Рішення № 29979280, 15.03.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1842/13-ц

Провадження № 2/344/2603/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

з участю позивача: ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей .

Позов мотивувала тим, що з 01.08.2000 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Від спільного подружнього життя народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей в добровільному порядку їй не надає, вона самостійно не спроможна забезпечити їм достатній рівень життя, просила стягувати з відповідача аліменти в її користь на утримання неповнолітніх дітей: сина- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття та син- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердому грошовому розмірі по 800 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 01.08.2000р. Від спільного подружнього життя у них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Сімейне життя з відповідачем не склалося, відповідач не бере участі у вихованні дітей та не надає коштів на їх утримання, проживає окремо. Старший син ОСОБА_4 є інвалідом і потребує постійного лікування та сторонньої допомоги, що потребує значних коштів. Крім того здійснює догляд за молодшим сином ОСОБА_5, з яким перебуває в декретній відпустці. Самостійного доходу вона не отримує, окрім соціальної допомоги на дітей, здійснювати лікування дитини допомагають її рідні, колектив працівників по її місцю праці, а також одноразово 4000 грн. передав відповідач через своїх рідних. Зауважила, що відповідач їй особисто жодного разу коштів на лікування та утримання дітей не надава, не спілкується в телефонному режимі, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, поясни що з 2000р. він працює в Чехії. За зароблені кошти купив квартиру, зробив євроремонт. В 2011р. захворів його син ОСОБА_4, а тому всі витрати по його лікуванню він взяв на себе. Також в 2012р. він профінансував чотирьохмісячний відпочинок дружити та дитини на Кримському узбережжі Чорного моря. Просив суд при визначенні розміру аліментів врахувати, що з серпня 2011р. по квітень 2012р. він надав позивачу матеріальну допомогу в розмірі 19000, окрім того сплачує всі борги за комунальні послуги. В 2012р. придбав набір меблів для дитячої кімнати за 4000 грн. і комп»ютер для старшого сина вартістю 4200 грн. Згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі: на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердому грошовому розмірі по 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів просив розпочати з часу подачі ним заперечення на позовну заяву, оскільки про існування даного позову йому відомо не було.

Заслухавши сторін, свідків: ОСОБА_10, який підтвердив , що його син, відповідач по справі, влітку 2012р. передав йому 500 Євро, які просив віддати його дружині ОСОБА_1 на лікування сина, що він і зробив. Свідок ОСОБА_11 пояснила, що часто провідує позивачку, на її прохоння неодноразово залишалась доглядати за молодшим сина, знає, що вона самостійно здійснює лікування дитини в цьому їй допомагають її родина, відповідач зі слів позивача матеріальної допомоги їй не надає, живе вона з дітьми економно. Свідок ОСОБА_12 пояснила, що з позивачем працюють на одній роботі, їй відомо , що всі кошти вона витрачає на лікування старшого сина, вона особисто позичала їй 1000 грн., а також всі працівники колективу допомагають їй хто чим може. Зі слів позивача їй відомо, що чоловік дітьми не цікавиться , матеріально не допомогає. Свідок ОСОБА_13 пояснила, що її брат ОСОБА_2 в липня 2011р. передав на лікування свого сина 500 євро. Ці гроші були вручені матері позивачки,так як в той час позивач перебувала з дитиною в лікарні. Крім того в листопаді 2011р. брат також передав грошові для дитини в сумі 500 євро, які також віддали його дружині. Ій відомо, що брат купив для старшого сина ноутбук. Крім того пояснила, що півроку ( з червні 2012р.) вона здійснювала догляд за молодшим сином свого брата в той час як його дружина із старшим сином перебували на лікуванні, мати дитиною не цікавилася, жодного разу не телефонувала. Потрачені нею кошти на утримання дитини, брат їй повернув.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01.08.2000 р. про що свідчить копія свідоцтва про одруження ( а.с.2). Від спільного подружнього життя у них народилися діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать свідоцтва про народження дітей ( а.с. 2,4) Вказані обставини сторонами не заперечувались, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягали доказуванню в судовому засіданні.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ст. 181 ч. 3 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

В даному випадку позивач просить про стягнення аліментів з відповідача на користь неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень суд дійшов висновку, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітніх дітей слід визначити в твердій грошовій сумі, оскільки доказів про його офіційні доходи в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Ст.1 Закону України від 15.07.1999 року "Про прожитковий мінімум " визначає, що прожитковий мінімумом - це є вартісна величина набору продуктів харчування та мінімального набору непродовольчих товарів, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров"я та мінімальна вартість послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує, що відповідачем не надано суду доказів про його матеріальне становище, однак , як сам пояснив відповідач з 2000р. він працює в Чехії, його дохід є мінливим, стан здоров»я задовільний , інших утриманців та стягнень по виконавчих листах не має, також суд враховує те, що позивач перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, окрім соціальної допомоги інших доходів не має, крім того здійснює лікування старшого сина ОСОБА_4, який є інвалідом потребує постійного лікування та сторонньої допомоги , про що свідчить медичний висновок №83( а.с. 12)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме з відповідача слід стягувати в користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердому грошовому розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердому грошовому розмірі по 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Визначений судом розмір аліментів відповідає Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" , яким встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01.01.2013 року -972 грн. в місяць, для дітей віком від 6 до 18 років - 1210 грн., який батьки зобов»язані забезпечити своїм дітям в рівних частинах.

За приписами ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову . Однак судом зараховано до сплачених аліментів надані відповідачем в добровільному порядку 4000 грн. на утримання дітей, чого не заперечувала позивач в судовому засіданні ( за чотири місяці) . А тому стягнення аліментів слід розпочати з 19.08.2012р.

З відповідача слід також стягнути витрати, пов"язані з розглядом справи 214 грн. 60 коп.судового збору із зарахуванням в спеціальний фонд Державного бюджету України та в користь позивачки 40 грн. витрат понесених нею за поміщення повідомлення в газету «Галичина», про що свідчить квитанція.

На підставі ст.ст.180, 181ч.5, 182 ч.2, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст.215,216 , 218, 224-226 ЦПК України, Закону України „Про бюджет на 2013 рік", суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця с. Путятинці Рогатинського р-ну,Івано-Франківської області, проживає в АДРЕСА_1. ідентифікаційний номер-НОМЕР_1, аліменти в користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційни номер: НОМЕР_2, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердому грошовому розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердому грошовому розмірі по 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 19.08.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 40 грн. витрат понесених за поміщення повідомлення в газету «Галичина» .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір із зарахуванням в спеціальний фонд Державного бюджету України в розмірі 214 грн. 60 коп на рахунок:

Отримувач коштів - УДКСУ у м.Івано-Франківську

Код отримувача - 37952250

(код за ЄДРПОУ)

Банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області

Код банку отримувача (МФО) - 836014

Рахунок отримувача - 31214206700002

Код класифікації доходів бюджету - 22030001

Код ЄДРПОУ суду - 02891693

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

( Повний текст рішення виготовлений 15.03.2013р.)

Суддя Шамотайло О.В.