Постанова № 29983479, 07.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/297/13-a

категорія 12.3

07 лютого 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Шиндарівській В.В.,

з участю позивача, преставника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини А 1979

про стягнення компенсації за неотримане речове майно,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини А 1979 про стягнення 11832,63 грн. грошової компенсації за неотримане ним речове майно, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1444 від 28 жовтня 2004 року, при звільненні його з військової служби не провів з ним розрахунок за належне йому речове майно. Просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість належного речового майна в сумі 11832,63 грн.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду про стягнення грошової компенсації за речове майно, не отримане ним до 10 березня 2000 року, а з 11 березня 2001 року виплата такої компенсації не передбачена чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому та матеріальному забезпеченні у відповідача.

Наказом головнокомандувача Збройних Сил України від 08 жовтня 2012 року № 731 позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров"я.

Наказом командира військової частини А1979 №259 від 12 грудня 2012 року позивача було виключено зі списків особового складу військової частини (а.с.7).

Під час проходження служби позивач належне йому до видачі речове майно отримував не у повному обсязі.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" (в редакції, яка була чинною до 01.01.2007 року), військовослужбовці одержували за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.

Проте статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів"від 17.02.2000р. №1459/3, з 11.03.2000 року була призупинена дія частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року N 328-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був доповнений статтею 9-1 "Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців", а стаття 9 була викладена в новій редакції.

При цьому, пунктом 2 статті 9-1 Закону було передбачене право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Проте фактично ця норма в 2007 році не діяла, оскільки була зупинена на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V.

Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI пункт 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було виключено, проте зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008). Це означає, що стаття 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" що до права військовослужбовців на грошову компенсацію за неотримане речове майно з 22 травня 2008 року була введена в дію.

Крім того, спірні правовідносини регулювались Положенням про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, пунктом 27 якого передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на грошову компенсацію за речове майно, не отримане ним до 11 березня 2000 року та з 22 травня 2008 року по день звільнення з військової служби.

Вимоги про витребування в натурі майна, належного до видачі і не отриманого позивачем з 11 березня 2000 року по 22 травня 2008 року, він не заявляв.

Строк звернення з позовом до суду позивач не пропустив, оскільки листом від 9 січня 2013 року відповідач борг визнав (а.с.11) Його доводи про відсутність фінансування таких видатків правового значення в даному випадку не має, оскільки держава, яку в спірних правовідносинах представляє відповідач як суб"єкт владних повноважень, не звільняється від своїх зобов"язань з мотивів неплатоспроможності.

Відповідно до довідок, які видав відповідач, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі позивачеві до 11 березня 2000 року, становить 2279,05грн., після 22 травня 2008 року - 4182, 53 грн., а всього - 6461,58 грн.

На підставі викладеного і керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1979 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане ним речове майно.

Стягнути з військової частини А 1979 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане ним речове майно в сумі 6461,58 грн.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 15 лютого 2013 р.