Рішення № 29979829, 20.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/2/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.13 Справа № 908/31/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (04112, м. Київ, вул. Т. Шамрила, буд. 9, кв. 73)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техноелектро", (69034, м. Запоріжжя, вул. Літературна, буд. 30-А)

про стягнення 56363,01 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: Корнієнко С.М., довіреність № 1 від 24.12.2009 р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техноелектро" про стягнення 56363,01 грн., які складаються з 39748,25 грн. основного боргу за договором поставки № 10/08/12-1 від 10.08.2012 р. та 16614,76 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2013 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 06.02.2013 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Поштове повідомлення свідчить, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 06.02.2013 р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 20.02.2013 р.

Позивач в судовому засіданні 22.08.2012 р. підтримує вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст.ст. 174, 179, 180, 181, 193, 199, 216, 217, 218, 220, 224-225, 230-232 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 552, 624, 625 Цивільного кодексу України та умовами договору поставки № 10/08/12-1 від 10.08.2012 р.

Відповідач в судове засідання 20.02.2013 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/31/13-г.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 20.02.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техноелектро" було укладено договір поставки № 10/08/12-1 (надалі - договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався передати у власність (повне господарське відання) відповідачу кабельно-провідникову, електромонтажну продукцію, електрофурнітуру, надалі - товар у кількості та сортименті відповідно до письмових замовлень відповідача, а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити його вартість на умовах договору.

Відповідно до п. 8.3. договору, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткової накладної, згідно якої товар відпускається відповідачу.

Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується підписаною сторонами та завіреною печатками підприємств видатковою накладною № 453 від 16.08.2012 р. на суму 39748,25 грн. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 59 від 14.08.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно до п. 7.1 договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку на рахунок позивача. Датою розрахунку є дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідач здійснює оплату товару за ціною, передбаченою у рахунках протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту відвантаження товару (п. 7.2. договору).

На виконання умов договору, позивачем був наданий відповідачу для сплати товару рахунок № 607 від 10.08.2012 р. на суму 39748,25 грн., копія долучена до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару в строк та в повному обсязі, які передбачені п. 7.2 договору - в сумі 39748,25 грн. не виконав, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 39748,25 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник),який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (2003 р.) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ... кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.10.2012 р. позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 172) з вимогою погасити заборгованість в сумі 39748,25 грн. за поставлений товар.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату товару.

Приймаючи до уваги, що, на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість за отриманий товар в сумі 39748,25 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 39748,25 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 16614,76 грн. пені за неналежне виконання умов договору, за період з 17.09.2012 р. по 21.12.2012 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 11.5 договору передбачено, що в разі порушення відповідачем умов оплати згідно п. 7.2. договору більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 13% від суми простроченого платежу.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно, оскільки розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 1547,58 грн. В решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Таким чином позов слід задовольнити частково.

Суд відмовляє в задоволенні додаткових витрат, які понесені позивачем внаслідок невиконання зобов'язань відповідачем в сумі 80000 грн. за надання юридичних послуг згідно договору № 1/06/2012 про надання юридичних послуг від 05.06.2012 р. та Додаткової угоди № 1 до договору, як необґрунтоване, оскільки зазначені витрати не можуть бути визнані судовими витратами в розумінні ст. 44, ст. 48 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно до ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Додаткові витрати які понесені позивачем внаслідок невиконання зобов'язань відповідачем в сумі 80000 грн. за надання юридичних послуг згідно договору № 1/06/2012 про надання юридичних послуг від 05.06.2012 р. та Додаткової угоди № 1 до договору, як окрема вимога судом у справі № 908/31/13-г не розглядалась.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2012 р. між позивачем у справі - ТОВ "Меганом Україна" та ТОВ "Юридична компанія "Астрея" було укладено договір № 1/06/2012 про надання юридичних послуг.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 11.12.2012 р. в порядку та на умовах визначених договором про надання юридичних послуг, ТОВ "Юридична компанія" зобов'язалась надати ТОВ "Меганом Україна" послуги, пов'язані зі стягненням боргу по договору поставки № 10/08/12-1 від 10.08.2012 р. з ТОВ "Компанія "Техноелектро".

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, послуги вважаються наданими після підписання акта прийому-передачі наданих послуг сторонами протягом трьох банківських днів.

За надані послуги ТОВ "Меганом Україна" виплачує ТОВ "Юридична компанія "Астрея" плату в розмірі 80000 грн. без ПДВ.

Представник позивача не надав доказів фактичного виконання послуг передбаченого п. 2 додаткової угоди, а саме підписаного сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

А також, доказом виконання оплати позивачем послуг ТОВ "Юридична компанія "Астрея" надало довідку ПАТ "АКТАБАНК" про зарахування коштів у розмірі 8000 грн. на рахунок ТОВ "Юридична компанія "Астрея" від ТОВ "Меганом Україна" згідно платіжного доручення № 1690 від 19.12.2012 р.

Дана довідка не є належним доказом виконання оплати позивачем послуг ТОВ "Юридична компанія "Астрея".

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техноелектро" про стягнення 56363,01 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техноелектро", (69034, м. Запоріжжя, вул. Літературна, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 36097859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (04112, м. Київ, вул. Т. Шамрила, буд. 9, кв. 73, код ЄДРПОУ 36856796) 39748 (тридцять дев'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 25 коп., основного боргу, 1547 (одна тисяча п'ятсот сорок сім) грн. 58 коп. пені та 1179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн. 24 коп. судового збору. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "26" лютого 2013 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.