року, №12 від 05 травня 2011 року, №15 від 08 травня 2011 року, податковими накладними, квитанціями до прибуткового касового ордеру про сплату коштів за надання послуг.

Між позивачем та ПП «Гімалая» було укладено договір №076 від 01 квітня 2011 року, відповідно до умов якого ПП «Гімалая» зобов'язалось виконати (надати) ПП «Партнер Україна» роботи (послуги) з фасування мінеральних добрив. Виконання умов даного договору підтверджується актами здачі-прийомки робіт №15 від 02 травня 2011 року, №17 від 04 травня 2011 року, №20 від 06 травня 2011 року, податковими накладними, квитанціями до прибуткового касового ордеру про сплату коштів за надання послуг.

Також між позивачем та ПП «Зітекс» було укладено договір №59/1 від 01 квітня 2011 року, відповідно до умов якого ПП «Зітекс» зобов'язалось виконати (надати) ПП «Партнер Україна» роботи (послуги) з фасування мінеральних добрив. Виконання умов даного договору підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) №88 від 03 травня 2011 року, №92 від 08 травня 2011 року, податковими накладними, квитанціями до прибуткового касового ордеру про сплату коштів за надання послуг.

Між позивачем та ПП «Черкаситоргсфера» було укладено договір №Дг-041 від 04 січня 2011 року, відповідно до умов якого ПП «Черкаситоргсфера» зобов'язалась передати, а ПП «Партнер Україна» прийняти і оплатити у відповідності з вимогами даного договору товар, вид, тара та кількість якого визначається письмовими заявками продавця та додатками до договору. Виконання умов даного договору підтверджується видатковими накладними №Аг-20 від 03 серпня 2011 року, №Аг-63 від 23 серпня 2011 року, податковими накладними та платіжними дорученням про перерахування коштів за виконання договірних правовідносин.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону. При цьому, деякі дефекти первинних документів не можуть свідчити про безтоварність операцій.

Посилання апелянта в акті перевірки та апеляційній скарзі на висновки актів перевірок ПП «Потенца», ПП «Гімалая», ПП «Зітекс», в яких встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних правових наслідків, судом не приймаються, оскільки у використаних актах перевірок зазначені припущення, без відповідних доказів про відсутність реальності наданих послуг.

Разом з тим, юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, а неможливість підтвердження сплати податків та звітування продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом ознак фіктивності постачальників в розрізі контрагентів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат та податкового кредиту покупцем.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Натомість, відповідачем не доведено наявність обвинувального вироку суду в кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.205, 212 КК України, які б могли підтвердити фіктивний чи протиправний характер діяльності ПП «Потенца», ПП «Гімалая», ПП «Зітекс», ПП «Черкаситоргсфера».

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ПП «Потенца», ПП «Гімалая», ПП «Зітекс», ПП «Черкаситоргсфера», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару (наданих послуг) та проведення оплати за них, використання придбаного товару (послуг) у господарській діяльності позивача, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2012 року №0000302301, №0000312301, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 березня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.