ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
УХВАЛА
іменем України
"14" лютого 2013 р. Справа № 0670/5485/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Капустинського М.М.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю сторін:
від позивача: не з"явились,
від відповідача: Романишиної Н.А., представника за довіреністю,
розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної виконавчої служби України про визнання дій та постанови неправомірними ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила визнати дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 24.07.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними, скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.07.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати відповідача прийняти виконавчий лист №0670/5730/11/166103/12 від 11.07.2012 року до виконання. Позивач вважає дії державного Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та його постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.07.2012 року неправомірними, оскільки оскаржувана постанова прийнята в порушення ст. 18, 19, 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року позов задоволено.
Визнано дії відповідача щодо винесення постанови ВП №33608505 від 24.07.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними.
Скасовано постанову ВП №33608505 від 24.07.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Зобов'язано відповідача прийняти виконавчий лист №0670/5730/11/166103/12 від 11.07.2012 року до виконання.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноти з"ясування судом першої інстанції обставин справи, просить вказану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.
Позивач в судове засідання не з"явилась, про день, час та місце апеляційного розгляду справи була належним чином повідомлена. В заяві до суду просила розглядати апеляційну скаргу без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» роз'яснено, що до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників
Таким чином, справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядаються адміністративним судом, якщо розгляд таких справ законом не віднесено до юрисдикції іншого суду.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач оскаржує постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 24.07.2012 року ВП№33608505 винесену за результатами вирішення питання про прийняття виконавчого листа №0670/5430/11/166103/12.
Вказаний виконавчий документ було видано на підставі рішення суду Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2012 року, яким частково скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправними наказів відповідача, поновлення на посаді та оплати вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. В цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано протиправним наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №571-ВК/6п від 28 травня 2010 року "Про звільнення ОСОБА_4" Зобов'язано Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті поновити ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста відділу ліцензування Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області з 31 травня 2010 року, нарахувати та виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Судове рішення набрало законної сили з 28.04.2012 року.
Житомирським апеляційним адміністративним судом 11 липня 2012 року видано позивачеві виконавчі листи по вказаній справі.
ОСОБА_4 12.07.2012 року направила до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву про прийняття на виконання виконавчих листів №0670/5730/11/166106/12 та №0670/5730/11166103/12 від 11.07.2012 року, виданих Житомирським апеляційним адміністративним судом разом з відповідними виконавчими листами.
На підставі заяви позивача прийнято до виконання і відкрито провадження по виконавчому листу про поновлення ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста відділу ліцензування Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області з 31 травня 2010 року.
Разом з тим, постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.07.2012 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №0670/5730/11/166103/12, виданого 11.07.2012 року Житомирським апеляційним адміністративним судом про нарахування та виплату ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Підставою для прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження стало те, що у пред'явленому виконавчому документі зазначено про нарахування та виплату заробітної плати, при цьому не вказано будь-яких заходів примусового виконання рішення, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", Крім того, стягувачем пред'явлено до виконання два виконавчих документа при цьому подано лише одну заяву про їх прийняття.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий документ, про виконання якого звернулась до відповідача ОСОБА_4, містив усі реквізити, передбачені ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», заява про примусове виконання рішення суду позивачем позивачем надавалась, а тому у відповідача не було підстав для винесення вказаної постанови.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
З аналізу зазначеної норм вбачається, що винесена 28.04.2012 року постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду є виконавчим документом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Зазначені норми Закону України «Про виконавче провадження» кореспондуються з пунктами 1.1 та 1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року N 74/5.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
В статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави, коли державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме в разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Колегія суддів вважає, що подання стягувачем однієї заяви щодо прийняття на виконання двох виконавчих листів не є тим порушенням, наслідком якого має бути прийнято оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також відповідачем не доведено, яким чином недоліки виконавчого документа (в/л №0670/5730/11/166103/12 від 11.07.2012р.) унеможливлюють здійснення виконавчих дій щодо його виконання. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на день розгляду справи усі виконавчі дії щодо виконання виконавчого листа №0670/5730/11/166103/12 від 11.07.2012р., виданого Житомирським апеляційним адміністративним судом, відповідач виконав.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "14" лютого 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10001
3- відповідачу Державна виконавча служба України вул.Артема, 73,м.Київ,04053
Судове рішення № 29976342, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0670/5485/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: