Ухвала суду № 29983849, 22.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2012 р. справа № 2а-3888/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 р. у справі № 2а-3888/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської Ради Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.11р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якому просила визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язати відповідача перераховувати, нарахувати та виплатити позивачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на час виплати у період з 05.12.08р. до досягнення дитиною трирічного віку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як мати малолітньої дитини -ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»має право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та одноразову допомогу при народженні дитини в більшому розмірі, ніж виплачену, але зазначені виплати вона отримувала в значно менших розмірах. Така недоплата спричинена протиправними діями відповідача, яким не прийнято до уваги, що норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинені положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», визнані Рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України, також вказує на наявність Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 р. позовні вимоги пред'явлені за період з 05 грудня 2008 р. по 30 вересня 2010 р. залишено без розгляду.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 р., прийнятою в скороченому провадженні, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що при визначенні спірного розміру допомоги суд не вірно визначив норми Закону, який підлягає застосуванню. Посилаючись на норми Конституції України, Закону України «Про основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 14.01.98р.

Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач посилається на наявність у нього права на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», за період з вересня 2008 р.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку відповідача та отримує державну допомогу по догляду дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Розглядаючи зміст правовідносин, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», на який посилається суд першої інстанції, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

За правилами, встановленими ст.5 цього Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до ст.15 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, відповідно до положень п. 23 пп. 7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»була викладена в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Слід зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення п. 23 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік»не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність.

Положеннями Законів, регулюючих Державний бюджет на 2009, 2010, роки, положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»не змінювались та залишались чинною в редакції, яка визначена положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Таким чином, оскільки відповідач позивачу при виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачував щомісячно суму у розмірі 130 грн. щомісячно, дії відповідача є правомірними.

Окрім того, слід зазначити, що Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом та середньомісячним сукупним доходом сім`ї, надав у 2010 році відповідачу довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан усіх членів сім`ї для проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів членів сім`ї та з березня 2010р. по лютий 2010р. отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів членів сім`ї та з березня 2010р. по лютий 2011р. включно отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів всіх членів сім`ї.

У березні 2011р. до відповідача з відповідною заявою не зверталась, не надавала довідки про доходи та декларації, внаслідок чого, позивачу знову почали виплачувати допомогу по 130 грн. щомісячно.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній справі адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 р. у справі № 2а-3888/11 залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 р. у справі № 2а-3888/11 залишити без змін.

Ухвала суду відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко