Рішення № 29980804, 01.03.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/21/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Помогайбо В.О., при секретарі Чубаровій Т.Д., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, вказуючи, що 05.04.2007 року уклав з ОСОБА_1 договір № MRXRRX12460059, на підставі якого банк надав йому кредит в сумі 2640,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.04.2008 року. Свої зобов'язання відповідач по кредитному договору не виконав. Станом на 27.01.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 40744,46 гривень, яка складається з: 2640,00 грн. - заборгованості за кредитом, 14794,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 129,36 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 20764,49 - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1916,40 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судовий збір в розмірі 407 грн., 44 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, за підставами, вказаними в позовній заяві. В ході розгляду справи дала аналогічні пояснення викладені в позивній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача за договором ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась надала суду заяву з проханням про проведення судового засідання у її відсутність.

У ході розгляду справи відповідач та його представник визнали позов частково, зазначивши, що відповідач платежі по укладеному договору кредиту вносив частково, просили зменшити розмір неустойки, оскільки розмір останньої значно перевищує розмір заборгованості та у зв'язку з наявності у відповідача інших грошових зобов'язаннь та скрутним матеріальним становищем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 квітня 2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на той час) уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № MRXRRX12460059 згідно якого Банк надав позичальнику грошові кошти у суммі 2 640,00 грн. зі сплатою12% щорічних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 05.04.2008 р.

У відповідності до Договору, який складається з заяви позичальника, правил та умов надання споживчого кредиту, відповідач зобов'язаний щомісяця здійснювати погашення кредиту в період сплати відповідач повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався виконувати погашення кредиту та відсотків в порядку та строки згідно договору.

ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі. А саме видав відповідачу кредит у розмірі 2640,00 грн. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, у зв'язку з чим, позивач у 2008 році звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. 19.03.2008 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь (на той час) ЗАТ КБ «Приват Банк» заборгованості по договору про надання банківських послуг у розмірі 4346,09 грн., судових витрат у розмірі 25,5 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15,00 грн., а всього 4386,59 грн..

При примусовому виконанні зазначеного судового наказу 05.05.2009 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС ММУЮ винесено постанову про повернення виконавчого провадження, у зв'язку з не виявленням майна боржника на яке можливо звернути стягнення, що свідчить про пред'явлення позивачем даного позову в межах позивної давності.

Проте станом на 27.01.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 40744,46 гривень, яка складається з 2640,00 грн. - заборгованості за кредитом, 14794,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 129,36 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 20764,49 - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1916,40 грн. - штраф (процентна складова).

Зазначене підтверджується копією кредитного договору № MRXRRX12460059 від 05.04.2007 року: копією заяви відповідача, правилами та умовами надання споживчого кредиту, розрахунком заборгованості та іншими матеріалами справи.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору. Так, ОСОБА_1 допустив істотні порушення умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням визнається право відношенням, на підставі якого одна сторона боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майна, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші право чини відповідно до ст. 11 ЦК України.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У разі порушення зобов'язань відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1. ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч 1. ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином судом достовірно встановлено, що позичальник ОСОБА_1 порушив строки повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, а тому позивач має право на стягнення заборгованості за кредитом з урахуванням відсотків, пені, передбачених укладеним кредитним договором.

Однак, намагання позивача застосувати до відповідачів подвійну цивільно-правову відповідальність одного и того ж виду у вигляді штрафу (фіксованого) та штрафу (процентна складова) за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання) суперечить вимогам ч.1.ст.61 Конституції України та ч.3. ст. 509 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України та в частості про наявність підстав для зменшення розміру неустойки.

У відповідності до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №MRXRRX12460059 від 05.04.2007 року заборгованість з пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 27.01.2011 року по 27.01.2012 року складає 20 764,49 грн.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вимоги позивача внаслідок порушення його цивільних прав відповідачем про стягнення заборгованості по кредитному договору та судових витрат підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за кредитом в розмірі 40244,46 гривень, яка складається з 2640,00 грн. - заборгованості за кредитом, 14794,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 129,36 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 20764,49 - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 27.01.2011 року по 27.01.2012 року, 1916,40 грн. - штраф (процентна складова). Вимоги в частині стягнення фіксованого штрафу в розмірі 500 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК, в зв'язку з задоволенням позову, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позивних вимог, а саме судовий збір в розмірі 402 грн. 44 коп.

Керуючись ст. ст. 8,11, 81, 88, 197 ч.2, 212-215, ЦПК України, 258, 509, 551,526,611,625,629,638, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б. 50 МФО 305299,) заборгованість за кредитним договором №MRXRRX12460059 від 05.04.2007 року в розмірі 40244,46 гривень, яка складається з 2640,00 грн. - заборгованості за кредитом, 14794,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 129,36 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 20764,49 - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 27.01.2011 року по 27.01.2012 року, 1916,40 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (р/р 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк „Приват банк" м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б. 50 МФО 305299) судовий збір у розмірі 402 грн. 44 коп.

В рештій частині позову відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.О. Помогайбо