Рішення № 29977192, 27.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 918/89/13-г

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1»

до Острозької районної державної адміністрації Острозького району Рівненської області

про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною

суддя Гудзенко Я.О.

За участь представників:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт від 28.05.1998 р.), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.06.2012 р.)

від відповідача: Мельник В.О. (довіреність 883/01-23 від 20.03.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач-1) та товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - Позивач-2) звернулися до господарського суду Рівненської області з позовом до Острозької районної державної адміністрації Острозького району Рівненської області про визнання додаткової угоди від 06.03.2006 р. до договору оренди земельної ділянки від 12.08.1999 р. недійсною.

Ухвалою суду від 22.01.2013 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 06.02.2013 року.

В судовому засіданні 06.02.2013 року було оголошено перерву до 12.02.2013 року.

Ухвалою від 12.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 27.02.2013 року.

Відповідач відзив чи заперечень проти заявлених вимог не подав.

В судовому засіданні 27.02.2013 року Позивачами було підтримано заявлені вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позові. Позивачі наполягали на їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивачів, Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 1999 року між Позивачем-1 та Відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

За умовами договору Позивачу-1 було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 273,2 га, яка знаходиться біля села Новомалин, Острозького району, Рівненської області.

Договір нотаріально посвідчено та 12.08.1999 року зареєстровано в Острозькому районному відділі земельних ресурсів про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Новомалинській сільській раді зроблено запис № 1 від 12.08.1999 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору договір укладено на 25 років, починаючи з дати його реєстрації.

За умовами п. 2.3. Договору орендна плата на землю вноситься Позивачем-1 у грошовій формі, щорічно до 31 грудня.

6 березня 2006 року між Позивачем-1 та Відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.08.1999 року (далі - Додаткова угода).

За змістом п.1 додаткової угоди сторони дійшли згоди вважати стороною-орендарем згідно Договору приватного підприємця ОСОБА_1 (Позивач-1 у справі) та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Позивач-2 у справі), які несуть солідарну відповідальність за виконання умов договору з боку сторони-орендаря.

Також, додатковою угодою було збільшено й розмір орендної плати і визначено її в розмірі 8 414 грн. та встановлено обов'язок сплачувати орендну плату Позивачем-1 та Позивачем-2 рівними частинами щомісячно. До підпункту 3 "підстави припинення договору" п. 4 договору додано: "несплата орендної плати протягом року з чсау проплати".

Додаткову угоду нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_4 та зареєстровано в Острозькому районному відділі центру ДЗК про що зроблено запис в державному реєстрі від 21.03.2006 року № 04.06.586.00001.

Однак, Позивач-1 та Позивач-2 вважають додаткову угоду такою, що укладена всупереч нормам чинного законодавства України - за відсутності рішення уповноваженого органу на передачу земельної ділянки в оренду, що й було підставою для звернення до суду з вимогою про визнання її недійсною.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення оспорюваної додаткової угоди) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції чинній на момент укладення оспорюваної додаткової угоди) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 124 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення оспорюваної додаткової угоди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно п. 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6 необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, оспорювана додаткова угода до договору укладена з порушенням вимог чинного на момент її укладення законодавства, оскільки, як було встановлено судом, угода укладена за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади тільки на підставі розпорядження Острозької районної державної адміністарції «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 1 від 12.08.1999 р.» № 474 від 17.11.2005 р.

За змістом п. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З наведеної норми вбачається, що необхідною умовою для надання в оренду Позивачу-2 земельної ділянки є припинення права власності чи користування нею попереднім землекористувачем.

На час укладання додаткової угоди ФОП ОСОБА_1 користувався вказаною земельною ділянкою.

Крім того, судом встановлено, що Острозькою міжрайонною прокуратурою голові Острозької районної державної адміністрації внесено протест на незаконні дії від 25.01.2011 р. №71-145 (а.с. 16-17) з вимогою вжити заходів до скасування незаконного розпорядження від 17.11.2005 року № 474 та розірвання незаконної додаткової угоди від 06.03.2006 року до договору оренди від 12.08.1999 року № 1, в протесті вказано, що він зупиняє дію додаткової угоди.

Крім того, відповідно до п.п. а, б ст. 141 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення оспорюваної додаткової угоди) підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказів, які б підтверджували відмову Позивача-1 від права користування земельною ділянкою, на підставі якої Відповідач міг би прийняти відповідне рішення позивачем суду надано не було.

Судом встановлено, що товариством не вчинялось жодних дій по виконанню вказаної угоди.

Згідно ст. 640 ЦК України (в редакції чинній на момент укладання угоди) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що при укладенні додаткової угоди не було дотримано вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», що свідчить про недійсність укладеної додаткової угоди.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем, заслухавши пояснення Позивача, Відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 147 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 06.03.2006 р. укладену між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Острозькою районною державною адміністрацією Острозького району Рівненської області до договору оренди земельної ділянки від 12.08.1999 р.

3. Стягнути з Острозької районної державної адміністрації Острозького району Рівненської області (35800, м. Острог, пр. Незалежності, буд. 14, код 04057729) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 01.03.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.