Ухвала суду № 29968483, 19.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1396/12 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й., секретаря Козійчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Ніжин Агро Пром» на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ніжин Агро Пром» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним, скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4» та форми «Р», -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нумовал ТЕК» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено Акт від 23.03.2012 року №11/16-013/35057218 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 13-24).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 3.1 ст.3, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №238/97-ВР, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме, заниження ним на 9 942,00 грн. податку на прибуток за 3 квартал 2010 року та на 5 315,00 грн. суми податку на додану вартість за серпень 2010 року.

На підставі вищезазначеного порушення, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06 квітня 2012 року № 0000021600, яким Позивачу зменшено на 2 638,00 грн. суми від'ємного значення з податку на додану вартість, № 0000011600, яким Позивачу збільшено на 12 428,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, № 0000031600, яким Позивачу збільшено на 6 644,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.8-10).

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Як вбачається з Договору купівлі-продажу № 9 від 30.06.2010, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.43-44), укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватехпостач», Позивач зобов'язався передати у власність контрагента косарки ременні роторні КРР 1,9 в кількості 4 штуки, а контрагент - у зазначений строк оплатити товар.

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання зазначеного Договору, Позивачем надано видаткову накладну № РН-000023 від 14.07.2010 на загальну суму 132 208,81 грн., в тому числі ПДВ - 22 034, 80 грн., та податкову накладну від 14.07.2010 № 21 на загальну суму 132 208,81 грн., в тому числі ПДВ 22 034, 80 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 45, 59).

Як встановлено судом першої інстанції, після отримання товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватехпостач» виявлено, що у косарок із заводськими номерами 3 та 9 зігнуто ріжучий брус, що при їх запуску призвело до поломки редуктора, про що складено акт невідповідності продукції від 22.07.2010, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.47). 23.07.2010 контрагентом направлено Позивачу претензію № 7 про неналежну якість товару, копія якої наявна в матеріалах спрви (а.с.48).

Позивачем для ремонту вищезазначеної сільськогосподарської техніки придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумовал ТЕК» матеріальні цінності на загальну суму 47 720,41 грн. в тому числі ПДВ 7 953,40 грн.

Відповідно до частини четвертої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 20.09.2011, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.81-84), та який набрав законної сили 06.10.2011, засуджено ОСОБА_3 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумовал ТЕК») у скоєнні злочину, передбаченого частиною п'ятою ст. 27, частиною другою ст. 205 Кримінального Кодексу України.

А як вбачається з Вироку Дарницького районного суду м. Києва від 20.09.2011 у справі № 1-844/11, ОСОБА_3 на початку листопада 2009 року за грошову винагороду на прохання невстановлених осіб дав їм згоду виступити формальним учасником та директором фіктивного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумовал ТЕК», надав їм фотокопії паспорта громадянина України та картки фізичної особи - платника податків, видані на його ім'я, тобто, став учасником зазначеного Товариства без мети зайняття господарською діяльності, господарську діяльність зазначеного підприємства не здійснював, фінансово-господарські документи та звітність не підписував, вину у вчиненні злочину визнав повністю,

Згідно баз даних Державної податкової служби України за даними Декларації з податку на прибуток підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумовал ТЕК» за 2010 рік значення в рядках 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларації відсутні. Згідно розрахунку сум комунального податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нумовал ТЕК» за 2010 рік чисельність працюючих у ньому складає 1 особа, в зв'язку з чим, первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, видані від імені цієї особи, яка заперечує свою участь у діяльності Товариства та у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою, та такими, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, чи послуг, що збігається з позицією Верховного суду України, викладеною у його Постанові від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до частини першої ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано, а саме, доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ніжин Агро Пром» залишити без задоволення, а Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 25.02.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.