Ухвала суду № 29971794, 12.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5949/12

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі судового засідання: Лозінській Н.В.

за участю:

представника позивача: Вдовиченко М.І.

представника відповідача: Лучинського П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницько об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Конкурент" до Вінницько об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2012 року приватне підприємство "Конкурент" звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2012 року №0000141505 форма "В3" за порушення абз. а) пункту 200.4 статті 200 розділу 5 ПК України.

31 січня 2013 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено адміністративний позов задовольнити, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000141505 від 14 грудня 2012 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Конкурент" судові витрати в розмірі 140 гривень.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування судом норм матеріального права, що спричинило прийняття незаконної та необгрунтованої постанови. Аргументуючи доводи апеляційнної скарги, зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що перевірка достовірності сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку проводилась за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, а повернення ДП "Дослідне господарство "Асканійське" грошових коштів в розмірі 84000 грн. (ПДВ -14000 грн.) на поточний рахунок ПП "Конкурент" відбулось в наступному звітному періоді. У зв'язку з цим ПП "Конкурент" завищено суму бюджетного відшкодування на 14000 грн, що в свою чергу призвело до заниження рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, наступного податкового періоду" податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 14000 грн.

Позивач скористався правом наділеним положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення (вх. №144298/13 від 12.03.2013 року), в яких просив залишити апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року по справі № 2а/0270/4959/12 - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обставини спору полягають у наступному.

З 20.11.2012 року по 26.11.2012 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Конкурент" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №3166/15/30054448 від 03 грудня 2012 року в якому зафіксовано, що перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ податкової декларації за вересень 2012 року в сумі 85826 грн. та від'ємне значення у сумі 60509 грн.; на порушення вимог п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України занижено р. 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 14000 грн. та завищено бюджетне відшкодування на суму 14000 грн.

Не погоджуючись з актом документальної позапланової виїзної перевірки №3166/15/30054448 від 03 грудня 2012 позивачем подано заперечення № 94 від 07 грудня 2012 грудня 2012 року (а.с. 21-23). Однак, заперечення залишились без задоволення, висновки акта без змін, що підтверджується листом № 53420/15 від 13 грудня 2012 року, (а.с. 24-25).

На підставі акту перевірки №3166/15/30054448 від 03 грудня 2012 Вінницькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення № 0000141505 від 14 грудня 2012 року, яким встановлено порушення підприємством абз.а) п.200.4. статті 200 Податкового кодексу України і виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 14000 грн., заявленій в податковій декларації № 9064863356 від 20 жовтня 2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПП "Конкурент" правомірно включено до складу бюджетного відшкодування за вересень 2012 року податкову накладну від 20 серпня 2012 року № 59/2 від ДП "Дослідне господарство "Асканійське" на попередню оплату за товар, так як фактично зазначена сума податку була сплачена отримувачем товару у попередньому звітному періоді. Також, зроблено висновок про те, що перевіркою не були враховані документи, які підтверджували повернення ДП "Дослідне господарство "Асканійське" грошових коштів в розмірі 84000 грн. на поточний рахунок ПП "Конкурент" 24 жовтня 2012 року в зв'язку з невиконанням умов договору № 12 від 20 серпня 2012 року, а тому на час проведення перевірки ПП "Конкурент" проведено відповідні коригування податкового кредиту в сторону зменшення, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (р.16, додаток 1) поданій підприємством в установленому порядку до Вінницької ОДПІ (а.с.44-46). З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення податкового органу та наявність підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З висновків відповідача наведених в акті перевірки від 03.12.2012 року видно, що підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань являється завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2012 року на суму 14000 грн., у зв'язку з безпідставним включенням до складу бюджетного відшкодування податок на суму 14000 грн. згідно податкової накладної від 20.08.2012 року №59/2 від ДП "Дослідне господарство "Асканійське" на попередню оплату за товар.

Вказані висновки органу державної податкової служби є безпідставними, з огляду на таке.

20 серпня 2012 року позивачем було укладено договір купівлі-продажу №62/08/12 з Державним підприємством дослідним господарством "Асканійське" АДСДС ІЗЗ НААН, відповідно до якого останнє зобов'язувалося передати у власність ПП "Конкурент" зерно сафлору в кількості 50 тон по ціні 4200 грн. за тону на суму 210000грн, в тому числі ПДВ (а.с.27-29). 20 серпня 2012 року позивачем було здійснено попередню оплату товару на суму 84000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 14000грн, що підтверджується платіжним дорученням №329 від 20 серпня 2012 року (а.с.31). 24 жовтня 2012 року ДП ДГ "Асканійське", в зв'язку з невиконанням умов договору, було повернуто попередню оплату за сафлор в сумі 84000 грн. ПП "Конкурент" (а.с.32-33).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України встановлено якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній територіїУкраїни - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за

отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В силу положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якою встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

- постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

- отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

З огляду на положення зазначеної вище норми ПП "Конкурент" проведено відповідні коригування податкового кредиту в сторону зменшення, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (рядок 16, додаток 1).

Таким чином безпідставними є висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000141505 від 14.12.2012 року, яке підлягає скасуванню. За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницько об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 березня 2013 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.