Ухвала суду № 29976341, 31.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"31" січня 2013 р. Справа № 0670/4600/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинськсільмаш" до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинськсільмаш" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.02.2012 року №0000912320, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 54072,00грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 13518,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог посилається на правомірність дій підприємства щодо включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Зазначає, що наявні у позивача первинні документи, на підставі яких податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту в жовтні 2011 року, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів та підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції з ТОВ "Транс Агенство Сервіс".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області форми "Р" №0000912320.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем було здійснено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Транс Агенство Сервіс", за наслідками якої складено акт від 13.01.2012 року №27/05-53/23-20/00238167.

Актом перевірки зафіксовано відсутність у позивача належних документів, які підтверджують факт отримання товарів від ТОВ "Транс Агенство Сервіс", тому на підставі ч.ч.1,5 ст. 203, п.п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач дійшов висновку, що зазначена угода має ознаки нікчемності та відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п.п 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України донарахував позивачу податок на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 54071,85 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912320 від 03.02.2012року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 54071,85 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 13518,00 грн.

Як стверджується матеріалами справи та вірно встановив суд першої інстанції, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Транс Агенство Сервіс" (Постачальник) укладено договір поставки від 04.08.2011 року №041201, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, металопродукцію. Кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях до Договору. З моменту прийняття та оплати Покупцем рахунку -фактури або підписанням сторонами специфікації партія товару вважається узгодженою. Під "партію товару" вважається товар, зазначений в одному рахунку-фактурі або в одній специфікації та підтверджується у відповідних товарно - транспортних та видаткових накладних.

На виконання умов даного договору ТОВ "Транс Агенство Сервіс" поставило позивачу металопродукції на загальну суму 322354,63 грн. та виписало у жовтні 2011 року податкові накладні з включенням до їх складу податку на додану вартість у сумі 54071,84 грн. Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по накладних підтверджуються наявними товарно - транспортними накладними, видатковими накладними. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Транс Агенство Сервіс" проводились в безготівковій формі.

Таким чином, позивач, на підставі первинних бухгалтерських документів, включив до податкового кредиту товариства за жовтень 2011 року сума податку на додану вартість у розмірі 54072,00 грн..

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Зміст наведених норм свідчить, що наявність господарських операцій з придбання товарів, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Транс Агенство Сервіс" металопродукції, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Посилання податкового органу на те, що позивач відніс зазначені суми до податкового кредиту за наявності в наданих товарно-транспортних накладних зазначення походження металопродукції "Запоріжсталь", сертифікат походження якого не було надано товариством, суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги, оскільки паспорти якості на всю металопродукцію, придбану у ТОВ "Транс Агенство Сервіс" позивач в ході проведення перевірки надавав перевіряючими, проте ними не було взято до уваги.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Транс Агенство Сервіс" складені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, а фактів не підтвердження сплачених сум податку у зв'язку з придбанням товарів перевіркою не встановлено.

Договором поставки №041201 від 04 серпня 2011 року, податковими та видатковими накладними, звітами матеріально - відповідальної особи ОСОБА_5(№№4,12), в яких вказано, що продукція отримана від вказаного контрагента, була оприбуткована 14.10.2011 року та 31.10.2011 року, а також іншими документами, наявними в матеріалах справи підтверджується факт придбання позивачем металопродукції у ТОВ "Транс Агенство Сервіс", його транспортування та використання у власній господарській діяльності.

Посилання відповідача на нікчемність угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідач, посилаючись на відсутність документів на перевезення товару та складських документів вважає, що договори купівлі - продажу укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемними.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Правочин, укладені між позивачем та ТОВ "Транс Агенство Сервіс" спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами сторони виконали повністю взяті на себе зобов'язання по продажу металопродукції, а позивач здійснив оплату за поставлені ТОВ "Транс Агенство Сервіс" товарно-матеріальні цінності. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Крім того, згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Крім того, вище згаданий договір про закупівлю металопродукції не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не подано суду будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність настання наслідків, укладеного між позивачем та ТОВ "Транс Агенство Сервіс" договору, а також про умисність його укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції, підтверджені первинними документами ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш", у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунованого висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Новоград- Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 03 лютого 2012 року №0000912320.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" лютого 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинськсільмаш" вул.Шевченко,54,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

3- відповідачу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул.Ушакова,3,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700