Ухвала суду № 29974480, 04.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/265/13 04.03.2013 04.03.2013 04.03.2013

Справа № 22ц-784/608/13 Головуючий у 1-ї інстанції Квєтка І.А.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем: Суслик Є.В.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Фермерського господарства «Придніпровський К»

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2012 року

за позовом

Фермерського господарства «Придніпровський-К»

до

ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронат-Юг», відділу Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області

про

визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, заборону вчиняти дії, що порушують права орендаря

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронат-Юг»

(надалі - ТОВ «Агронат-Юг»)

до

ОСОБА_3, Фермерського господарства «Придніпровський-К» (надалі - ФГ «Придніпровський-К»),

відділу Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області

(надалі - відділ Держкомзему)

про

визнання договору оренди земельної ділянки неукладеним, відміну державної реєстрації та заборону вчиняти дії, що порушують права орендаря,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ФГ «Придніпровський-К» звернулося до суду із позовом, який в подальшому уточнило до ОСОБА_3, ТОВ «Агронат-Юг», відділу Держкомзему про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, заборону вчиняти дії, що порушують права орендаря.

Позивач зазначав, що 12 травня 2008 року він з ОСОБА_3 уклав договір оренди земельної ділянки, площею 5,14 га строком на 7 років, який того ж дня був зареєстрований у відділі Держкомзему. Незважаючи на те, що дія договору оренди закінчується 12 травня 2015 року, ОСОБА_3 11 червня 2012 року уклав з ТОВ «Агронат-Юг» договір оренди на вказану земельну ділянку, який також було зареєстровано у відділі Держкомзему 18 червня 2012 року.

Посилаючись на викладене та на те, що його права, як орендаря порушені, просив суд визнати недійсним договір оренди, укладений між ОСОБА_3 та «Агронат-Юг» 11 червня 2012 року, витребувати земельну ділянку з незаконного володіння та користування, а також заборонити ТОВ «Агронат-Юг» вчиняти дії, що порушують його права, як орендаря, а саме здійснення обробітку земельної ділянки та посівів.

В свою чергу ТОВ «Агронат-Юг» звернулося із зустрічною позовною заявою, яку в подальшому уточнило та просило про визнання договору оренди між ФГ «Придніпровський-К» та ОСОБА_3 від 18 травня 2012 року неукладеним, відміну його державної реєстрації та заборону дій щодо здійснення обробітку земельної ділянки, посилаючись на те, що сторонами не досягнуто усіх істотних умов договору та порушено порядок його реєстрації.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2012 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2012 року у задоволенні позовів ФГ «Придніпровський-К» та ТОВ «Агронат-Юг» відмовлено.

В апеляційній скарзі ФГ «Придніпровський-К» просить про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

У ч.1 ст. 627 ЦК України проголошено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У цивільному законодавстві розмежуються поняття строку договору та набрання чинності договором.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тобто, строком договору є час його чинності (обов'язковості). Протягом цього часу сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Строк дії договору визначається на розсуд сторін, якщо тільки в законі чи акті державного органу, обов'язкового для сторін не обмежується строк його чинності.

Закон України «Про оренду землі» (надалі - Закон) передбачає особливості вказаних договорів, який також розмежовує поняття строку договору та набрання чинності договором.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону істотними умовами договору оренду землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди.

Відповідно до ст. 19 Закону строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що у 2004 році між ОСОБА_3, який є власником земельної ділянки площею 5,14 га, розташованої на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області на підставі державного акту за № 4713 від 19 листопада 2001 року та ФГ «Придніпровський-К» укладено договір оренди землі строком на 7 років (а.с.60-62).

Протягом 2004 - 2011 років сторони виконували умови договору про що свідчать платіжні відомості на видачу зерна та довідки щодо розрахунків за оренду землі (а.с. 71-74).

Пунктом 43 вказаного договору визначено, що договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Із змісту вказаного пункту договору вбачається, що підписання договору та його державна реєстрація в розумінні сторін є нерозривними в часі подіями.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що договір оренди набрав чинності під час його підписання та діяв до 2011 року.

Посилання ФГ «Придніпровський-К» в апеляційній скарзі на те, що договір оренди із ОСОБА_3 укладено не у 2004 році, а 12 травня 2008 року, у зв'язку з чим його дія закінчується лише 2015 році, оскільки вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомземі 12 травня 2008 року не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Таким чином, процедура реєстрації договору не може змінювати домовленості сторін, викладених в самому договорі.

Так, в реєстраційній справі, заведеної Снігурівським районним відділом земельних ресурсів щодо вказаного договору оренди землі між сторонами міститься висновок від 16 листопада 2004 року №129 про те що, укладений договір між ФГ «Придніпровський - К» та ОСОБА_3 підлягає державній реєстрації, порушень чинного законодавства не виявлено (а.с.57).

Крім того, в матеріалах вказаної реєстраційної справи міститься акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_3 передав землю в оренду ФГ «Придніпровський - К» в 2004 році. Межі вказаної земельної ділянки на час її передачі були встановлені, про що свідчить кадастровий план, доданий до договору оренди(а.с.58).

Вказаний договір було зареєстровано у Снігурівському реєстраційному окрузі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 травня 2008 року за реєстровим номером 040802300101 та в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (№з/п 101) (а.с.76)

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

Реєстраційна справа між ФГ «Придніпровський - К» та ОСОБА_3 по реєстрації договорів оренди спірної земельної ділянки заведена в 2004 році під реєстраційним номером 040802300101, однак відомості до книги записів реєстрації договорів внесено лише 12 травня 2008 року.

Отже, встановлене свідчить про те, що договір оренди між ОСОБА_3 та ФГ «Придніпровський -К» було укладено саме у 2004 році, строк його дії закінчився у 2011 році.

Після припинення дії вказаного договору, 11 червня 2012 року між ТОВ «Агронат-Юг» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди спірної земельної діялнки, який зареєстрований 18 червня 2012 року у відділі Держкомзему (а.с. 53-56).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що права та обов'язки ФГ «Придніпровський-К», як орендаря на спірну земельну ділянку припинено у 2011 році, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Агронат-Юг» не оскаржувалося, а тому не було предметом розгляду апеляційної інстанції

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Придніпровський-К» відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: