Постанова № 29969908, 04.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2012 року 15:58 № 2а-4491/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача - Шевченка Ю.А., відповідача - Грембовського В.О., Герасименко К.Ю., прокуратури - Велькова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ»до за участюДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби прокуратури Святошинського району міста Києвапро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0026121501, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ» (далі - ТОВ «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0026121501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-4491/12/2670 призначено до судового розгляду на 21 травня 2012 року.

21 травня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - ДПІ у Святошинському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судовому засіданні 21 травня 2012 року розгляд справи було відкладено на 13 червня 2012 року.

В судовому засіданні 13 червня 2012 року оголошувалась перерва до 04 липня 2012 року.

04 липня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою до участі у справі залучено прокурора Святошинського району міста Києва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та прокурор проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ» (ідентифікаційний код 35910129) зареєстровано 05 червня 2008 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією. Вказане товариство розташоване за адресою: 03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, будинок 4.

ТОВ «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ» взято на податковий облік ДПІ у Святошинському районі м. Києва 06 червня 2008 року за № 9834.

27 жовтня 2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено камеральну перевірку за звітний податковий період II квартал 2011 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства - платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ», за результатами якої складено Акт від 27 жовтня 2011 року № 15-121/84.

В ході перевірки було встановлено, що платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 58 056 049 гривень. Порушено пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

11 листопада 2011 року ТОВ «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ» до податкового органу подало заперечення на Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 27 жовтня 2011 року № 15-121/84.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 15.11.2011 року № 22763/10/15-132, висновки, викладені в акті 27 жовтня 2011 року № 15-121/84 залишено без змін, заперечення - без задоволення.

18 листопада 2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 15-121/84 від 27.10.2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «П» № 0026121501, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 58 056 049,00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно від 03 лютого 2012 року № 62/10/12-114 та від 28 лютого 2012 року № 3506/6/10-2415 його скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з прийнятим Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва податковим повідомленням-рішенням від 18 листопада 2011 року № 0026121501, ТОВ «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ» звернулося до суду та просить визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 334/94-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України зазначено, що Розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

Суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2012 року у позивача витребовувалися, окрім іншого, докази понесених витрат, сплачених (нарахованих) протягом 2010 року у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) на підставі яких у позивача виникло право на від'ємне значення у ІІ кварталі 2011 року.

Проте, позивач не виконав вимог, викладених у ухвалі, не надав доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у 2010 року, натомість надав лише копію податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

За результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та з урахуванням даних Акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 27 жовтня 2011 року № 15-121/84, встановлено наступне.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції 09.08.2011 р. у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року» задекларована сума -72 157 165 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» вказано суму -73 748 064 грн.

Із зазначеного слідує, що сума завищеного об'єкта оподаткування в розмірі 58 056 049 грн., є від'ємним значенням I кварталу 2011 року, яке сформувалося із сум попереднього звітного періоду, тобто є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону, підприємством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за результатами ІІ-го кварталу 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 58 056 049,00 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

Інших доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у 2010 року, ТОВ «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ» не надало, висновки позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № 0026121501 спростовані матеріалами справи.

Правомірність рішення суб'єкта владних повноважень доведено відповідачем.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0026121501 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ВЕНЧЄЗ» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.07.2012 р.